
- •Т_т Питання (бд) т_т
- •1. Інформація, дані, знання, аспекти роботи з даними. 1.1. Інформація, дані, знання
- •1.2. Аспекти роботи з даними
- •2. Поняття про інформаційні технології.
- •1.3. Поняття про інформаційні технології
- •3. Особливості та завдання іс.
- •1.4. Особливості та завдання іс Особливості інформаційних систем
- •Завдання інформаційних систем
- •4. Файлові інформаційні системи (фіс).
- •1.6. Файлові інформаційні системи (фіс)
- •5. Ідея скбд, відміни від фіс.
- •1.7. Ідея скбд, відміни від фіс
- •6. Визначення банку даних. Вимоги до БнД.
- •1.8. Визначення банку даних (БнД). Вимоги до БнД
- •7. Переваги централізації керування даними.
- •1.9. Переваги централізації керування даними
- •8. Життєвий цикл інженерного виробу.
- •2.1. Життєвий цикл інженерного виробу
- •9. Моделі життєвого циклу розробки іс (задачна модель, каскадна модель, спіральна модель).
- •2.2. Моделі життєвого циклу розробки іс
- •2.3. Задачна модель
- •2.4. Каскадна модель
- •2.5. Спіральна модель
- •10. Загальна технологія створення іс та ас.
- •2.6. Загальна технологія створення іс та ас
- •11. Основи побудови банків даних БнД.
- •2.7. Основи побудови банків даних БнД
- •Архітектура БнД
- •12. Підприємство як відкрита система. Метаболізм підприємства.
- •3.1. Підприємство як відкрита система. Метаболізм підприємства
- •13. Моделювання за допомогою діаграм потоків даних та подій (Data Flow Diagrams).
- •3.2. Моделювання за допомогою діаграм потоків даних та подій (Data Flow Diagrams)
- •Зовнішні сутності
- •Системи і підсистеми. Процеси
- •Накопичувачі даних
- •Потоки даних
- •Побудова ієрархії діаграм потоків даних Діаграма потоків даних dfd0
- •Діаграма потоків даних dfd1
- •Діаграма потоків даних dfd2
- •14. Матриці подій.
- •3.3. Матриці подій
- •15. Історичний розвиток технології sadt.
- •4.1. Історичний розвиток технології sadt
- •16. Склад функціональної моделі, ієрархія діаграм, типи зв’язків між функціями.
- •4.2. Склад функціональної моделі
- •4.3. Ієрархія діаграм
- •4.4. Типи зв'язків між функціями
- •(0) Тип випадкової зв'язності
- •(1) Тип логічної зв'язності
- •(2) Тип тимчасової зв'язності
- •(4) Тип комунікаційної зв'язності
- •(5) Тип послідовної зв'язності
- •(6) Тип функціональної зв'язності
- •17. Поняття моделі даних (мд). Сильно і слабкоструктуровані мд.
- •5.1. Поняття моделі даних (мд). Сильно і слабкоструктуровані мд
- •18. Модель «сутність-зв’язок».
- •5.2. Модель «Сутність - зв'язок»
- •19. Типи зв’язків.
- •5.3. Типи зв'язків
- •20. Степені зв’язку, залежність по коду.
- •5.4. Степені зв’язку, залежність по коду
- •Залежність за кодом
- •22. Композиція зв’язків.
- •5.6. Композиція зв'язків
- •23. Типи і підтипи (ролі).
- •5.7. Типи і підтипи
- •24. Поняття життєвого циклу об’єкта (екземпляр сутності). Початок, кінець, координація жц.
- •5.8. Поняття життєвого циклу об'єкта (екземпляр сутності). Початок, кінець, координація жц
- •25. Обмеження цілісності, бізнес-правила.
- •5.9. Обмеження цілісності. Бізнес-правила
- •Бізнес-правила
- •26. Локальні інфологічні моделі.
- •5.10. Локальні інфологічні моделі
- •27. Побудова глобальної інфологічної моделі.
- •5.11. Побудова глобальної інфологічної моделі
- •28. Базові поняття реляційних баз даних.
- •6.1. Базові поняття реляційних баз даних
- •Тип даних
- •Кортеж, відношення
- •Фундаментальні властивості відношень
- •29. Реляційна модель даних.
- •6.2. Реляційна модель даних
- •Цілісність сутності та посилань
- •Базисні засоби маніпулювання реляційними даними
- •30. Реляційна алгебра та її операції.
- •6.3. Реляційна алгебра та її операції
- •Загальна інтерпретація реляційних операцій
- •Замкнутість реляційної алгебри і операція перейменування Особливості теоретико-множинних операцій реляційної алгебри
- •Спеціальні реляційні операції
- •Операція обмеження
- •Операція взяття проекції
- •Операція з'єднання відношень
- •Операція поділу відношень
- •31. Реляційне числення на кортежах.
