49. Політика формування залучених ресурсів підприємства.

Позичковий капітал (залучені ресурси) підприємства може формуватися за рахунок зовнішніх та внутрішніх джерел. У балансі позичковий капітал підприємства відображається у складі зобов’язань за умови, що оцінка цих зобов’язань може бути достовірно визначена та існує ймовірність зменшення економічних вигід у майбутньому внаслідок їх погашення. Найважливіші параметри позичкового капіталу підприємства: 1) строковість (короткостроковий позичковий капітал (до 12 місяців), довгостроковий позичковий капітал (понад рік)); 2) капіталодавець (банки та інші фінансово-кредитні інститути, постачальники та клієнти, власники, персонал, держава); 3) умови одержання (згідно з кредитним чи іншим договором, за відсутності договору); 4) цілі використання (здійснення інвестицій, поповнення оборотних активів); 5) форми залучення [грошові кошти (національна валюта, іноземна валюта, валютний фіксинг), товарна форма]; 6) забезпечення [забезпечені заставою (майном, майновими правами, цінними паперами), гарантовані (банками, фінансами чи майном третьої особи), з іншим забезпеченням (поручительство, свідоцтво страхової організації), незабезпечені]; 7) плата за користування капіталом [виплата процентів (фіксована процентна ставка, плаваюча процентна ставка), без процентів]; 8) порядок погашення (одноразовий платіж, багаторазові платежі, з регресією платежів, у заздалегідь визначений термін чи без такого).

Залежно від строків виконання зобов’язань вітчизняними стандартами бухгалтерського обліку позичковий капітал поділяється на довгостроковий і поточний. Згідно з П(С)БО 2 під довгостроковими зобов’язаннями слід розуміти зобов’язання, що будуть погашені протягом строку, який перевищує 12 календарних місяців, або протягом строку, що перевищує операційний цикл, якщо він більший 12 календарних місяців. Під поточними (короткостроковими) зобов’язаннями необхідно розуміти зобов’язання, що будуть погашені протягом операційного циклу або повинні бути погашені протягом 12 місяців з дати складання балансу.

Поточний позичковий капітал може формуватися за рахунок таких видів зобов’язань: 1) короткострокові кредити банків; 2) поточна заборгованість за довгостроковими зобов’язаннями; 3) векселі видані; 4) кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги; 5) поточні зобов’язання за розрахунками з одержаних авансів; 6) поточні зобов’язання за розрахунками з бюджетом; 7) поточні зобов’язання за розрахунками зі страхування; 8) поточні зобов’язання за розрахунками з оплати праці; 9) поточні зобов’язання за розрахунками з учасниками; 10) поточні зобов’язання із внутрішніх розрахунків; 11) інші поточні зобов’язання.

До складу позичкового капіталу належать також зобов’я­зання, які відображаються за розділом «Доходи майбутніх періодів». У цій статті показуються доходи, отримані протягом поточного або попередніх звітних періодів, які належать до наступних звітних періодів.

До основних зовнішніх джерел формування позичкового капіталу підприємств належать: 1) банківські (фінансові) кредити; 2) кошти, залучені в результаті емісії облігацій; 3) комерційні позички.