10. Власний капітал, його функції та складові.

Власний капітал (ВК) - це підсумок 1 розділу пасиву балансу,тобто перевищення балансової вартості активів підприємства над його зобов’язаннями.

Основними складовими власного капіталу є: 1) статутний капітал (СК); 2) додатковий (ДК); 3) резервний капітал (РК); 4) нерозподілений прибуток (непокритий збиток) (НП).

Основним елементом ВК є СК – сума вкладів власників підприємства в його активи за номінальною вартістю згідно із засновницькими документами.

В окремих підприємств складовою ВК є пайовий капітал-це сукупність коштів фізичних і юридичних осіб, добровільно розміщених у товаристві відповідно до установчих документів для здійснення його господарсько-фінансової діяльності.

Важливими складовими ВК є резерви, які можуть бути сформовані у формі додаткового капіталу і резервного (резерви створюються за рахунок чистого прибутку).

Ще одним елементом ВК є нерозподілений прибуток (непокритий збиток). У цій статті показується прибуток (збиток), який залишився у підприємства після сплати всіх податків, виплати дивідендів і відрахувань до резервного капіталу.

Сутність ВК проявляється через його функції: 1) функція заснування та введення в дію підприємства – ВК у частині статутного є фінансовою основою для запуску в дію нового суб’єкта господарювання; 2) функція відповідальності та гарантії – СК є кредитним забезпеченням для кредиторів підприємства. ВК в пасиві балансу відповідають чисті активи в активній стороні балансу. Чим більший ВК підприємства(СК)тим більших збитків може зазнати підприємство без загрози інтересам кредиторів,отже тим вищою є його кредитоспроможність. 3) захисна функція – показує, яке значення має ВК для власників. Чим більший ВК тим краще захищеним є підприємство від впливу загрозливих для його існування факторів. 4) функція фінансування та забезпечення ліквідності; 5) база для нарахування дивідендів і розподілу майна; 6) функція управління та контролю; 7) рекламна (репрезентативна) функція.

11. Особливості формування резервного капіталу підприємств.

Резервний капітал підприємства можна розглядати в широкому та вузькому розумінні.

У широкому розумінні до резервного капіталу належать усі складові капіталу, призначені для покриття можливих у майбутньому непередбачених збитків і втрат. У вузькому розумінні з резервним капіталом ідентифікується капітал, який формується за рахунок відрахувань з чистого прибутку і відображений за статтею балансу "Резервний капітал". В економічній літературі резерви підприємства прийнято класифікувати за такими ознаками: 1) джерелами формування; 2) способом відображення у звітності; 3) обов'язковістю створення.

За джерелами формування резерви поділяють на: 1) капітальні резерви – формуються за рахунок коштів власників. 2) резервний капітал – сформований за рахунок чистого прибутку підприємства; 3) резерви, які створюються за рахунок збільшення витрат підприємства.

За способом відображення у звітності резерви поділяють на: 1) відкриті – можуть бути засвідчені в балансі за статтями додатковий капітал та резервний капітал. 2) приховані – резерви не фігурують у балансі.

За обов'язковістю створення виокремлюють: 1) обов'язкові – належить резерв сумнівних боргів і резервний капітал; 2) необов'язкові резерви – резерв дивідендів, резерв виконання гарантійних зобов’язань.

Розрізняють додатковий вкладений капітал та інший додатковий капітал.

Резервний капітал – це сума резервів, сформованих за рахунок чистого прибутку в розмірах, установлених засновницькими документами підприємства та нормативними актами.

Резервний капітал може використовуватися на такі основні цілі: 1) покриття збитків суб’єкта господарювання; 2) виплата боргів у разі ліквідації підприємства; 3) виплата дивідендів; 4) інші цілі, передбачені законодавчими чи засновницькими документами.