- •1. Зміст та основні завдання фінансової діяльності суб'єктів господарювання.
- •2. Критерії прийняття рішення про вибір правової форми організації бізнесу
- •3. Особливості фінансової діяльності акціонерних товариств.
- •4. Особливості фінансової діяльності приватних товариств.
- •5. Особливості фінансової діяльності товариств з обмеженою відповідальністю.
- •6. Особливості фінансової діяльності командитних і повних товариств.
- •7. Фінансова діяльність кооперативів.
- •8. Особливості фінансової діяльності підприємств з іноземними інвестиціями.
- •9. Особливості фінансової діяльності державних підприємств.
- •10. Власний капітал, його функції та складові.
- •11. Особливості формування резервного капіталу підприємств.
- •12. Особливості формування статутного капіталу підприємств.
- •13. Сутність самофінансування підприємств.
- •14. Приховане самофінансування.
- •15. Механізм здійснення тезаврації прибутку.
- •16. Фінансування спільних інвестицій на основі договорів кооперації.
- •17. Значення та основні завдання дивідендної політики.
- •18. Фактори, що впливають на формування дивідендної політики.
- •19. Порядок нарахування дивідендів.
- •20. Форми виплати дивідендів.
- •21. Методи нарахування дивідендів.
- •22. Ефективність дивідендної політики.
- •23. Позичковий капітал підприємства: його ознаки і складові.
- •24. Фінансові кредити.
- •25. Формування позичкового капіталу підприємства шляхом випуску облігацій.
- •26. Особливості комерційного кредитування.
- •27. Лізингове кредитування підприємств.
- •28. Державне кредитування підприємств.
- •29. Кредитування підприємств за рахунок коштів міжнародних фінансово-кредитних інститутів.
- •30. Сутність фінансових інвестицій підприємства.
- •31. Довгострокові фінансові інвестиції.
- •32. Поточні фінансові інвестиції.
- •33. Проведення оцінки доцільності фінансових інвестицій.
- •34. Форми та загальні передумови реорганізації підприємств.
- •35. Реорганізація, спрямована на укрупнення підприємств.
- •36. Реорганізація підприємств, спрямована на їх розукрупнення.
- •37. Перетворення як окремий випадок реорганізації підприємств.
- •38. Основні засади зовнішньоекономічної діяльності суб’єктів господарювання.
- •39. Розрахунки при здійсненні зовнішньоекономічних операцій.
- •40. Сутність та основні завдання фінансового контролінгу.
- •41. Функції контролінгу.
- •42. Стратегічний фінансовий контролінг.
- •43. Оперативний фінансовий контролінг
- •44. Сутність бюджетування на підприємстві.
- •45. Принципи бюджетування.
- •46. Способи бюджетування.
- •47. Нормативна база фінансової діяльності підприємств в Україні.
- •48. Політика формування власного капіталу підприємства.
- •49. Політика формування залучених ресурсів підприємства.
- •50. Методи державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності.
- •51. Особливості бюджетного контролю на підприємстві.
- •53. Страхування інвестиційних ризиків.
- •54. Координація як центральна функція контролінгу.
- •55. Бюджетування як інструмент оперативного контролінгу.
- •56. Контроль та аналіз відхилень.
- •57. Внутрішній аудит та консалтинг.
- •58. Фінансова діяльність суб’єктів господарювання та зміст фінансової роботи.
- •59. Активізація інвестиційно-інноваційної діяльності суб’єктів господарювання.
- •60. Особливості взаємовідносин підприємств з небанківськими фінансовими установами.
- •61 (11). Механізм збільшення власного капіталу підприємства
- •62. (12.) Механізм зменшення власного капіталу підприємства
- •63. (16.) Внутрішні джерела фінансування підприємства
- •64. (27.) Особливості взаємовідносин підприємств з банківськими фінансовими установами
- •65. (37.) Типи дивідендної політики підприємства
- •66. (48) Методи системи раннього попередження і реагування
- •67. (2.) Критерії прийняття рішення про вибір правової форми організації бізнесу.
- •68 (3.) Форми фінансування підприємств.
