26. Особливості обліку при використанні різних форм розрахунків: платіжних доручень; платіжних вимог-доручень.

Платіжне доручення – це документ, який являє собою письмово оформлене доручення клієнта банку на перерахування визначеної суми коштів зі свого рахунку.

Це найбільш поширена форма розрахунків, що використовується в розрахунках між клієнтами, з бюджетом, позабюджетними структурами.

Банк приймає до виконання платіжні доручення тільки в межах наявних коштів на рахунку платника, за винятком перерахування до бюджету сум податків, зборів, інших обов’язкових платежів, які приймаються банками незалежно від наявності коштів на рахунках підприємств. При відсутності коштів такі платіжні доручення враховуються на позабалансових рахунках 9803, 9804. при недостатності коштів здійснюється часткова оплата таких платіжних доручень, яка оформляється меморіальним ордером.

Бухгалтерські проводки

1.Проведення розрахунків платіжними дорученнями, якщо клієнти обсл-ться в одному банку

Дт 2600 платника

Кт 2600 одержувача

2. Проведення розрахунків платіжними дорученнями, якщо клієнти обсл-ться в різних банках

· в банку платника

Дт 2600 платника

Кт 1200

· в банку одержувача

Дт 1200

Кт 2600 одержувача

Платіжна вимога-доручення – це розрахунковий документ, що являє собою вимогу одержувача коштів до платника, про сплату певної суми через банк.

Платіжна вимога-доручення виписується постачальником і разом з відвантажувальними, транспортними документами пересилається поза банком платнику. Платник дозаповнює ту частину платіжної вимоги-доручення, яка підтверджує його згоду на здійснення платежу і передає у свій банк для оплати.

Бухгалтерські проводки

1. Проведення розрахунків платіжними вимогами-дорученнями, якщо клієнти обслуговуються в одному банку

Дт 2600 платника

Кт 2600 одержувача

2. Проведення розрахунків платіжними вимогами-дорученнями, якщо клієнти обслуговуються в різних банках

· в банку платника

Дт 2600 платника

Кт 1200

· в банку одержувача

Дт 1200

Кт 2600 одержувача

27. Особливості обліку при використанні різних форм розрахунків: розрахункових чеків; акредитивів.

Розрахунковий чек – це документ, що містить письмове розпорядження власника рахунку (чекодавця) установі банку (банку-емітенту), яка веде його рахунок, сплатити чекоотримувачу зазначену в чеку суму коштів.Чеки застосовуються для здійснення розрахунків у безготівковій формі між юридичними особами, а також між фізичними та юридичними особами з метою скорочення розрахунків готівкою за отримані товари, виконані роботи та надані послуги.

Для розрахунків чеками клієнти отримують в банку – емітенті чекові книжки. Фізичні особи можуть отримати розрахунковий чек для разового розрахунку. Чекові книжки та чеки обліковуються на позабалансовому рахунку 9821 А "Бланки суворої звітності”.Для здійснення розрахунків чеками суми ліміту депонуються на рахунках: 2526, 2550, 2552, 2554, 2602.

Реєстри чеків, прийняті на інкасо, обліковуються на рахунку 9830. Реєстри чеків, відіслані на інкасо до банку – емітента, обліковуються на рахунку 9831.

Бухгалтерські проводки

1. Видача чекової книжкиДт 9910Кт 9821

2. Депонування суми лімітуДт 2600 платникаКт 2602

3. Проведення розрахунків розрахунковими чеками, якщо клієнти обслуговуються в одному банку

· отримання розрахункового чеку з реєстром Дт 2602Кт 2600 одержувача

4. Проведення розрахунків розрахунковими чеками, якщо клієнти обслуговуються в різних банках

·в банку платника

- отримання розрахункового чеку з реєстром, перерахування коштів до банку одержувача

Дт 2602Кт 1200

·в банку одержувача

- отримання розрахункового чеку з реєстром на інкасоДт 9830Кт 9910

- відправлення розрахункового чеку з реєстром на інкасоДт 9831Кт 9830

- отримання коштів від банку платникаДт 1200Кт 2600 одержувача; Дт 9910Кт 9831

5.Повернення невикористаної суми лімітуДт 2602Кт 2600 платника

Акредитив – це грошове зобов’язання банку за дорученням свого клієнта здійснити постачальнику платежі за поставлені товари, виконані роботи, надані послуги за умовами, передбаченими в акредитиві.

Необхідною умовою здійснення розрахунків за акредитивом є обумовленість цього в угоді, що регулює взаємовідносини, укладені між покупцем і постачальником.

Залежно від того, де акумулюються грошові кошти, або за рахунок чиїх коштів здійснюється сплата постачальнику, застосовують такі види акредитивів:

покритий – за яким для здійснення платежів завчасно депонуються кошти платника в повній сумі на окремому рахунку в банку емітенті, або виконуючому банку;непокритий – оплата за яким, у разі тимчасової відсутності коштів на рахунку платника гарантується банком-емітентом за рахунок банківського кредиту або гарантії;відзивний – акредитив, який банк емітент має право змінити або відізвати без погодження з постачальником;безвідзивний – акредитив, який може бути змінений або анульований тільки за згодою бенефеціара, на користь якого він був відкритий.

Суми відкритих покритих акредитивів депонуються в банку на рахунках: 2526, 2550, 2552, 2554, 2602. Банк-кореспондент враховує суми відкритих покритих акредитивів на рахунку 9802 А "Акредитиви до сплати”.

Суми відкритих непокритих акредитивів враховуються в банку емітенті на рахунку 9122 А "Непокриті акредитиви”, в банку-кореспонденті на рахунку 9802 А "Акредитиви до сплати”.

Бухгалтерські проводки

1. Депонування суми покритого акредитиву в банку емітенті

· в банку-емітентіДт 2600 платникаКт 2602

· в виконуючому банкуДт 9802Кт 9910

2. Проведення розрахунків покритими акредитивами

· в банку-емітентіДт 2602Кт 1200

·в виконуючому банкуДт 1200Кт 2600 одержувача; Дт 9910Кт 9802

3. Повернення невикористаної депонованої ∑ покритого акредитивуДт 2602Кт 2600 платника