VI. Самостійна практична частина робота і поточний інструктаж учителя

А. Самостійна робота учнів, вправи

1. записати зміст роботи учнів (вправи – які і скільки, час на виконання); виготовлення виробу, виконання робіт – яких, за якою документацією, з використанням яких інструментів та пристроїв і т.п.);

2. форми організації праці учнів (індивідуальна, фронтальна, бригадна, коли перерви, коли змінюються у виконанні робіт і т.п.).

Б. Поточний інструктаж

1. форма проведення (індивідуальний, груповий і т.п.);

2. зміст цільових обходів робочих місць:

1-й обхід: перевірка організації робочих місць, початку роботи, особливу увагу звернути на учнів (вказати прізвища);

2-й обхід: перевірка правильності виконання трудових прийомів, дій, рухів і т.п., особливу увагу звернути на учнів (вказати прізвища);

3-й обхід: перевірка правильності виконання самоконтролю, ведення проміжного (міжопераційного) контролю, особливу увагу звернути на учнів (вказати прізвища);

4-й обхід: перевірка правильності дотримання технологічних умов у процесі роботи і т.д.

3. постійна перевірка виконання учнями правил безпеки праці і виробничої санітарії;

4. прийняття та оцінювання робіт учнів, видача додаткових робіт (вказати яких) найбільш встигаючим учням.

VII. Заключна частина уроку

1. контрольні питання, завдання, вправи і т.п. (їх зміст та форма подання: усно чи письмово, у вигляді карток, таблиць, кросвордів, ребусів і т.п.);

2. методи і прийоми закріплення нових знань та вмінь.

VIII. Заключний інструктаж

1. підведення підсумків практичної роботи; аналіз виконаних робіт (помилки і недоліки в роботі);

2. повідомлення оцінювання за якість виробів, виконання робіт кожного учня;

3. відзначення кращих робіт учнів, їх демонстрація;

4. аналіз найхарактерніших помилок і недоліків в роботі учнів;

5. загальна характеристика заняття;

6. повідомлення теми наступної практичної роботи.

До початку занять вчителеві рекомендується самому виготовити об’єкт (рушник, писанка, таріль, килим), який він запланував дати учням як завдання. З методичної точки зору це важливо з кількох причин: а) підвищується авторитет учителя, коли учні бачать, що він досконало володіє трудовими прийомами і може бути для них особистим прикладом; б) зразки, виготовлені вчителем, є еталоном для учнів; в) виконуючи цю роботу, вчитель може чітко уявити собі, які можуть бути в учнів помилки, що дає матеріал для розробки методики заняття.

Робота над помилками учнів посідає важливе місце в підготовці вчителя до уроку. Пояснюється це тим, що на заняттях у майстернях можливість допущення помилок учнями не менша, ніж на уроках з інших предметів. Як показує досвід, на виправлення помилок учнів витрачається до 10-15 % навчального часу. Помилки можуть виникати з різних причин. Помилки можуть бути з об’єктивних і суб’єктивних причин. Так, інколи фізичний розвиток учнів буває недостатнім для правильного виконання прийомів роботи .

Завдання вчителя полягає в тому, щоб не допустити таких помилок. Очевидно, виконати це завдання можна тоді, коли добре відомі причини, що породжують помилки. Тому вчитель систематично аналізує помилки учнів на заняттях у майстернях і шукає шлях для усунення причини, що призводить до цих помилок. Знаючи з досвіду попередніх років, при вивченні яких тем можливі помилки і що це за помилки, вчитель намічає профілактичні заходи для недопущення їх.

Якість проведення уроку залежить значною мірою від підготовки вчителя з організаційних питань. Кожний учень повинен бути забезпечений комплектом інструментів і матеріалами. Учитель повинен передбачити додаткові завдання для учнів, які виконують їх раніше від інших.

Дуже важливо для вчителя підготовити документацію. Це, насамперед, малюнки, технологічні та інструкційні картки тощо.

Учителі не обмежуються звичайно технологічними картками і готують спеціальні стенди, на яких показано об’єкт на всіх етапах його виготовлення, а також своєчасно дбає про виготовлення навчальних моделей.

