54. Координація як центральна функція контролінгу.

Багато економістів головне завдання контролінгу вбачають у координації різних функціональних блоків на підприємстві, зокрема окремих ланок системи управління. Необхідність функції координації випливає з розділення системи управління на складові: організація, система планування та контролю, інформаційна система, система управління персоналом, система цілей i принципів управління. Проблематика дефіциту координації досить часто проявляється за децентралізованого прийняття фінансових рішень і у разі якщо ці рішення є взаємозалежними, що означає: результати діяльності (досягнення поставлених цілей) одного носія рішень залежать від інших децентралізованих носіїв рішень, і навпаки. Виконуючи функцію координації, контролінг сприяє побудові «дерева цілей», які ставляться перед підприємством. «Дерево цілей» — це графічне зображення підпорядкованості та взаємозв’язку цілей, що демонструє розподіл (декомпозицію) генеральної мети на підцілі та окремі завдання. Розрізняють вертикаль­ну та горизонтальну координацію цілей: горизонтальна спрямована на узгодження різних видів діяльності, якими займається підприємство; вертикальна — на координацію діяльності різних підрозділів, які забезпечують виробництво одного виду продукції. Особливого прояву функція координації набуває в процесі планування. Йдеться про необхідність: а) узгодження дерева цілей з наявними у підприємства ресурсами; б) узгодження довгострокових планів з визначеними цілями і стратегією розвитку підприємства; в) приведення у відповідність оперативного планування з довгостроковими планами; г) координації окремих планів підприємства i зведення їх в єдиний план; ґ) координації функції контролю та планування; д) координації системи забезпечення інформації з інформаційними потребами підприємства, які виникають у ході аналізу та планування; е) узгодження організаційної структури підприємства з виробничими потребами; є) координація фінансових і виробничих потужностей підприємства.Координація забезпечує організацію ефективнішого використання всіх видів ресурсів.Найважливішими інструментами тут виступають стратегічне, довгострокове планування та бюджетування.

55. Бюджетування як інструмент оперативного контролінгу.

Загалом, фінансовий контролінг представляє собою функціональний блок фінансового менеджменту, організований у формі спеціальної саморегулюючої системи методів та інструментів, яка спрямована на функціональну підтримку фінансового менеджменту підприємства і включає інформаційне забезпечення, планування, координацію, контроль і внутрішній консалтинг.

У загальному випадку, у структурі фінансового контролінгу виділяють, виходячи із характеристики поставлених функціонально-організаційних завдань, стратегічний фінансовий контролінг та оперативний фінансовий контролінг.

Оперативний фінансовий контролінг передбачає формування та реалізацію системи обґрунтування, прийняття, виконання та контролю за виконанням оперативних фінансових рішень з метою досягнення поточних (короткострокових) фінансових цілей (монетарних та немонетарних). Слід відмітити, що процедура організації планування в межах оперативного фінансового контролінгу, виходячи із специфіки, що визначається короткостроковим характером цільових завдань, що стоять перед таким контролінгом, дещо змінюється по відношенню до стратегічного контролінгу.

В рамках бюджетного контролю реалізується модель управлінського обліку фінансово-господарської діяльності суб’єкта господарювання, аналіз відхилень та рапортування. Саме з цих міркувань вище стверджувалося про некоректність ідентифікація фінансового контролінгу як внутрішньогосподарського управлінського обліку. Так, фінансовий контролінг повинен своєчасно та у повному обсязі забезпечити інформаційні потреби фінансового менеджменту на підприємстві (що досягається, зокрема, системою управлінського обліку, рапортування тощо), однак таке забезпечення не зводиться до рядового наданням фінансової інформації — фінансовий контролер являється радником управлінців середньої та вищої ланки менеджменту. При цьому реалізується така функція фінансового контролінгу як внутрішній консалтинг.

Бюджетування є комплексною системою заходів й охоплює всі основні сторони діяльності підприємства: фінанси, виробництво, збут, постачання, організацію та координує їх. При прийнятті управлінських рішень, на всіх рівнях менеджменту, акцент ставиться на фінансовій стороні, що й дає можливість досягти таких цілей, як оптимізація витрат, максимізація прибутку, збалансованість залучених фінансових ресурсів з напрямками їх використання як в обсягах так і часі за всіма секторами діяльності.