- •1.Основні теорії походження держави:
- •2.Причини виникнення держави і права
- •3.Основні критерії типології держав .
- •4.Основні ознаки держави
- •5.Функції держави
- •6. Класифікація держав за формою правління, державним устроєм , політичним режимом
- •7. Загальна характеристика концепцій про сутність і соціальне призначення держави
- •8. Поняття і призначення соціальних норм. Порівняльна характеристика норм моралі і правових норм
- •9. Загальносоціальні та спеціально-юридичні функції права
- •10. Класифікація норм права
- •11. Джерела права
- •12. Законодавчий процес. Конституційна регламентація
- •13. Способи систематизації законодавства
- •14. Правовідносини. Види правовідносин. Субєкт правовідносин.
- •15. Правомірна поведінка. Види правопорушень.
- •16. Конституці́йне пра́во. Суб’єкти і об’єкти конституційних правовідносин.
- •17. Засади конституційного ладу україни
- •18. Класифікація конституційних прав і свобод людини і громадянина
- •19. Поняття і види референдумів
- •20. Характеристика виборчої системи України
- •21. Головні функції виконавчої влади в державі
- •22. Роль президента України у здійсненні виконавчої влади
- •23. Роль місцевого самоврядування у системі “держава-суспільство”
- •24. Джерельна база адміністративного права
- •25. Адміністративне правопорушення, його ознаки, види
- •26. Адміністративна відповідальність. Види адміністративних стягнень
- •27. Адміністративна відповідальність неповнолітніх
- •28. Цивільне право, майнові та особисті немайнові відносини.
- •29. Загальна характеристика Цивільного кодексу України
- •30. Цівільна дієздатність та її рівні(види)
- •31. Суб'єкти цивільних правовідносин
- •32. Юридична особа , її ознаки, права та обов’язки.
- •33.Обєкти цивільних правовідносин та підстави виникнення цивільних прав та обов’язків.
- •34. Способи захисту цивільних прав. Позовна давність.
- •35. Забовязання. Підстави їх виникнення і припинення.
- •36. Спадкування за законом та за заповітом
- •37. Трудове право. Його місце в системі галузей національного права України.
- •38. Змiст колективного договору
- •39.Трудовий договір. Порядок його укладення.
- •40.Підстави розірвання трудового договору.
- •41.Порядок оформлення звільнення працівника і здійснення розрахунків з ним.
- •42.Робочий час та час відпочинку. Їх види.
- •43. Злочин. Його ознаки та склад.
- •44. Стадія вчинення злочину. Стадії злочину.
- •45. Основні види кримінальних покарань.
- •46. Обставини, що пом’якшують покарання та обставини, які обтяжують кримінальне покарання.
- •47.Злочини, за вчинення яких кримінальна відповідальність настає з 14 років. Примусові заходи виховного характеру до неповнолітнього.
- •48. Система правоохоронних органів в Україні.
- •49.Основні функції прокуратури.
- •50. Принципи на яких будується діяльність міліції в Україні. Основні завдання міліції.
- •51. Принципи на яких будується діяльність Служби безпеки України. Її основні завдання.
- •52.Система органів податкової служби України. Їх призначення.
- •53. Адвокатура. Засади її діяльності.
- •54.Нотаріат в Україні. Дії які вчиняють нотаріуси.
- •55. Судова система в Україні
15. Правомірна поведінка. Види правопорушень.
Правомірна поведінка - це така поведінка, яка відповідає правовим нормам. Вона являє собою суспільно необхідне і суспільно корисне явище, є об'єктивною передумовою нормального функціонування суспільства і держави.
Правопорушення ж є різновидом поведінки, яка суперечить інтересам суспільства.
Види правопорушень:
- Злочин - це передбачене кримінальним законом суспільно небезпечне винне діяння (дія чи бездіяльність), вчинене суб'єктом злочину.
- Проступок - це суспільно шкідливе, винне, протиправне діяння, вчинення якого передбачає настання юридичної відповідальності. Види проступків: конституційний, дисциплінарний, адміністративний, цивільний.
Адміністративні проступки — це такі, що посягають на державний чи громадський порядок, власність,.
Дисциплінарні проступки - це такі, що посягають на дисципліну праці, військову, державну, навчальну та інші види дисципліни.
Цивільно-правові проступки - це шкідливе, протиправне, винне порушення майнових і пов'язаних з ними немайнових особистих відносин.
16. Конституці́йне пра́во. Суб’єкти і об’єкти конституційних правовідносин.
Конституці́йне пра́во — галузь права, що являє собою сукупність юридичних норм, які закріплюють основи норм права, основні права, свободи, обов'язки, форму правління і форму державного устрою, організацію, спосіб і процедуру формування, концепцію і порядок діяльності органів державної влади, місцевого самоврядування та інституту виборів.
Конституційне право України - провідна галузь права України. Вона являє собою систему правових норм, що регулюють відносини народовладдя. Через них забезпечується організаційна й функціональна єдність суспільства України як цілісної соціальної системи. При цьому закріплюються основи конституційного ладу України, загальні засади правового статусу людини і громадянина, територіальний устрій, система державних органів, основні положення і принципи організації місцевого самоврядування в Україні.
Суб’єкти, тобто учасники конституційно-правових відносин, досить різноманітні, що обумовлено багатством змісту таких відносин.
Суб’єктами конституційно-правових відносин є:
1) Український народ як сукупність громадян різних національностей, якому належить вся повнота влади на території республіки, корінні народи і національні меншини.
2) Громадяни України, особи без громадянства та іноземці.
3) Українська держава (Україна як держава).
4) Органи державної влади України.
5) Народні депутати та посадові і службові особи.
6) Політичні партії і громадські організації.
7) Територіальні громади, органи та інші суб’єкти місцевого самоврядування.
8) Адміністративно-територіальні одиниці, передбачені Конституцією і законами.
9) Державні та інші підприємства, установи і організації, навчальні й інші державні, комунальні і приватні заклади.
Об’єкти конституційно-правових відносин
Під об’єктами конституційно-правових відносин розуміють певні дії, особисті, соціальні або державні блага, які безпосередньо задовольняють інтереси і потреби суб’єктів цих відносин і з приводу яких їх учасники вступають у ці відносини і здійснюють свої суб’єктивні конституційні права і обов’язки.