- •69. (18.) Оцінка доцільності самофінансування підприємства.
- •70 (19.) Критерії прийняття фінансових рішень.
- •71 (21.) Амортизаційна політика у системі самофінансування підприємства.
- •72 (22.) 3Абезпечення наступних витрат і платежів як джерело фінансування підприємства
- •73 (31.) Класифікація позичальників за результатами оцінки їх фінансового стану.
- •74 (42.) Значення та основні завдання дивідендної політики.
- •75 (47.) Система раннього попередження і реагування.
- •76 (51.) Грошовий потік від операційної діяльності.
- •77 (52.) Грошовий потік від інвестиційної діяльності.
- •78 (53.) Грошовий потік від фінансової діяльності.
19. Порядок нарахування дивідендів.
Рішення про виплату дивідендів та їх розмір за корпоративними правами кожної категорії приймають власники підприємства за рекомендацією наглядової ради. Величина дивідендів, яка належить окремому власнику, залежить від трьох показників: 1) величини чистого прибутку, резерву дивідендів; 2) встановленого співвідношення між розподіленим і нерозподіленим прибутком; 3) частки учасника в статутному капіталі. Сума коштів, яка рішенням зборів власників спрямовується на виплату дивідендів, називається масою дивіденду. ПАТ. Право на одержання дивідендів в AT мають акціонери, які є власниками акцій на початок строку виплати дивідендів, який встановлюється загальними зборами акціонерів незалежно від періоду, протягом якого акціонери володіли акціями. У разі продажу акціонером належних йому акцій після складання переліку осіб, що мають право на отримання дивідендів, але раніше дати виплати, право на отримання дивідендів залишається в особи, зазначеної в такому переліку. Дивіденди за акціями виплачуються один раз на рік за результатами календарного року в повному обсязі. Загальні збори акціонерів не можуть приймати рішення про виплату проміжних дивідендів за результатами діяльності за квартал, місяць чи півріччя. AT разом зі звітом про діяльність підприємства повинні представити в ДКЦПФР інформацію про дивіденди, яка повинна містити такі відомості: 1) дата закриття реєстру для виплати дивідендів (якщо вони виплачуватимуться); 2) дата початку виплати дивідендів; 3) дата закінчення виплати дивідендів.
Товариства з обмеженою відповідальністю. На відміну від акціонерних товариств, ТОВ можуть виплачувати дивіденди протягом року. Окрім того, учаснику товариства з обмеженою відповідальністю виплачуються дивіденди, які відповідають частці прибутку, одержаного товариством за період, протягом якого учасник володів корпоративними правами підприємства. Це означає, що на одержання дивідендів претендують не лише власники, які володіють корпоративними правами товариства на момент прийняття рішення про розподіл прибутку, а й ті, котрі належали до числа власників протягом періоду, за який виплачуються дивіденди.
20. Форми виплати дивідендів.
Загалом дивіденди можуть виплачуватися в таких формах: 1) грошова; 2) негрошова; 3) змішана форма; 4) приховані дивіденди.
На практиці досить часто приймається рішення про виплату дивідендів у негрошовій формі: корпоративними правами, іншими фінансовими інструментами, товарами, знижками на товари тощо. Найпоширенішою негрошовою формою є виплата дивідендів у формі додаткових корпоративних прав, зокрема акцій.
Специфічною формою виплати дивідендів у негрошовій формі, до якої досить часто вдаються підприємства в економічно розвинутих країнах, є дивіденди у формі цінних паперів інших емітентів, які є в інвестиційному портфелі підприємства.
Характерною рисою дивідендної політики багатьох вітчизняних підприємств є те, що дивіденди досить часто виплачуються у товарній формі. Зазвичай дивіденди товарами народного споживання отримують дрібні акціонери, які не можуть впливати на фінансову політику підприємств.
Змішана форма виплати дивідендів передбачає комбінацію різних форм виплати винагороди власникам: частково у вигляді грошових коштів, а частково іншими (негрошовими) засобами. Зборами власників може бути прийняте рішення, згідно з яким частина акціонерів (за їх вибором) одержує дивіденди в грошовій формі, а інша - у формі корпоративних прав.