- •6.4. Реляційне числення на кортежах
- •Кортежні змінні та правильно побудовані формули
- •Цільові списки і вирази реляційного обчислення
- •32. Реляційне числення на доменах.
- •6.5. Реляційне числення на доменах
- •33. Аномалії та їх види.
- •7.2. Аномалії та їх види
- •Аномалія вставки (insert)
- •Аномалія оновлення (update)
- •Аномалія видалення (delete)
- •Перша нормальна форма
- •Друга нормальна форма
- •Третя нормальна форма
- •Нормальна форма Бойса-Кодда
- •Четверта нормальна форма
- •П'ята нормальна форма
- •36. Ієрархічна мд.
- •8.1. Ієрархічна мд
- •Ієрархічна структура даних
- •Операції над ієрархічною структурою
- •Вибирання даних
- •Маніпулювання даними
- •Переваги та недоліки ієрархічної моделі
- •37. Мережна мд.
- •8.2. Мережна мд
- •Мережна структура даних
- •Операції над мережною структурою
- •Переваги та недоліки мережної моделі
- •38. Визначення банку даних (БнД).
- •9.1. Визначення банку даних (БнД)
- •39. Вимоги до БнД.
- •9.2. Вимоги до БнД
- •40. БнД як автоматизована система. Види забезпечення.
- •9.3. БнД як автоматизована система. Види забезпечення
- •41. Архітектура БнД.
- •9.4. Архітектура БнД
- •42. Адміністратор бд і його функції.
- •9.5. Адміністратор бд і його функції
- •43. Довідник даних.
- •9.6. Довідник даних
- •45. Централізація і децентралізація процесів обробки даних.
- •9.8. Централізація і децентралізація процесів обробки даних
- •46. Історія, роль та значення мови sql.
- •10.1. Історія, роль та значення мови sql
- •47. Мови опису даних і маніпулювання даними.
- •10.2. Мови опису даних і маніпулювання даними
- •Мова визначення даних
- •Мова маніпулювання даними
- •Мова керування даними
- •48. Реляційні операції, як команди мови маніпулювання даними.
- •10.3. Реляційні операції, як команди мови маніпулювання даними
- •Операція вибірки (обмеження)
- •Операція проекції
- •Операція з'єднання
- •Операція об'єднання
- •Операція перетину
- •Операція різниці
- •Операція поділу
- •Операція декартового добутку
- •Оператор rename
- •49. Віртуальні атрибути і таблиці.
- •10.4. Віртуальні атрибути і таблиці
- •50. Приклади використання операторів Insert, Update та Delete.
- •10.5. Приклади використання операторів Insert, Update та Delete
- •Insert - вставка рядків у таблицю
- •Update - оновлення рядків у таблиці
- •Delete - видалення рядків в таблиці
- •51. Тригери та цілісність посилання.
- •13.1. Тригери та цілісність посилання
- •Доступ до старих і нових значень рядків
- •Тригери й транзакції
- •Вкладеність тригерів
- •Тригер для View
- •52. Збереженні процедури.
- •13.2. Збереженні процедури
- •53. Використання курсорів.
- •13.3. Використання курсорів
- •54. Usability, значення і міфи.
- •17.1. Usability, значення і міфи
- •55. Проблеми проектування інтерфейсів користувача (ік).
- •17.2. Проблеми проектування інтерфейсів користувача (ік)
- •Методологічні основи ік
- •Узагальнена структура інформації для проектування інтерфейсу ас:
- •Хто може проектувати ік
- •Нормативно-технічна база – стандарти ік
- •Стилі інтерфейсу
- •56. Вимоги до ік. Принципи реалізації інтерфейсу.
- •17.3. Вимоги до ік. Принципи реалізації інтерфейсу
- •57. Етапи проектування ік.
- •17.4. Етапи проектування ік
- •Аналіз діяльності користувача
- •Поопераційний аналіз ефективності ік
- •58. Методи і критерії оцінки ік.
- •17.5. Методи і критерії оцінки ік
- •Цілі та критерії оцінки користувацького інтерфейсу
- •10 Правил по проектуванню якісних ік (по David f. Kelly):
- •59. Структура зовнішньої пам’яті.
- •18.1. Структура зовнішньої пам’яті Особливості реляційних скбд
- •Набір базових структур
- •60. Зберігання таблиць.
- •18.2. Зберігання таблиць
- •61. Індекси та в-дерева.
