
- •1.Основні теорії походження держави:
- •2.Причини виникнення держави і права
- •3.Основні критерії типології держав .
- •4.Основні ознаки держави
- •5.Функції держави
- •6. Класифікація держав за формою правління, державним устроєм , політичним режимом
- •7. Загальна характеристика концепцій про сутність і соціальне призначення держави
- •8. Поняття і призначення соціальних норм. Порівняльна характеристика норм моралі і правових норм
- •9. Загальносоціальні та спеціально-юридичні функції права
- •10. Класифікація норм права
- •11. Джерела права
- •12. Законодавчий процес. Конституційна регламентація
- •13. Способи систематизації законодавства
- •14. Правовідносини. Види правовідносин. Субєкт правовідносин.
- •15. Правомірна поведінка. Види правопорушень.
- •16. Конституці́йне пра́во. Суб’єкти і об’єкти конституційних правовідносин.
- •17. Засади конституційного ладу україни
- •18. Класифікація конституційних прав і свобод людини і громадянина
- •19. Поняття і види референдумів
- •20. Характеристика виборчої системи України
- •21. Головні функції виконавчої влади в державі
- •22. Роль президента України у здійсненні виконавчої влади
- •23. Роль місцевого самоврядування у системі “держава-суспільство”
- •24. Джерельна база адміністративного права
- •25. Адміністративне правопорушення, його ознаки, види
- •26. Адміністративна відповідальність. Види адміністративних стягнень
- •27. Адміністративна відповідальність неповнолітніх
- •28. Цивільне право, майнові та особисті немайнові відносини.
- •29. Загальна характеристика Цивільного кодексу України
- •30. Цівільна дієздатність та її рівні(види)
- •31. Суб'єкти цивільних правовідносин
- •32. Юридична особа , її ознаки, права та обов’язки.
- •33.Обєкти цивільних правовідносин та підстави виникнення цивільних прав та обов’язків.
- •34. Способи захисту цивільних прав. Позовна давність.
- •35. Забовязання. Підстави їх виникнення і припинення.
- •36. Спадкування за законом та за заповітом
- •37. Трудове право. Його місце в системі галузей національного права України.
- •38. Змiст колективного договору
- •39.Трудовий договір. Порядок його укладення.
- •40.Підстави розірвання трудового договору.
- •41.Порядок оформлення звільнення працівника і здійснення розрахунків з ним.
- •42.Робочий час та час відпочинку. Їх види.
- •43. Злочин. Його ознаки та склад.
- •44. Стадія вчинення злочину. Стадії злочину.
- •45. Основні види кримінальних покарань.
- •46. Обставини, що пом’якшують покарання та обставини, які обтяжують кримінальне покарання.
- •47.Злочини, за вчинення яких кримінальна відповідальність настає з 14 років. Примусові заходи виховного характеру до неповнолітнього.
- •48. Система правоохоронних органів в Україні.
- •49.Основні функції прокуратури.
- •50. Принципи на яких будується діяльність міліції в Україні. Основні завдання міліції.
- •51. Принципи на яких будується діяльність Служби безпеки України. Її основні завдання.
- •52.Система органів податкової служби України. Їх призначення.
- •53. Адвокатура. Засади її діяльності.
- •54.Нотаріат в Україні. Дії які вчиняють нотаріуси.
- •55. Судова система в Україні
4.Основні ознаки держави
Територія в якій діють закони; суверінітет- верховенство влади на певній території; відокремлення публічної влади від суспільства; наявність професіоналів управлінців; право на податки та збори з населення; здатність держави захищати права домінуючої частини населення; включення прав на введення законів та норм, обов’язкових для населення.
(Держава- це форма організації суспільного життя, система соц. управління, що забезпечує цілісність суспільства, його нормальне функціонування.)
5.Функції держави
Внутрішня ( це ф-ї які здійснюються в межах даної держави та виражаються в її внутрішній політиці, а саме: регулювання економічних відносин, організація суспільної влади, охорона правопорядку, законності , соціальний захист населення).
Зовнішння ( це ф-ї , що здійснюються в зовнш. Політиці держави. Це такі ф-ї , як оборона країни, підтримання міжнародного миру, економічного співробітництва.)
(Держава- це форма організації суспільного життя, система соц. управління, що забезпечує цілісність суспільства, його нормальне функціонування.)
6. Класифікація держав за формою правління, державним устроєм , політичним режимом
Форма держави хар-є державу, визначає організації внутр. влади.
За формою правління держави поділяють на монархії та республіки. Монархія – це форма правління , в якій вища влада в державі належить одній особі- монарху. (Абсолютна монархія – це монархія, якій властива належність монарху необмеженої влади. Обмежена монархія- це монархія, при якій влада монарха є обмеженою парламентом або конституцією.) ; Республіка – це форма правління, де вища влада належить виборчому органу – парламенту.
Форму державного устрою поділяють на просту та складну держави. Простою є держава, що хар-ся цілковитою політичною єдністю. До складних держав належать федерація, конфедерація, імперія.
Федерація – це союзна держава, що складається з території суб’єктів, які мають обмежений суверенітет (верховенство влади на певній території). Конфедерація – це договірний союз держав, кожна з яких зберігає певний суверенітет. Імперія – це складна держава, яка включає суверенну державу і привладні їй колонії.
Політичний режим- це сукупність заходів, прийомів і способів реалізації держаної влади, що відображають її характер і зміст.
Основні ознаки:
Наявність прямої та приставницької влади; Гарантованість проголошених прав та свободи громадян; Законність та правопорядок ; Існування різних форм власності ;Багатопартійність, незалежність правосуддя; Існування тільки одної ідеології ;Тотальний контроль з боку держави на всіх серах життя.
7. Загальна характеристика концепцій про сутність і соціальне призначення держави
Теорія солідарізму. Ця теорія поширилась у першій половині XX ст. Л. Дюгі. Державу він уважав засобом забезпечення соціальної солідарності класів, організованою силою суспільства, яка встановлює взаємозалежність і спільність інтересів різних соціальних груп і класів. Дюгі відкидав класові протиріччя, політичну боротьбу і соціалістичну революцію.
Держава загального благоденства. В основі цієї теорії лежать ідеї та висновки соціології. Розробив теорію англійський економіст Дж. Кейнс (1883-1946) у праці "Загальна теорія зайнятості, проценту і грошей".
Теорія плюралістичної демократії. Ця теорія також спирається на положення і висновки соціології, але використовується не сфера економічної та соціальної діяльності держави, а її політична система.
Теорія еліт. Поширилася наприкінці XIX - на початку XX ст. Сутність цієї теорії зводиться до того, що народ не здатний управляти суспільством. У партійних елітах теж ведеться боротьба, що приводить до заміни одної партійної еліти іншою.
Теорія конвергенції. Сутність цієї теорії зводиться до того, що в світі існують дві протилежні системи; капіталізм і соціалізм. теорія втілюється в життя, зокрема в незалежних державах колишнього Радянського Союзу.