- •1. Зміст та основні завдання фінансової діяльності суб'єктів господарювання.
- •2. Критерії прийняття рішення про вибір правової форми організації бізнесу
- •3. Особливості фінансової діяльності акціонерних товариств.
- •4. Особливості фінансової діяльності приватних товариств.
- •5. Особливості фінансової діяльності товариств з обмеженою відповідальністю.
- •6. Особливості фінансової діяльності командитних і повних товариств.
- •7. Фінансова діяльність кооперативів.
- •8. Особливості фінансової діяльності підприємств з іноземними інвестиціями.
- •9. Особливості фінансової діяльності державних підприємств.
- •10. Власний капітал, його функції та складові.
- •11. Особливості формування резервного капіталу підприємств.
- •12. Особливості формування статутного капіталу підприємств.
- •13. Сутність самофінансування підприємств.
- •14. Приховане самофінансування.
- •15. Механізм здійснення тезаврації прибутку.
- •16. Фінансування спільних інвестицій на основі договорів кооперації.
- •17. Значення та основні завдання дивідендної політики.
- •18. Фактори, що впливають на формування дивідендної політики.
- •19. Порядок нарахування дивідендів.
- •20. Форми виплати дивідендів.
- •21. Методи нарахування дивідендів.
- •22. Ефективність дивідендної політики.
- •23. Позичковий капітал підприємства: його ознаки і складові.
- •24. Фінансові кредити.
- •25. Формування позичкового капіталу підприємства шляхом випуску облігацій.
- •26. Особливості комерційного кредитування.
- •27. Лізингове кредитування підприємств.
- •28. Державне кредитування підприємств.
- •29. Кредитування підприємств за рахунок коштів міжнародних фінансово-кредитних інститутів.
- •30. Сутність фінансових інвестицій підприємства.
- •31. Довгострокові фінансові інвестиції.
- •32. Поточні фінансові інвестиції.
- •33. Проведення оцінки доцільності фінансових інвестицій.
- •34. Форми та загальні передумови реорганізації підприємств.
- •35. Реорганізація, спрямована на укрупнення підприємств.
- •36. Реорганізація підприємств, спрямована на їх розукрупнення.
- •37. Перетворення як окремий випадок реорганізації підприємств.
- •38. Основні засади зовнішньоекономічної діяльності суб’єктів господарювання.
- •39. Розрахунки при здійсненні зовнішньоекономічних операцій.
- •40. Сутність та основні завдання фінансового контролінгу.
- •41. Функції контролінгу.
- •42. Стратегічний фінансовий контролінг.
- •43. Оперативний фінансовий контролінг
- •44. Сутність бюджетування на підприємстві.
- •45. Принципи бюджетування.
- •46. Способи бюджетування.
- •47. Нормативна база фінансової діяльності підприємств в Україні.
- •48. Політика формування власного капіталу підприємства.
- •49. Політика формування залучених ресурсів підприємства.
- •50. Методи державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності.
- •51. Особливості бюджетного контролю на підприємстві.
- •53. Страхування інвестиційних ризиків.
- •54. Координація як центральна функція контролінгу.
- •55. Бюджетування як інструмент оперативного контролінгу.
- •56. Контроль та аналіз відхилень.
- •57. Внутрішній аудит та консалтинг.
- •58. Фінансова діяльність суб’єктів господарювання та зміст фінансової роботи.
- •59. Активізація інвестиційно-інноваційної діяльності суб’єктів господарювання.
- •60. Особливості взаємовідносин підприємств з небанківськими фінансовими установами.
- •61 (11). Механізм збільшення власного капіталу підприємства
- •62. (12.) Механізм зменшення власного капіталу підприємства
- •63. (16.) Внутрішні джерела фінансування підприємства
- •64. (27.) Особливості взаємовідносин підприємств з банківськими фінансовими установами
- •65. (37.) Типи дивідендної політики підприємства
- •66. (48) Методи системи раннього попередження і реагування
- •67. (2.) Критерії прийняття рішення про вибір правової форми організації бізнесу.
- •68 (3.) Форми фінансування підприємств.
- •69. (18.) Оцінка доцільності самофінансування підприємства.
- •70 (19.) Критерії прийняття фінансових рішень.
- •71 (21.) Амортизаційна політика у системі самофінансування підприємства.
- •72 (22.) 3Абезпечення наступних витрат і платежів як джерело фінансування підприємства
- •73 (31.) Класифікація позичальників за результатами оцінки їх фінансового стану.
- •74 (42.) Значення та основні завдання дивідендної політики.
- •75 (47.) Система раннього попередження і реагування.
- •76 (51.) Грошовий потік від операційної діяльності.
- •77 (52.) Грошовий потік від інвестиційної діяльності.
- •78 (53.) Грошовий потік від фінансової діяльності.
61 (11). Механізм збільшення власного капіталу підприємства
Основні цілі збільшення статутного капіталу підприємства зводяться до такого збільшення частки капіталу, в межах якої власники підприємства відповідають за його зобов’язаннями перед кредиторами. Таким чином підвищується кредитоспроможність суб’єкта господарювання та його фінансова незалежність; мобілізація фінансових ресурсів для реалізації інвестиційних проектів, планів санації, модернізації існуючих потужностей, переобладнання чи розширення виробництва; поліпшення ліквідності та платоспроможності підприємства, оскільки збільшення статутного капіталу пов’язане, як правило, із залученням додаткових грошових ресурсів; акумуляція фінансового капіталу для придбання корпоративних прав інших підприємств, у т. ч. з метою посилення впливу на дані підприємства, їх поглинання чи придбання їх потужностей.
Серед інших причин збільшення статутного капіталу слід виокремити зменшення ринкової ціни акцій. Високий курс має недолік, що це перешкоджає широкій диверсифікації акцій, оскільки приватні інвестори, як правило, побоюються вкладати кошти в акції з високою купівельною ціною. Ефекту зниження курсу можна досягти і без збільшення номінального капіталу. Це можна зробити зменшенням номінальної вартості акцій з одночасним збільшенням їх кількості.
Ще однією причиною збільшення статутного капіталу може бути збільшення бази для нарахування дивідендів з метою проведення політики стабільних дивідендів з одночасним збільшенням абсолютної суми дивідендних виплат.
Збільшення статутного капіталу підприємств може відбуватися за рахунок зовнішніх фінансових джерел (внески учасників і засновників) та в результаті зміни структури власного капіталу у напрямі збільшення номінального капіталу. В останньому випадку збільшення відбувається за рахунок нерозподіленого прибутку, резервного чи додаткового капіталу.
Важливе значення у разі збільшення статутного капіталу має врегулювання механізму використання переважних прав власників на участь у збільшенні капіталу та встановлення курсу емісії корпоративних прав. Вирішальною при цьому є форма організації бізнесу. Залежно від типу підприємства застосовуються ті чи інші методи та нормативне регулювання порядку збільшення статутного капіталу.
62. (12.) Механізм зменшення власного капіталу підприємства
Функції статутного капіталу |
Цілі зменшення |
заснування та введення підприємства в дію |
згортання діяльності |
відповідальність і гарантії (забезпечення кредитоспроможності) |
підвищення ринкового курсу корпоративних прав |
захисна функція |
санація балансу (одержання санаційного прибутку) |
управління та контролю |
концентрація капіталу в руках активних власників |
фінансування та забезпечення ліквідності |
приведення у відповідність обсягів власного капіталу та майна |
рекламна (репрезентативна) функція |
вирішення конфліктів між власниками |
база для нарахування дивідендів |
проведення певної дивідендної політики |
Порядок зменшення статутного фонду підприємств. Основні цілі та завдання зменшення статутного фонду підприємств: • одержання санаційного прибутку, який спрямовується на покриття балансових збитків; • урівноваження (або перевищення) номінальної вартості акцій (паїв) з їх ринковою ціною, оскільки в період фінансової кризи може скластися ситуація, коли біржова ціна буде суттєво меншою за номінальну вартість акцій. Залучення засобів шляхом додаткової емісії корпоративних прав у даному разі неможливе; • приведення у відповідність величини основних та оборотних засобів підприємства з розміром його власного капіталу, оскільки з метою підвищення платоспроможності підприємство може прийняти рішення про продаж частини свого майна, що може стати причиною виникнення такої невідповідності; • концентрування статутного капіталу в руках найбільш активних власників.
