3. Підготовка вчителя до занять у майстернях

3.1. Планування навчального процесу

При плануванні вчителем навчального процесу:

1. Створюються передумови для своєчасного матеріального забезпечення навчального процесу. Зокрема, заздалегідь стають відомими строки, в які треба забезпечити майстерні певними матеріалами та інструментами. Це важливо, бо постачання пов’язане із значними труднощами, і тому завжди треба мати у запасі деякий резерв часу.

2. Розкривається зв’язок між змістом занять у майстернях і змістом інших навчальних предметів. Розподіливши навчальний матеріал за часом, можна встановити, яких знань набувають учні на уроках з інших предметів, коли вивчають певну тему на заняттях у майстернях, і виходячи з цього забезпечити дидактичний зв’язок між трудовим навчанням і вивченням основ наук.

3. У процесі занять у майстернях, зокрема в процесі моделювання, учні можуть виконувати комплексні вироби, які складаються з різних частин. У таких випадках дуже важливо узгодити роботу учнів, чого й досягають плануванням.

4. При підбиванні підсумків за півріччя, рік учитель легко може перевірити виконання навчального процесу програми. Очевидно, для цього досить порівняти те, що було заплановано, з фактичним обсягом виконаної роботи.

5. Полегшується контроль за навчальним процесом у майстернях з боку адміністрації і органів народної освіти.

У підготовці вчителя до занять у майстернях можна виділити такі етапи: а) підготовка до навчального року; б) підготовка до навчальної теми; в) підготовка до уроку.

3.2. Підготовка вчителя до навчального року

Підготовка вчителя до наступного навчального року починається після закінчення поточного. Учитель перевіряє інструменти та обладнання, сам усуває невеликі неполадки. Якщо потрібний середній або капітальний ремонт, то він складає заявку і звертається через адміністрацію школи за допомогою до підприємств. Окремо складає заявку на придбання інструментів і матеріалів.

Планування навчальної роботи починається з вивчення шкільної програми і пояснювальної записки. У пояснювальній записці розкриваються завдання занять, а також деякі вказівки методичного характеру щодо організації навчального процесу, використання наочних посібників, перевірки та оцінки діяльності учнів тощо. У програмі визначено обсяг знань, умінь і навичок, яких повинні набути учні на заняттях. Зміст навчального матеріалу розписано по класах. У кожному класі навчальний матеріал згруповано у теми і визначено кількість годин на кожну тему. Послідовність вивчення тем, передбачених програмою, вчитель може змінити. Так само вчителем може бути змінена кількість годин на вивчення окремих тем.

У кожній темі розкривається зміст теоретичних відомостей, з якими треба ознайомити учнів, а також наводиться перелік об’єктів роботи.

Після вивчення шкільної програми вчитель вибирає вироби, які будуть об’єктами роботи для учнів. Вибір об’єктів є досить відповідальним етапом у підготовці вчителя до проведення занять, бо вони повинні бути суспільно корисними за своїм призначенням. До вибору виробів ставлять такі вимоги:

1. Виготовлення виробу повинно складатися з операцій, передбачених навчальною програмою.

2. Не рекомендується планувати учням виготовлення більше двох однакових виробів, щоб не знижувався інтерес до роботи.

3. Виготовлення виробу повинно бути посильним для учнів щодо точності обробки і запланованої норми часу. Ця вимога накладає велику відповідальність на вчителя, бо норми часу (а дуже часто й точної обробки) встановлює він сам. Правильно встановити потрібну точність виробу не завжди просто. Для цього треба знати умови, у яких вироби використовуватимуться, і вимоги до точності виробу, які визначаються цими умовами. Інколи, щоб знайти вимоги до точності виготовлення виробу і довести їх до рівня знань і вмінь учнів, учителеві доводиться змінювати його. При встановленні норми часу вчитель спирається на свій власний досвід, а також на досвід інших вчителів.

За призначенням і будовою виріб повинен бути зрозумілим для учнів. Ця вимога особливо показова для тих випадків, коли учні виготовляють різноманітні вироби.

Керівники шкіл прагнуть будувати заняття в майстернях на базі замовлень, тому що в такому випадку досягається продуктивний характер праці учнів. Очевидно, праця учнів стає свідомою. що не може не вплинути позитивно на якість роботи.

Підібравши вироби, можна переходити до складання календарно-тематичного плану. Його складають для того, щоб передбачити, скільки потрібно матеріалів, коли їх слід придбати і яким додатковим устаткуванням, інструментами та матеріалами поповнити майстерню. Залежно від місцевих умов календарно-тематичний план можна складати відразу на навчальний рік або семестр.

Якщо школа має постійне і надійне джерело постачання матеріалів, план можна складати на цілий рік, тому що є впевненість, що він буде виконаний. Якщо матеріали надходять з випадкових джерел і не можна наперед запланувати матеріали за асортиментом, то план складають на короткий період, але не менше, ніж на семестр.

Для практичних робіт, які не можна виконувати фронтально, складають окремий графік з урахуванням кількості учнів: оснащеності майстерні, відповідно до якої учні по черзі виконують роботи, передбачені програмою.

Найкращому використанню устаткування може сприяти також певна варіативність у технології виготовлення виробу.