Не менш важливим є безпосереднє вивчення досвіду інших учителів. У кожному районі є вчителі трудового навчання та декоративно-прикладної творчості, які досягли успіхів у своїй педагогічній роботі. Одні вміло формують в учнів міцні навички, інші успішно використовують загальноосвітні знання або раціонально поєднують різні форми організації занять. Методичні об’єднання учителів організовують проведення відкритих уроків, заслуховують на своїх засіданнях окремих учителів з тим, щоб їх досягнення могли запозичити інші вчителі. У деяких областях України практикують проведення зразкових уроків, які трохи випереджають програму і завдяки цьому можуть бути творчо повторені всіма вчителями. Так, наприклад, у Полтаві проводиться тиждень педагогічної майстерності учителів, який запрошуються вчителі всіх шкіл міста.

У навчально-виховному комплексі №30 Полтави майже двадцять років працює заслужений вчитель України, учитель-методист Людмила Михайлівна Максименко. Це висококваліфікований педагог, що досконало володіє методикою викладення трудового навчання. Відмінна матеріальна база шкільних майстерень дає змогу ученицям 9-11 класів набувати кваліфікацію швеї. Вже багато років у школі діє театр мод. Надзвичайно красиві українські костюми виготовили учениці для гуртка народного танцю: вишили сорочки та плахти. Вони пошили особливі костюми для ансамблю бального танцю “Фестиваль”. Людмила Михайлівна підтримує тісні зв’язки з кафедрою трудового навчання та креслення педагогічного університету, Полтавським ліцеєм сфери послуг №24, 31 Полтави та Решетилівським художньо-професійним ліцеєм.

З 1991 р. Л.М.Максименко одночасно працює викладачем кафедри трудового навчання та креслення педагогічного університету, викладає один із розділів курсу “Декоративно-прикладна творчість” (Українська народна вишивка), а також “Практикум у навчальних майстернях”, здійснює педагогічне керівництво практикою студентів 3-5 курсів. Її заняття відзначаються високим науково-теоретичним та методичним рівнем. Під її керівництвом виконані змістовні дипломні роботи “Українська народна вишивка одягового призначення”, “Українська народна вишивка інтер’єрного призначення”, “Символіка в українській народній вишивці”, “Українська сорочка”. Практична частина до кожної з них – це професійно виконані сорочки та жіночі блузи, рушники та серветки, виконані різними техніками.

Великої уваги заслуговує робота Людмили Михайлівни по обладнанню кабінетів обслуговуючої праці – їх у школі три. Кабінети відповідають усім сучасним вимогам, естетично оформлені, в них зібраний дидактичний матеріал для проведення уроків. Майстерні, які є зразковими в місті, обладнані усім необхідним для роботи: швейними машинами побутового та промислового призначення, оверлоками, столами розкрою. Тут постійно діє виставка кращих робіт юних майстринь. Останні п’ять років учні Людмили Михайлівни займають призові місця на олімпіадах з трудового навчання в місті, області, республіці. Вона і сама бере участь у Всеукраїнській олімпіаді з трудового навчання як член журі. Вчителька багато працює над підвищенням своєї науково-методичної та фахової кваліфікації. У 1997 р. Людмила Михайлівна стала Учителем року. Виставки, ярмарки, екскурсії, тижні науки і техніки, педмайстерності, школа народних ремесел, методичні об’єднання вчителів міста, зустрічі з передовиками виробництва, майстрами декоративно-прикладної творчості, тематичні вечори і конференції, десант доброти в Михайлівську допоміжну школу-інтернат, що в Диканьському районі – ось неповний перелік шкільної і позашкільної роботи, яку проводить Людмила Михайлівна Максименко – Заслужений вчитель України, відмінник народної освіти , вчитель-методист навчально-виховного комплексу №30 м. Полтави.

