43. Злочин. Його ознаки та склад.

Зло́чин — злодіяння, злий вчинок людини, групи людей, чи людства в цілому.

Злочини мають ряд ознак, спільних з іншими правопорушеннями: є небезпечними для суспільства; здійснюються усвідомлено; вчиняються всупереч заборон, визначених кримінальним законодавством. Проте, на відміну від адміністративних, цивільних чи дисциплінарних поступків, злочини мають підвищений рівень суспільної небезпечності.

Залежно від ступеня тяжкості злочини поділяються на:

-невеликої тяжкості

-середньої тяжкості

-тяжкі

Злочином невеликої тяжкості є злочин, за який передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк не більше двох років, або інше, більш м'яке покарання. Сюди можна віднести такі злочини, як незаконне полювання в заповідниках або на інших територіях та об'єктах природно-заповідного фонду жорстоке поводження з тваринами,чи підроблення документів, печаток, штампів та бланків, їх збут, використання підроблених документів.

Злочином середньої тяжкості є злочин, за який передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк не більше п'яти років. Таким злочином є, наприклад, крадіжка — таємне викрадення чужого майна, давання хабара, ухилення від призову на строкову військову службу.

Тяжким злочином є злочин, за який передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк не більше десяти років. Мова може йти про умисне тяжке тілесне ушкодження, контрабанду — переміщення товарів через митний кордон України поза митним контролем або з приховуванням від митного контролю.

44. Стадія вчинення злочину. Стадії злочину.

Стадії вчинення злочину - це визначені законом етапи підготовки і безпосереднього скоєння злочину.

Види стадій вчинення злочину:

-готування до злочину (підготовка, тобто умисне створення умов для вчинення злочину);

-замах на злочин, що разом з готуванням до злочину становлять незакінчений злочин (Суб'єкт готування до злочину і замаху на нього повинен мати усі ознаки, обов'язкові для закінченого злочину. Замах на злочин має свої об'єктивні і суб'єктивні ознаки, які в сукупності характеризують склад цієї стадії вчинення злочину і дозволяють відмежувати замах на злочин від інших стадій вчинення злочину - готування до злочину та закінченого злочину.);

-закінчений злочин (Тут винний повною мірою реалізував умисел, завершив діяння, виконав усі дії, що утворюють об'єктивну сторону складу злочину, заподіяв шкоду об'єкту).

45. Основні види кримінальних покарань.

Криміна́льне покара́ння — захід державного примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, яка вчинила злочин, і полягає в передбаченому кримінальним законом обмеженні прав і свобод засудженого.

1) штраф (є грошове стягнення ,в розмірі, відповідному певній кількості мінімальних розмірів оплати праці, встановлених законодавством України на момент призначення покарання, або в розмірі, відповідному частині заробітної платні або іншого доходу осудженого);

2) обов'язкові роботи (Обов'язкові роботи можуть бути призначені тільки як основний вид покарання. Визначальною особливістю обов'язкових робіт є безкоштовність праці осудженого);

3) виправні роботи (Виправні роботи застосовуються тільки як основний вид покарання, у тому числі і при умовному засудженні. Цей вид покарання може, природно, застосовуватися лише до працездатних.) ;

4) обмеження по військовій службі (Введення цього виду покарання в систему покарань обумовлене прагненням законодавця дати можливість військовослужбовцям, що зробили нетяжкі злочини, продовжувати військову службу. Цей вид покарання застосовується до військовослужбовців, що проходять військову службу за контрактом);

5) конфіскація майна (конфіскація майна полягає в примусовому безвідплатному вилученні у власність держави всього або частини майна, що є власністю осудженого.);

6) арешт (це кримінальне покарання, що полягає в триманні засудженого в умовах ізоляції і встановлюється на строк від одного до шести місяців);

7) позбавлення волі на певний термін (Покарання у виді позбавлення волі полягає в ізоляції засудженого та поміщенні його на певний строк до кримінально-виконавчої установи.Позбавлення волі встановлюється на строк від одного до п'ятнадцяти років.);

8) довічне позбавлення волі (найвища міра покарання в Україні, що прийшла на заміну смертній карі);