- •1. Зміст та основні завдання фінансової діяльності суб'єктів господарювання.
- •2. Критерії прийняття рішення про вибір правової форми організації бізнесу
- •3. Особливості фінансової діяльності акціонерних товариств.
- •4. Особливості фінансової діяльності приватних товариств.
- •5. Особливості фінансової діяльності товариств з обмеженою відповідальністю.
- •6. Особливості фінансової діяльності командитних і повних товариств.
- •7. Фінансова діяльність кооперативів.
- •8. Особливості фінансової діяльності підприємств з іноземними інвестиціями.
- •9. Особливості фінансової діяльності державних підприємств.
- •10. Власний капітал, його функції та складові.
- •11. Особливості формування резервного капіталу підприємств.
- •12. Особливості формування статутного капіталу підприємств.
- •13. Сутність самофінансування підприємств.
- •14. Приховане самофінансування.
- •15. Механізм здійснення тезаврації прибутку.
- •16. Фінансування спільних інвестицій на основі договорів кооперації.
- •17. Значення та основні завдання дивідендної політики.
- •18. Фактори, що впливають на формування дивідендної політики.
- •19. Порядок нарахування дивідендів.
- •20. Форми виплати дивідендів.
- •21. Методи нарахування дивідендів.
- •22. Ефективність дивідендної політики.
- •23. Позичковий капітал підприємства: його ознаки і складові.
- •24. Фінансові кредити.
- •25. Формування позичкового капіталу підприємства шляхом випуску облігацій.
- •26. Особливості комерційного кредитування.
- •27. Лізингове кредитування підприємств.
- •28. Державне кредитування підприємств.
- •29. Кредитування підприємств за рахунок коштів міжнародних фінансово-кредитних інститутів.
- •30. Сутність фінансових інвестицій підприємства.
- •31. Довгострокові фінансові інвестиції.
- •32. Поточні фінансові інвестиції.
- •33. Проведення оцінки доцільності фінансових інвестицій.
- •34. Форми та загальні передумови реорганізації підприємств.
- •35. Реорганізація, спрямована на укрупнення підприємств.
- •36. Реорганізація підприємств, спрямована на їх розукрупнення.
- •37. Перетворення як окремий випадок реорганізації підприємств.
- •38. Основні засади зовнішньоекономічної діяльності суб’єктів господарювання.
- •39. Розрахунки при здійсненні зовнішньоекономічних операцій.
- •40. Сутність та основні завдання фінансового контролінгу.
- •41. Функції контролінгу.
- •42. Стратегічний фінансовий контролінг.
- •43. Оперативний фінансовий контролінг
- •44. Сутність бюджетування на підприємстві.
- •45. Принципи бюджетування.
- •46. Способи бюджетування.
- •47. Нормативна база фінансової діяльності підприємств в Україні.
- •48. Політика формування власного капіталу підприємства.
- •49. Політика формування залучених ресурсів підприємства.
- •50. Методи державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності.
- •51. Особливості бюджетного контролю на підприємстві.
- •53. Страхування інвестиційних ризиків.
- •54. Координація як центральна функція контролінгу.
- •55. Бюджетування як інструмент оперативного контролінгу.
- •56. Контроль та аналіз відхилень.
- •57. Внутрішній аудит та консалтинг.
- •58. Фінансова діяльність суб’єктів господарювання та зміст фінансової роботи.
- •59. Активізація інвестиційно-інноваційної діяльності суб’єктів господарювання.
- •60. Особливості взаємовідносин підприємств з небанківськими фінансовими установами.
- •61 (11). Механізм збільшення власного капіталу підприємства
- •62. (12.) Механізм зменшення власного капіталу підприємства
- •63. (16.) Внутрішні джерела фінансування підприємства
- •64. (27.) Особливості взаємовідносин підприємств з банківськими фінансовими установами
- •65. (37.) Типи дивідендної політики підприємства
- •66. (48) Методи системи раннього попередження і реагування
- •67. (2.) Критерії прийняття рішення про вибір правової форми організації бізнесу.
- •68 (3.) Форми фінансування підприємств.
