Правила визнання та оцінки депозитних (вкладних) операцій.
Депозит-кошти або ЦП, віддані на зберігання до банку або інших фін-кред.установ.
261 Строкові кошти суб’єктів господарювання (2610,2611,2615,2618)
263 Строкові кошти фіз. осіб (2630, 2635, 2638)
Загальні правила (СГ):
Облік депозитних операцій здійснюється відповідно до умов угоди
Розрахунки за депозитами СГ проводиться тільки безготівковим шляхом
Сума депозиту перераховується на депозитний рахунок платіжним дорученням
Строковідепозити (короткострокові і довгострокові)– це кош-ти на рахунках, якими власник не може скористатися до закінчення строку дій угоди. В цих угодах банк може передбачити умови (зменшення процентної ставки) дострокового вилучення депозиту, в чому банки зовсім не зацікавлені. Дострокове вилучення депозитів може зашкодити нормальній роботі банку щодо планування ресурсної бази і обсягів активних операцій. Від клієнтів банки можуть залучати як короткострокові, так і довгострокові депозити. Строкові кошти обліковують за видами на рахунках:
261 Строкові кошти суб’єктівгосподарювання
2610 ПКороткостроков івклади (депозити) суб’єктів господарювання
2611 ПКошти, отримані від суб’єктів господарювання за операціями репо
2615 ПДовгострокові вклади (депозити) суб’єктів господарювання.
263 Строкові кошти фізичних осіб
2630 ПКороткострок. Вклади фізичних осіб
2635 ПДовгострок. вклади (депозити) фізичних осіб
Призначення рахунків: облік депозитів.
За кредитом рахунків проводять суми коштів, які розміщені на депозит.
За дебетом рахунків проводять суми повернених депозитів.
1. Надані (отримані) кредити, розміщені (залучені) вклади (депозити) під час первісного визнання банк оцінює за справедливою вартістю з урахуванням витрат на операцію. Справедлива вартість фінансового інструменту під час первісного визнання як правило дорівнює фактичній ціні операції.
2. Якщо банк надає (отримує) кредит або розміщує (залучає) вклад (депозит) за ставкою, що суттєво відрізняється від ставки, яку банк застосовує на цю ж дату для подібних фінансових\інструментів, то в бухгалтерському обліку одразу визнається яприбуток або збиток
3. Надані гарантії та авалі під час первісного визнання оцінюються за справедливою вартістю, що дорівнює сумі отриманих банком-гарантом комісій (винагороди за надану гарантію).
4. Кредити, вклади (депозити) після первісного визнання банк оцінює за амортизованою собівартістю з використанням ефективної ставки відсотка під час нарахування процентів та амортизації дисконту (премії).
5. Заборгованості за кредитами, що придбані в іншому банку (фінансовій установі), банк обліковує аналогічно до наданих кредитів.
6. Сумнівну заборгованість за кредитами, вкладами (депозитами) та сумнівну заборгованість за нарахованими доходами банк відображає в бухгалтерському обліку за відповідними рахунками з обліку простроченої заборгованості
Характеристика рахунків з обліку депозитних (вкладних) операцій.
Депозити — це грошові кошти, які внесені у банк клієнтами, зберігаються на їх рахунках і використовуються відповідно з укладеною угодою і банківським законодавством.
Депозити, що застосовуються у практиці сучасних банків, відрізняються в залежності від строку, умов внесення і вилучення коштів, сплати відсотків, а також можливостей отримання пільг за активними операціями з банками та деяких інших характеристик.
При класифікації депозитів, як правило, беруть до уваги наступні ознаки: строк депозиту до вилучення; категорію вкладника.
З точки зору вилучення депозити поділяються на: депозити до запитання; строкові депозити.
Депозити до запитання, або платіжні депозити, — це кошти, що знаходяться на поточних рахунках і використовуються власниками для здійснення платежів (розрахунків) на користь третіх осіб через використання готівки або розрахункових інструментів. За цими депозитами банки або зовсім не сплачують відсотки, або запроваджують за ними низькі відсоткові ставки. Це пояснюється тим, що банки несуть дуже великі витрати, обслуговуючи платіжні рахунки, за якими обліковуються ці депозити. Операції за поточними рахунками розглянуті у главі 6.
Строкові депозити, чи депозити па визначений строк, — це грошові кошти, що зберігаються на окремих рахунках у банку, приносять власнику відсотковий дохід, не використовуються для платежів на користь третіх осіб і повинні бути повернуті клієнту у визначений строк.
У складі строкових депозитів виділяють ощадні вклади (депозити) і власне строкові депозити. В сучасній банківській практиці України ощадні вклади відкриваються тільки приватним (фізичним) особам, що передбачає дотримання певних вимог:
1) оформлення вкладу супроводжується видачею ощадної книжки;
2) для виконання операцій щодо внесення чи вилучення коштів з вкладу необхідно подати в банк ощадну книжку, в якій здійснюються записи за кожною операцією;
3) вклади можуть не мати чітко фіксованого строку зберігання. Типи таких вкладів, що пропонуються населенню, досить різноманітні. Вони розробляються комерційними банками самостійно. Власне строкові депозити мають наступні особливості:
1) чітко фіксований строк зберігання;
2) оформляються депозитною угодою;
3) при достроковому вилученні депозиту банк запроваджує штрафні санкції.
Такі строкові депозити відкриваються усім клієнтам банку:
суб’єктам господарської діяльності, центральним і місцевим органам влади, бюджетним установам, банкам і приватним особам.
Для обліку операцій за ощадними вкладами і власне строковими депозитами у банку відкриваються депозитні рахунки. Класифікація строкових і ощадних депозитних рахунків наведена нижче:
