- •1. Зміст та основні завдання фінансової діяльності суб'єктів господарювання.
- •2. Критерії прийняття рішення про вибір правової форми організації бізнесу
- •3. Особливості фінансової діяльності акціонерних товариств.
- •4. Особливості фінансової діяльності приватних товариств.
- •5. Особливості фінансової діяльності товариств з обмеженою відповідальністю.
- •6. Особливості фінансової діяльності командитних і повних товариств.
- •7. Фінансова діяльність кооперативів.
- •8. Особливості фінансової діяльності підприємств з іноземними інвестиціями.
- •9. Особливості фінансової діяльності державних підприємств.
- •10. Власний капітал, його функції та складові.
- •11. Особливості формування резервного капіталу підприємств.
- •12. Особливості формування статутного капіталу підприємств.
- •13. Сутність самофінансування підприємств.
- •14. Приховане самофінансування.
- •15. Механізм здійснення тезаврації прибутку.
- •16. Фінансування спільних інвестицій на основі договорів кооперації.
- •17. Значення та основні завдання дивідендної політики.
- •18. Фактори, що впливають на формування дивідендної політики.
- •19. Порядок нарахування дивідендів.
- •20. Форми виплати дивідендів.
- •21. Методи нарахування дивідендів.
- •22. Ефективність дивідендної політики.
- •23. Позичковий капітал підприємства: його ознаки і складові.
- •24. Фінансові кредити.
- •25. Формування позичкового капіталу підприємства шляхом випуску облігацій.
- •26. Особливості комерційного кредитування.
- •27. Лізингове кредитування підприємств.
- •28. Державне кредитування підприємств.
- •29. Кредитування підприємств за рахунок коштів міжнародних фінансово-кредитних інститутів.
- •30. Сутність фінансових інвестицій підприємства.
- •31. Довгострокові фінансові інвестиції.
- •32. Поточні фінансові інвестиції.
- •33. Проведення оцінки доцільності фінансових інвестицій.
- •34. Форми та загальні передумови реорганізації підприємств.
- •35. Реорганізація, спрямована на укрупнення підприємств.
- •36. Реорганізація підприємств, спрямована на їх розукрупнення.
- •37. Перетворення як окремий випадок реорганізації підприємств.
- •38. Основні засади зовнішньоекономічної діяльності суб’єктів господарювання.
- •39. Розрахунки при здійсненні зовнішньоекономічних операцій.
- •40. Сутність та основні завдання фінансового контролінгу.
- •41. Функції контролінгу.
- •42. Стратегічний фінансовий контролінг.
- •43. Оперативний фінансовий контролінг
- •44. Сутність бюджетування на підприємстві.
- •45. Принципи бюджетування.
- •46. Способи бюджетування.
- •47. Нормативна база фінансової діяльності підприємств в Україні.
- •48. Політика формування власного капіталу підприємства.
- •49. Політика формування залучених ресурсів підприємства.
- •50. Методи державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності.
- •51. Особливості бюджетного контролю на підприємстві.
- •53. Страхування інвестиційних ризиків.
- •54. Координація як центральна функція контролінгу.
- •55. Бюджетування як інструмент оперативного контролінгу.
- •56. Контроль та аналіз відхилень.
- •57. Внутрішній аудит та консалтинг.
- •58. Фінансова діяльність суб’єктів господарювання та зміст фінансової роботи.
- •59. Активізація інвестиційно-інноваційної діяльності суб’єктів господарювання.
- •60. Особливості взаємовідносин підприємств з небанківськими фінансовими установами.
- •61 (11). Механізм збільшення власного капіталу підприємства
- •62. (12.) Механізм зменшення власного капіталу підприємства
- •63. (16.) Внутрішні джерела фінансування підприємства
- •64. (27.) Особливості взаємовідносин підприємств з банківськими фінансовими установами
- •65. (37.) Типи дивідендної політики підприємства
- •66. (48) Методи системи раннього попередження і реагування
- •67. (2.) Критерії прийняття рішення про вибір правової форми організації бізнесу.
- •68 (3.) Форми фінансування підприємств.
- •69. (18.) Оцінка доцільності самофінансування підприємства.
- •70 (19.) Критерії прийняття фінансових рішень.
- •71 (21.) Амортизаційна політика у системі самофінансування підприємства.
- •72 (22.) 3Абезпечення наступних витрат і платежів як джерело фінансування підприємства
- •73 (31.) Класифікація позичальників за результатами оцінки їх фінансового стану.
- •74 (42.) Значення та основні завдання дивідендної політики.
- •75 (47.) Система раннього попередження і реагування.
- •76 (51.) Грошовий потік від операційної діяльності.
- •77 (52.) Грошовий потік від інвестиційної діяльності.
- •78 (53.) Грошовий потік від фінансової діяльності.
56. Контроль та аналіз відхилень.
Процедура узгодження системи бюджетів полягає в тому, що вона повинна забезпечувати такий рівень фінансових показників, який дозволить досягнути поставлених стратегічних цілей підприємства.
Моніторинг виконання бюджетів здійснюється за всіма бюджетами в яких фіксуються фактичні дані та визначаються відхилення від бюджетних значень. Щомісячний (поточний) контроль за виконанням бюджету та фіксація відхилень оформлюється у формах аналогічних відповідному бюджету. Також, необхідно аналізувати всі функціональні плани на предмет їх відповідності поставленим стратегічним цілям.
Відхилення від бюджетних показників виникають або через помилки на етапах прогнозування та планування, або внаслідок зміни умов діяльності чи помилки при реалізації бюджету. Причому, представляє інтерес не тільки виявлення осіб, відповідальних за негативні відхилення, а що більш важливо, можливості компенсації даних відхилень з допомогою певних коригуючих заходів.
Ступінь суттєвості відхилень може бути оцінено на основі двох критеріїв: 1) за допустимим межами (контрольних діапазонів); 2) оцінка за впливом на прибуток.
При оцінці суттєвості відхилень доцільно здійснювати їх ранжування в залежності від ступеня впливу на кінцевий результат, прибуток, тому доцільно використовувати такий метод контролінгу як АВС-аналіз. Інший суттєвий аспект організації контролю в бюджетуванні полягає в тому, що при його здійсненні можуть порівнюватись лише фактичні й бюджетні витрати для одного й того ж обсягу виробництва. Для цього, необхідно використовувати так звані гнучкі бюджети, складені з урахуванням змін витрат й які пов`язані з коливанням обсягу виробництва. Жорсткий бюджет використовується коли витрати не мають яскраво вираженої залежності від змін обсягу виробництва. З допомогою гнучких бюджетів, які враховують поділ витрат на постійні, змінні й напівзмінні, підприємства з непостійним рівнем виробництва можуть адаптовувати свої витрати до різних рівнів виробництва.
З підвищенням рівня управління, слід знижувати рівень деталізації звітів про виконання бюджетів й кількість контрольованих показників. Причому, якщо керівники нижнього рівня контролюють як вартісні так й натуральні показники то звіти для більш високого рівня управління доцільно складати в основному у вартісному виразі. Крім, співставлення фактичних бюджетних показників у звіти про виконання бюджетів слід також включати прогнозні значення на перспективу.
При отриманні звітів керівниками більш високих рівнів управління, керівники нижніх рівнів повинні підготувати коментарії, по значним відхиленням й намітити дії з виправлення ситуації. При управлінні по відхиленням, всі позитивні й негативні відхилення фактичних показників від бюджетних аналізуються спочатку безпосередньо керівниками центрів відповідальності, й тільки якщо окремі відхилення перевищили встановлені граничні обмеження то до аналізу й пошуку рішень залучаються керівники більш вищого рівня. В зв`язку з цим, у звіти для керівників, крім співставлення бюджетних й фактичних показників, повинні включатись обґрунтування та пояснення щодо відхилень, які перевищують граничні межі.
