Екзаменаційний білет №1

1. Попит і пропозиція. Ринкова рівновага. Ринкова ціна: механізм формування і функції.

Попит – платоспроможна потреба людей, забезпечена грошима. Величина попиту – кількість товару за певний період часу: чим менша ціна, тим більше величина.

Пропозиція – товари ,які виробляються і продаються на ринку. Величина пропозиції – кількість товару, яка буде запропонована для продажу за даної ціни за певний період часу.

Закон пропозиції передбачає, що в міру збільшення цін виробники пропонують до продажу більшу кількість товару.

На практиці ціна рівноваги встановлюється як загальне для попиту та пропозиції середнє значення ціни певного товару за умови збалансованості абсолютних потенційних значень пропозиції та попиту. Співвідношення попиту і пропозиції відбиває конкретні пропозиції виробництва і споживання з урахуванням вартісно-цінової визначеності товарів. Діалектика взаємозалежності попиту і пропозиції відбивається у ринковій рівновазі.

Ціна встановлюється як загальне для попиту і пропозиції середнє значення ціни певного товару за умови збалансованості абсолютних потенційних значень пропозиції та попиту. Останнє важливо підкреслити, адже будь-яка ціна товару на ринку фактично фіксує співрозмірність актів купівлі-продажу.

Значення ціни в усіх точках незбалансованого співвідношення попиту і пропозиції на ринку є рухливими величинами. Ціна товару зумовлюється характером і величиною нерівності між попитом і пропозицією. Так, для всіх значень співвідношення попиту і пропозиції, що лежать нижче точки рівноваги, напрям руху ціни визначається перевищенням платоспроможного попиту над пропозицією. У цьому випадку обмежена пропозиція товару на ринку і незадоволена дійсна потреба в ньому створюють конкуренцію. Найдійовішим аргументом у конкуренції покупців є більш висока ціна, пропонована за товар. За цих обставин ціна має підвищуватися, стимулюючи розширення пропозиції товару на ринку. Чим більше було абсолютне значення дефіциту товару на ринку, тим швидше зростатиме ціна.

Протилежна тенденція руху є характерною для ринкової кон’юнктури, що визначається надлишковою пропозицією товарів. Пануючим фактором зміни ціни товару є перенасичення ринку товарами певного виду, які не знаходять збуту. Цінова конкуренція продавців товару веде до зниження ціни і розширення за рахунок цього платоспроможного попиту.

Отже, ціна пропозиції та ціна попиту, що формуються під дією законів попиту та пропозиції, зустрічаються на ринку, щоб знайти деяку середню величину ціни – ринкову ціну товару. Важливим є також фактор розвитку інфляції, яка спричиняє зростання цін на всі товари.

2. Підприємство як суб’єкт ринкової економіки. Класифікація підприємств.

Підприємство – самостійний господарюючий статутний суб’єкт, який має права юридичної особи та здійснює виробничу науково – дослідницьку і комерційну діяльність з метою одержання прибутку.

Класифікація:

за формою власності підприємства класифікують як: приватні ( засновуються на власності майна окремих громадян, з правом використання робочої сили); колективні (засновані на власності на майно трудових колективів); державні (майно належить державі); змішані (спільні) (створені на основі об’єднання майна різних власників); індивідуальні – сімейні; комунальні – власність адміністративно – територіальних одиниць.

По чисельності робітників: малі(15-200 осіб); середні(200-1000); великі( понад 1000)

За видами діяльності: виробниче, фінансове, страхове, посередницьке.

За формами організації: одноосібне, партнерство, корпорація.

Одноосібне – все майно належить одному власнику, який самостійно управляє фірмою і несе повну відповідальність.

Партнерства = Товариства – підприємства, засновані на об’єднані майна двох або більше власників : повні (всі учасники несуть відповідальність); з обмеженою відповідальністю ( має уставний фонд, учасники несуть відповідальність в розмірі своїх вкладів); командитні (поряд з членами повну відповідальність мають і засновники, поєднуються обмежена і необмежена); Корпорація - це договірні об'єднання, створені на основі поєднання виробничих, наукових та комерційних інтересів, з делегуванням окремих повноважень централізованого регулювання діяльності кожного з учасників.