Кафедра трудового навчання школи-гімназії №31 м. Полтави реалізує оригінальну навчальну програму, яка поєднує формування навичок ручної праці та художнього світосприйняття. Іноді кажуть, маючи на увазі навчання декоративно-прикладній творчості, що в добу науково-технічного процесу недоцільно залучати учнів до ручної праці. Але це праця творча. Підготовка дітей до творчої праці є головною вимогою сучасного суспільства. Підтримка учителем творчої атмосфери вимагає від учнів певних інтелектуальних та емоційних зусиль. У той же час вона несе насолоду. Учителі гімназії накопичили вже значний досвід у викладанні основ декоративно-прикладного мистецтва. Досвід роботи Білоус Лариси Іванівни узагальнено міським методичним кабінетом. Напружена робота вчителів дає позитивні наслідки. Випускники естетико-прикладних класів вступають на творчі факультети вузів. Завдяки оригінальним програмам, методам та формам навчання на уроках трудового навчання вдається головне – формування творчої особистості. Звертаючись до державної національної програми “Освіта”, завданням якої є всебічний розвиток особистості в умовах етнічного відродження нації, її матеріальної і духовної культури, Лариса Іванівна пропонує до вивчення такі види декоративно-ужиткового мистецтва, як петриківський розпис, українська народна вишивка, виготовлення декоративних квітів, оздоблення виробів аплікацією з соломки, розпис по тканині “батик” та ін. Л.І.Білоус досягає взаємозв’язку різних видів діяльності і одночасно формування в учнів уміння бачити і оцінювати прекрасне в оточуючому світі. Важливим елементом у проведенні уроків Лариси Іванівни є самостійна робота учнів із стилізації, складання орнаментів, виконання малюнків. Тому уроки з теми “Петриківський розпис” викликають в учнів неабиякий інтерес і захоплення. На цих уроках учні знайомляться з першим мазком “зернятко”, який поступово ускладнюється в рослинні композиції. Учні виконують завдання не тільки на папері, а і на інших матеріалах.

Естетичне виховання школярів на уроках художньо-естетичного циклу має специфічні особливості, які визначаються змістом та умовами їхньої навчальної діяльності. Саме на цих уроках виникає можливість розкрити і показати їм взаємовідносини між виробництвом і мистецтвом. І це цілком закономірно, адже сприйняття і розуміння людиною прекрасного виникло головним чином у процесі трудової діяльності.

З метою розвитку здібностей обдарованих дітей учителем була створена система позакласної роботи з декоративно-прикладної творчості факультативи для різних класів. Результативність роботи вчителя полягає в тому, що у її учнів формується працелюбність, естетичний смак, глибокі та ґрунтовні знання, вміння, навички. Різноманітні форми позакласної роботи, котру проводить Л.І.Білоус (конференції, конкурси, творчі зустрічі, виставки), сприяють розвитку пізнавальної активності учнів, готують випускників школи до їх майбутньої трудової діяльності. Естетичне виховання учнів, формування у них духовних потреб вчителька здійснює на основі вмілої реалізації міжпредметних зв’язків у процесі викладання дисциплін художньо-естетичного циклу.

У школі створена Мала Академія наук, де учні естетико-прикладного напрямку беруть активну участь, виконуючи творчі роботи під керівництвом Л.І.Білоус. Кожен рік проводиться дослідницько-пошукова робота учнів з метою виявлення народних умільців та вивчення їх творчої діяльності. Лариса Іванівна залучає дітей до роботи з позапрограмовою літературою, дає стійкі практичні вміння, виховує інтерес до вивчення національної культури, відроджує народні промисли. Щороку Лариса Іванівна проводить відбір учнів до 5-го естетико-прикладного класу. Найціннішим в її досвіді є те, що він являє собою систему знань, навичок, методичних прийомів, за допомогою яких учитель досягає поставленої мети: формування цілісної творчої особистості учнів.

З великим бажанням і терпінням передає учням свої знання, вміння, досвід учитель школи-гімназії № 31 Полтави Г.П. Сторчак. Його вихованці посідають призові місця на міських та обласних олімпіадах. Григорій Прокопович урізноманітнює уроки, проводить уроки-лекції, уроки-бесіди, уроки з розв’язування проблемних ситуацій. Учитель знайомить учнів з різними видами художнього оздоблення виробів з дерева та залучає їх до відродження народних промислів, вивчаючи творчість народних майстрів різьблення по дереву.

Художник-педагог, вчитель обслуговуючої праці Новосанжарського навчально-виховного комплексу Тамара Юхимівна Ашихміна закохана в мистецтво, ще в студентські роки почала збирати кращі роботи вишивальниць. Постійна систематична робота над собою, велика любов до дітей, відданість справі – ось що допомагає Тамарі Юхимівні в її повсякденних пошуках. І так від уроку до уроку готує учениць до сприйняття прекрасного, виховує бажання стати його творцями.

Важко переоцінити всі форми та методи роботи на уроках, де набувають учні знань та умінь з історії декоративно-прикладної творчості, народних промислів, художніх основ народної української вишивки та її розвитку в сучасних умовах.

Від замальовок зразків – до власних композицій, від захопленого сприймання творів декоративно-прикладної творчості на уроках, шкільному музеї – до самостійного виконання творчих робіт. Це один із важливих факторів естетичного, морального та трудового виховання учнів, залучення їх до професії майстра художньої ручної вишивки.

