
- •1.Основні теорії походження держави:
- •2.Причини виникнення держави і права
- •3.Основні критерії типології держав .
- •4.Основні ознаки держави
- •5.Функції держави
- •6. Класифікація держав за формою правління, державним устроєм , політичним режимом
- •7. Загальна характеристика концепцій про сутність і соціальне призначення держави
- •8. Поняття і призначення соціальних норм. Порівняльна характеристика норм моралі і правових норм
- •9. Загальносоціальні та спеціально-юридичні функції права
- •10. Класифікація норм права
- •11. Джерела права
- •12. Законодавчий процес. Конституційна регламентація
- •13. Способи систематизації законодавства
- •14. Правовідносини. Види правовідносин. Субєкт правовідносин.
- •15. Правомірна поведінка. Види правопорушень.
- •16. Конституці́йне пра́во. Суб’єкти і об’єкти конституційних правовідносин.
- •17. Засади конституційного ладу україни
- •18. Класифікація конституційних прав і свобод людини і громадянина
- •19. Поняття і види референдумів
- •20. Характеристика виборчої системи України
- •21. Головні функції виконавчої влади в державі
- •22. Роль президента України у здійсненні виконавчої влади
- •23. Роль місцевого самоврядування у системі “держава-суспільство”
- •24. Джерельна база адміністративного права
- •25. Адміністративне правопорушення, його ознаки, види
- •26. Адміністративна відповідальність. Види адміністративних стягнень
- •27. Адміністративна відповідальність неповнолітніх
- •28. Цивільне право, майнові та особисті немайнові відносини.
- •29. Загальна характеристика Цивільного кодексу України
- •30. Цівільна дієздатність та її рівні(види)
- •31. Суб'єкти цивільних правовідносин
- •32. Юридична особа , її ознаки, права та обов’язки.
- •33.Обєкти цивільних правовідносин та підстави виникнення цивільних прав та обов’язків.
- •34. Способи захисту цивільних прав. Позовна давність.
- •35. Забовязання. Підстави їх виникнення і припинення.
- •36. Спадкування за законом та за заповітом
- •37. Трудове право. Його місце в системі галузей національного права України.
- •38. Змiст колективного договору
- •39.Трудовий договір. Порядок його укладення.
- •40.Підстави розірвання трудового договору.
- •41.Порядок оформлення звільнення працівника і здійснення розрахунків з ним.
- •42.Робочий час та час відпочинку. Їх види.
- •43. Злочин. Його ознаки та склад.
- •44. Стадія вчинення злочину. Стадії злочину.
- •45. Основні види кримінальних покарань.
- •46. Обставини, що пом’якшують покарання та обставини, які обтяжують кримінальне покарання.
- •47.Злочини, за вчинення яких кримінальна відповідальність настає з 14 років. Примусові заходи виховного характеру до неповнолітнього.
- •48. Система правоохоронних органів в Україні.
- •49.Основні функції прокуратури.
- •50. Принципи на яких будується діяльність міліції в Україні. Основні завдання міліції.
- •51. Принципи на яких будується діяльність Служби безпеки України. Її основні завдання.
- •52.Система органів податкової служби України. Їх призначення.
- •53. Адвокатура. Засади її діяльності.
- •54.Нотаріат в Україні. Дії які вчиняють нотаріуси.
- •55. Судова система в Україні
31. Суб'єкти цивільних правовідносин
Правовідносини — врегульовані нормами права суспільні відносини, учасники яких мають суб'єктивні права та юридичні обов'язки.
Правовідносини існують між особами. В цивільних правовідносинах беруть участь як мінімум два суб'єкти. Суб'єктом права називається носій прав і обов'язків. Суб'єктом цивільного правовідношення є будь-яка особа, поведінка якої регулюється нормами цивільного права. Учасники цивільних правовідносин поділяються на такі категорії:
а) фізичні особи (громадяни України, іноземці, особи без громадянства);
б) юридичні особи (підприємства, установи, організації);
в) держава Україна;
г) Автономна Республіка Крим;
д) територіальні громади;
є) іноземні держави;
ж) інші суб'єкти публічного права (ст. 2 ЦК).
Можливість особи стати учасником цивільного правовідношення називається правосуб'єктністю. Складовими правосуб'єктності є правоздатність та дієздатність. Якщо під правоздатністю розуміють здатність особи набувати цивільні права та обов'язки, то під дієздатністю — здатність особи своїми діями набувати для себе права та обов'язки.
32. Юридична особа , її ознаки, права та обов’язки.
Юриди́чна осо́ба — суб'єкт права, здатний від власного імені набувати права і обов'язки, за умови реєстрації у встановленому законом порядку.
Ознаки юридичної особи
Участь у цивільному обороті від свого імені.
Юридична особа не є будь-яким колективним суб'єктом. Це колективний суб'єкт у певній галузі діяльності .
Кожна юридична особа має своє найменування. Від свого імені вона набуває права та несе обовязки.
Обмежена відповідальність. Засновники господарських товариств не відповідають за зобов'язаннями цих товариств, останні відповідають перед кредиторами власним майном. Здатність бути позивачем або відповідачем у суді.
Правоздатність юридичної особи виникає з моменту її державної реєстрації, а у випадках передбачених законодавчими, — з моменту реєстрації статуту. В цей самий момент виникає й цивільна дієздатність юридичної особи, тобто здатність своїми діями набувати цивільних прав і створювати для себе цивільні обов'язки.
33.Обєкти цивільних правовідносин та підстави виникнення цивільних прав та обов’язків.
Обєкти цивільних правовідносин - це блага, з приводу яких діють субєкти цивільних правовідносин.
Об'єктами цивільних прав є все те, із приводу чого складаються цивільні правовідносини і на що спрямовані цивільні права та цивільні обов'язки їх суб'єктів.
До них відносяться майно (речі та майнові права); роботи і послуги; інформація; виключні права на результати інтелектуальної діяльності; нематеріальні блага.
Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є:
1) договори та інші правочини;
2) створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності;
3) завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі;
4) інші юридичні факти.
Цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства.
Цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.