- •18.3. Індекси та в-дерева
- •Інвертовані списки
4.4. Типи зв'язків між функціями
Одним з важливих моментів при проектуванні ІС за допомогою методології SADT є точна узгодженість типів зв'язків між функціями. Розрізняють принаймні сім типів зв'язування (табл. 4.1.).
Таблиця 4.1. Типи зв'язування
Тип зв'язку |
Відносна значимість |
Випадковий |
0 |
Логічний |
1 |
Тимчасовий |
2 |
Процедурний |
3 |
Комунікаційний |
4 |
Послідовний |
5 |
Функціональний |
6 |
Нижче кожен тип зв'язку коротко визначений і проілюстровано за допомогою типового прикладу з SADT.
(0) Тип випадкової зв'язності
Цей тип найменш бажаний. Випадкова зв'язність виникає, коли конкретний зв'язок між функціями малий або повністю відсутній. Це відноситься до ситуації, коли імена даних на SADT-дугах в одній діаграмі мають малий зв'язок один з одним. Крайній варіант цього випадку показаний на рис. 4.10.
Рис. 4.10. Випадкова зв'язність
(1) Тип логічної зв'язності
Логічне зв'язування відбувається тоді, коли дані і функції збираються разом внаслідок того, що вони потрапляють у загальний клас або набір елементів, але необхідних функціональних відносин між ними не виявляється.
(2) Тип тимчасової зв'язності
Пов'язані з часом елементи виникають внаслідок того, що вони представляють функції, що пов'язані в часі, коли дані використовуються одночасно або функції вмикаються паралельно (рис. 4.11.), а не послідовно.
Рис. 4.11. Тимчасова зв'язність
(3) Тип процедурної зв'язності
Процедурно-пов'язані елементи з'являються згрупованими разом внаслідок того, що вони виконуються протягом однієї і тієї ж частини циклу або процесу. Приклад процедурно-зв'язаної діаграми приведений на рис. 4.12.
Рис. 4.12. Процедурна зв'язність
(4) Тип комунікаційної зв'язності
Діаграми демонструють комунікаційні зв'язки, коли блоки групуються внаслідок того, що вони використовують одні й ті ж вхідні дані і / або виробляють одні й ті ж вихідні дані (рис. 4.13.).
Рис. 4.13. Комунікаційна зв'язність
(5) Тип послідовної зв'язності
На діаграмах, що мають послідовні зв'язки, вихід однієї функції служить вхідними даними для наступної функції. Зв'язок між елементами на діаграмі є більш тісним, ніж на розглянутих вище рівнях зв'язок, оскільки моделюються причинно-наслідкові залежності (рис. 4.14.).
Рис. 4.14. Послідовна зв'язність
(6) Тип функціональної зв'язності
Діаграма відображає повну функціональну зв'язність, за наявності повної залежності однієї функції від іншої. Діаграма, яка є чисто функціональною, не містить чужорідних елементів, що відносяться до послідовного або слабшому типу зв'язності. Одним із способів визначення функціонально-пов'язаних діаграм є розгляд двох блоків, пов'язаних через управляючі дуги, як показано на малюнку 4.15.
Рис. 4.15. Функціональна зв'язність
В математичних термінах необхідна умова для найпростішого типу функціональної зв'язності, показаної на малюнку 4.14, має наступний вигляд:
C = g (B) = g (f (A)).
Нижче в табл. 4.2. представлені всі типи зв'язків, розглянуті вище. Важливо відзначити, що рівні 4-6 встановлюють типи зв'язності, які розробники вважають найважливішими для одержання діаграм хорошої якості.
Таблиця 4.2. Типи зв'язування для функцій та даних
Значимість |
Тип зв'язності |
Для функцій |
Для даних |
0 |
Випадкова |
Випадкова |
Випадкова |
1 |
Логічна |
Функції однієї і тієї ж множини або типу (наприклад, «редагувати всі входи») |
Дані однієї і тієї ж множини або типу |
2 |
Тимчасова |
Функції одного і того ж періоду часу (наприклад, «операції ініціалізації») |
Дані, які використовуються в якомусь часовому інтервалі |
3 |
Процедурна |
Функції, що працюють в одній і тій же фазі або ітерації (наприклад, «перший прохід компілятора») |
Дані, які використовуються під час однієї і тієї ж фази або ітерації |
4 |
Комунікативна |
Функції, що використовують одні й ті ж дані |
Дані, на які впливає одна і та ж діяльність |
5 |
Послідовна |
Функції, що виконують послідовні перетворення одних і тих же даних |
Дані, що перетворюються послідовними функціями |
6 |
Функціональна |
Функції, що об'єднуються для виконання однієї функції |
Дані, пов'язані з однією функцією |