У загальноосвітньому навчальному закладі №25 м. Комсомольська Полтавської області працює вчитель-методист Марченко Олександра Андронівна.

Однією з форм роботи є проведення предметного місячника. На формування розвиненої особистості учня має великий вплив особистість учителя, його професійна майстерність, інте­лект, загальна культура, творчі якості. Тому постійне поповнен­ня знань і вмінь, підвищення своєї кваліфікації — одне з ос­новних завдань учителя.

Учителі трудового навчання, креслення, образотворчого мис­тецтва, практичний психолог на­шого ліцею об'єдналися в індуст­ріально-педагогічну кафедру, яка стала осередком науково-мето­дичного зростання учителя.

Особливого значення для ка­федри набув предметний місяч­ник, під час якого кожен учи­тель має змогу продемонструва­ти свої досягнення у вирішенні проблемних завдань кафедри, у самовдосконаленні. Це одна із незамінних форм роботи з учня­ми, яка пробуджує стійкий інте­рес до предмета.

Підготовка до місячника роз­починається вже на початку на­вчального року, коли плануєть­ся вся робота в ліцеї. За тиждень до початку місячника видається наказ по школі «Про організа­цію та проведення місячника з трудового навчання й профорі­єнтації учнів». Наказ доводить­ся до учнів через класних керів­ників та за допомогою довідко­во-інформаційного стенда для учнів. Розробляються заходи що­до проведення місячника, які розглядаються й затверджують­ся на засіданні кафедри.

Під час проведення місячни­ка, як і інших традиційних пред­метних місячників ліцею, задіяно весь педагогічний і учнівський колективи.

Урізноманітнюючи щорічно форми проведення місячника, завжди надається можливість ко­лективам батьків, учителів, уч­нів широко ознайомитися з різ­нобічною діяльністю кафедри на уроках для всіх, відкритих уро­ках для вчителів трудового на­вчання, виставках-ярмарках та психологічних практикумах.

Як велике свято місячник за­вершується виставкою творчих робіт учителів та учнів з декора­тивно-прикладного мистецтва, що свідчить про незгасний інте­рес усіх до багатства національ­них художніх традицій, до від­родження народних ремесел і сприяє національному вихован­ню учнів.

Проведення місячника ана­лізується на засіданні кафедри, підсумки підбиваються на нара­ді педколективу і видається під­сумковий наказ по ліцею.

Перелік заходів місячни­ка кафедри:

1. Відкриття місячника педа­гогічно-індустріальної кафедри.

2. Виставка книжок у шкіль­ній бібліотеці на тему „У світі професій”.

3. Індивідуальні консультації медичних працівників школи з питання „Вибір професії і здо­ров'я” для учнів 9–11 класів.

4. Конкурс квіткових компо­зицій серед учнів 7–8 класів, присвячений визволенню Украї­ни від фашистських загарбників.

5. Заочна вікторина з трудо­вого навчання для учнів 6–8 класів „Чи знаєш? Чи вмієш? Чи розв'яжеш?”.

6. Гра-конкурс для учнів 6 кла­сів „Справа майстра боїться”.

7. Уроки для всіх: „Вчимося витинати”, „Вчимося шити”, „Вчимося в'язати”, „Вчимося плести макраме”, „Вчимося ло­зоплетінню”, „Вчимося виши­вати”, „Поради домашнього умільця” .

8. Конкурс „Захист професій” для учнів 9 класів.

9. Шкільна олімпіада з тру­дового навчання серед учнів 5 –9 класів.

10. Відкриті уроки з:

• трудового навчання та крес­лення на тему „Різьба. Зобра­ження різьби на кресленнях” (9 кл.);

• трудового навчання, музи­ки та народознавства на тему „Художня обробка тканини. Ажурні шви. Мережка” (7 кл.);

• трудового навчання на те­му „Об'ємна розмітка. Розмічан­ня аеродинамічної іграшки” (5 кл.);

• трудового навчання на те­му „Загальні вимоги професій до індивідуальних особливостей і якостей особистості” (9 кл.);

• трудового навчання на те­му „Будова швейної машини” (5 кл.).

12. Психологічний практикум „Пізнай себе” для учнів 8 класів.

13. Цикл лекцій „Запорука життя і здоров'я” для учнів 9–11 класів.

14. Виставка-продаж твор­чих робіт з декоративно-при­кладного мистецтва вчителів та учнів.