7. Організація аналітичного та синтетичного обліку в банках.

Бухгалтерський облік у банках має два рівні: синтетичний та аналітичний. Банки самостійно розробляють і затверджують форми реєстрів обліку з урахуванням того, що реєстри синтетичного та аналітичного обліку повинні містити назву, період реєстрації операцій, прізвища і підписи або інші кодовані знаки, що дають змогу ідентифікувати осіб, які їх склали.Синтетичний облік дозволяє отримувати агреговану і систематизовану бухгалтерську інформацію щодо фінансового стану банку і контролювати правильність відображення операцій у бухгалтерському обліку. Основна форма синтетичного обліку -баланс. Сальдовий баланс складається за залишками рахунків на певну дату, а обігово-сальдовий - містить як залишки, так і обороти за рахунками. Правильність складання щоденного балансу оборотів та залишків контролюється рівністю дебетових і кредитових оборотів та залишків за активом і пасивом, а також відповідністю вихідних залишків вхідним з урахуванням оборотів за рахунками протягом операційного дня. Наявність указаних відповідностей є обов'язковою умовою початку нового операційного дня.

До інших форм синтетичного обліку належать: оборотно-сальдові відомості, перевірочні відомості, касові журнали тощо.

Щоденну детальну інформацію про здійснення банком операцій відображають в основній формі аналітичного обліку - особових рахунках, які відкривають за кожним балансовим і позабалансовим рахунком.Особові рахунки реєструють у спеціальній книзі окремо для кожного балансового рахунку IV порядку. В ній реєструють усі особові рахунки клієнтів, а також рахунки, відкриті за внутрішньобанківськими операціями (облік майна, власного капіталу, доходів, витрат, розрахунків). При закритті рахунку в книзі проставляється дата і вказується причина. Книга зберігається в головного бухгалтера.

Особові рахунки клієнтів складають у двох примірниках, роздруковують за встановленими стандартами і вважають вихідними документами банків. Другий примірник особового рахунка є витягом з особового рахунку і призначений для видачі клієнтові.

За деякими рахунками аналітичний облік може вестись в операційних журналах, картках, книгах, у формі хронологічного запису операцій. Як реєстри аналітичного обліку можна використовувати примірники документів.

Кожен об'єкт аналітичного обліку характеризується набором параметрів, необхідних для побудови звітності. Усі параметри аналітичного обліку поділяють на дві групи - обов'язкові і необов'язкові.

Обов'язкові параметри ведуть відповідно до вимог НБУ щодо статистичної та фінансової звітності банків, вони поділяються на загальні і спеціальні. Загальні є обов'язковими для заповнення при занесенні в комп'ютерну систему нового контрагента або при відкритті аналітичного рахунку. Спец.обов'язкові параметри застосовують для окремих груп аналітичних рахунків залежно від їхнього економічного змісту.

Необов'язкові параметри банк визначає самостійно. Їх використовують у внутрішньому обліку для задоволення окремих нормативно-правових вимог, цілей управлінської звітності та формування звітності до інших уповноважених державних органів.

Для ведення аналітичного обліку в автоматизованому режимі з метою збереження інформації і підготовки звітності банками кожен окремий об'єкт аналітичного обліку характеризується набором параметрів.

Номер аналітичного рахунка вказує на зовнішнє подання ідентифікатора при розрахунках та в банківських документах. Номер має до 14 цифр. Перші п'ять жорстко регламентовано, інші банк формує самостійно. Усі номери рахунків аналітичного обліку формуються за схемоюАААА К ЕЕЕЕЕЕЕЕЕ

АААА-балансовий рахунок; К-контрольний розряд; ЕЕЕЕЕЕЕЕЕ-код валюти,код філії, код клієнта, порядковий номер, код угоди