64. (27.) Особливості взаємовідносин підприємств з банківськими фінансовими установами

З практики економічних зв'язків виділяють наступні сфери прояву фінансових відносин на рівні підприємства:

• відносини між підприємствами по постачаннях сировини, матеріалів, комплектуючих виробів, реалізації продукції і послуг;

• відносини між підприємствами і банками, що виникають при одержанні і погашенні кредиту, при покупці і продажі валюти, по розрахунках за банківські послуги;

• відносини зі страховими компаніями й організаціями по страхуванню майна, комерційних і фінансових ризиків;

• відносини з товарними, сировинними, фондовими біржами по операціях із виробничими активами;

• відносини з інвестиційними фондами і компаніями по розміщенню інвестицій, приватизації;

• відносини з філіями і дочірніми фірмами;

• відносини з персоналом по виплаті заробітної плати, дивідендів, з акціонерами, якщо вони не є членами трудового колективу;

• відносини з податковою службою при сплаті податків, з аудиторськими фірмами, з позабюджетними організаціями.

Загальним елементом перерахованих фінансових відносин є те, що вони:

• виражаються в грошовій формі;

• являють собою сукупність платежів і надходжень.

У сучасній Україні здійснення будь-яким підприємством своєї основної фінансової функції - обслуговування платежів і розрахунків - неможливо без участі комерційних банків. Навіть елементарні фінансові трансакції по здійсненню руху готівки, що належать підприємству, неможливі без їхньої інкасації — здачі готівки в обслуговуючий підприємство банк. З погляду підвищення ступеня надійності переміщення коштів у будь-якій формі між суб'єктами економічних відносин такий порядок у відомій мірі виправданий.

З появою банків як спеціальних інститутів професійного управління грошовими ресурсами різко зросли гарантії переміщення коштів в економіці. Банки як фінансові посередники, що обслуговують платежі і розрахунки в економіці, грають винятково важливу роль в організації і функціонуванні платіжної системи будь-якої країни. Відомі випадки, коли банкрутство декількох великих банків країни ставало причиною найсильніших потрясінь всієї її фінансової системи.

В Україні до початку ринкових реформ функціонували десятки нових недержавних банків, а з початком реформ їх кількість почала рости в геометричній прогресії. Ніяких серйозних перешкод для утворення нових банків і належного контролю за їхньою роботою з боку Національного банку України не існувало. У початковий період ринкових реформ багато з комерційних банків активно включилися в новий, дуже вигідний, але брудний бізнес по тимчасовому присвоєнню чужих коштів, і підприємств насамперед. Все частіше гроші клієнтів губилися на шляху від банку платника до банку одержувача. Ці явища прийняли масовий характер, і банки почали швидко втрачати довіру клієнтів. У результаті країна одержала систему комерційних банків, що навіть після шести років реформ фахівці в галузі визначення рейтингів, відмовляються оцінювати на цей предмет. У черговий раз підтвердилося, що рейтинг банків не може бути вище рейтингу країни. Ці обставини дозволяють зробити висновок: сучасна вітчизняна банківська система повинна бути реформована, щоб надійно виконувати свою ключову функцію - обслуговування платежів і розрахунків. Міжнародна фінансова практика містить безліч рекомендацій на цей рахунок. Типові вимоги, які підприємство зазвичай пред'являє до потенційного обслуговуючого банку, припускають:знання банком підприємства, особливостей його бізнесу, галузі, у якій воно функціонує,здатність давати корисні ділові рекомендації;пропозиція різних способів одержання коштів як наявних (касове обслуговування підприємства), так і безготівкових з низькими трансакційними витратами;закріплення за підприємством постійного банківського службовця, який займається питаннями кредитування підприємства; здатність оцінювати реальні фінансові потреби підприємства;зручне для підприємства місце розташування банку; забезпечення простоти доступу до посадової особи банку, яка відає позичками;прагнення банку до удосконалювання обслуговування клієнтів;широкий спектр банківських послуг.