- •69. (18.) Оцінка доцільності самофінансування підприємства.
- •70 (19.) Критерії прийняття фінансових рішень.
- •71 (21.) Амортизаційна політика у системі самофінансування підприємства.
- •72 (22.) 3Абезпечення наступних витрат і платежів як джерело фінансування підприємства
- •73 (31.) Класифікація позичальників за результатами оцінки їх фінансового стану.
- •74 (42.) Значення та основні завдання дивідендної політики.
- •75 (47.) Система раннього попередження і реагування.
- •76 (51.) Грошовий потік від операційної діяльності.
- •77 (52.) Грошовий потік від інвестиційної діяльності.
- •78 (53.) Грошовий потік від фінансової діяльності.
27. Лізингове кредитування підприємств.
Одним із варіантів покриття потреби підприємства в інвестиційному (довгостроковому) капіталі є лізингове фінансування — лізинг. Лізинг як господарська операція полягає в отриманні суб’єктом господарювання (лізингоодержувачем) необоротних активів (як нерухомого, так і рухомого майна) у довгострокову оренду із можливістю, як правило, викупу об’єкта лізингу по завершенню строку дії договору. При отриманні необоротних активів по лізингу підприємство відображає на власному балансі як сам об’єкт лізингу в необоротних активах, так і зобов’язання з сплати лізингових платежів на користь лізингодавця (в складі довгострокових зобов’язань).
Загалом, лізинг безпосередньо не передбачає надходження в розпорядження суб’єкта господарювання грошових коштів одних дозволяє покрити частину поточної потреби підприємства у капіталі за рахунок її перенесення (відстрочення) на наступні періоди — формування довгострокових зобов’язань.
Таким чином, лізинг передбачає формування вихідних грошових потоків у наступних періодах відповідно до узгоджених у лізинговій угоді графіку лізингових платежів. При цьому, об’єктом лізингу може виступати рухоме та нерухоме майно, на відчуження якого не накладаються обмеження законодавством України.
28. Державне кредитування підприємств.
Державний кредит — це економічні відносини, які виникають між підприємством і державою внаслідок купівлі першим державних цінних паперів (підприємство стає кредитором держави), а також унаслідок одержання бюджетних і позабюджетних кредитів (підприємство стає позичальником).
Державне кредитування здійснюється наданням бюджетних позик безпосередньо міністерствам, відомствам, іншим центральним органам державної виконавчої влади для фінансування через банківські установи: 1) пускових об'єктів; 2) раніше розпочатих новобудов виробничого призначення; 3) технічного переозброєння і реконструкції діючих підприємств незалежно від форм власності.
Фінансування інвестиційних потреб підприємств буває цільовим, прямим, поворотним, терміновим, забезпеченим заставою чи гарантією (поручительством).
Бюджетні позики надаються на таких умовах: 1) обсяги бюджетних кредитів на відповідний рік доводяться до міністерств, відомств, інших центральних органів державної влади, які фінансуються Міністерством економіки, після затвердження Державної програми економічного й соціального розвитку України; 2) перелік будов і об'єктів виробничого призначення, які фінансуються за рахунок коштів державного бюджету, визначає Міністерство економіки за погодженням з Міністерством фінансів його на затвердження Кабінету Міністрів України у складі Державної програми економічного й соціального розвитку України на рік. що планується; 3) терміни погашення бюджетних кредитів не перевищують, трьох років, а в окремих випадках — п'яти років; 4) погашення бюджетних кредитів починається через рік ніс-1 я закінчення будівництва, реконструкції або технічного переозброєння об'єкта кредитування (якоїсь його черги, пускового комплексу) і здійснюється щоквартально; 5) погашення бюджетних кредитів, які використовуються на придбання обладнання, що не входить у систему будівель, починається наступного за плановим року і здійснюється щоквартально протягом не більше двох років; 6) за користування бюджетними позиками встановлюється відсоткова ставка, яка визначається Мінфіном України щорічно під час формування державного бюджету.
Організація роботи з обслуговування бюджетних кредитів, їх обліку і проведення розрахунків з позичальниками покладається на вповноважені комерційні банки України.