- •20.Функція грошей та їхня характеристика
- •21.Поняття грошової маси. Грошовий мультиплікатор.
- •23.Інфляція, її види, причини та наслідки.
- •24.Історичний досвід України в творенні національної грошової одиниці. Грошові реформи їх причини та наслідки.
- •25.Ринкова економіка. Ринок: суть, функції, та умови формування.
- •26.Ринковий попит і ринкова пропозиція.
- •27.Взаємодія попиту і пропозиції. Ринкова рівновага. Еластичність попиту і пропозиції.
- •28.Конкуренція та її значення. Монополія. Антимонопольне законодавство.
- •29.Особливості ринкових відносин в Україні.
- •30.Структура ринку. Принципи класифікації. Ринок товарів і послуг.
28.Конкуренція та її значення. Монополія. Антимонопольне законодавство.
Конкуренція - це суперництво між учасниками ринкового господарства за кращі умови виробництва, купівлі і продажу товарів. Існують і інші визначення конкуренції. Наприклад, конкуренція - економічна боротьба, суперництво між відокремленими виробниками продукції, робіт, послуг за задоволення своїх інтересів, пов`язаних з продажем цієї продукції, виконанням робіт, наданням послуг одним і тим же споживачам.
Існує чотири можливі конкурентні структури, що визначають собою вид ринку:
1.Чиста (або досконала, вільна) конкуренція
2.Монополістична конкуренція
3.Олігополія
4.Чиста (абсолютна) монополія
Монопо́лія — виключне право (виробництва, торгівлі, промислу тощо), що належить одній особі, групі осіб (олігополія) чи державі.
Монопо́льне утво́рення — підприємство, об'єднання чи господарське товариство та інше утворення, що займає монопольне становище на ринку.
Термін «монополія» походить від грецьких слів («mono» — один, «poleo» — продаю) — наявність одного продавця товару чи послуги на ринку. Це монополія одного підприємства або продавця.
Головними ознаками ринку чистої монополії є:
— відсутність досконалих замінників продукції фірми-монополіста;
— неможливість входження на ринок інших фірм;
— велика кількість покупців на ринку;
— досконала інформованість щодо цін, фізичних ознак товару, інших параметрів ринку.
Антимонопо́льне законода́вство — сукупність законодавчих, урядових та інших нормативно-правових актів, які обмежують монополізацію виробництва, утворення монопольних структур і об'єднань (крім спеціально визначених державою). Воно сприяє свободі підприємництва, вільному і рівному для всіх праву вибору напряму виробничої чи торговельної діяльності, встановлення цін, одержання та розподілу прибутку.
Антимонопольне законодавство, як правило, спрямоване не проти великих монополій взагалі, а проти монопольного розміщення їх на ринку певного товару, проти монополій, що створюються для поглинання слабших конкурентів, проти їхньої змови з метою розподілу сегментів — регіонів, монополії цін, ізоляції конкурентів.
29.Особливості ринкових відносин в Україні.
Внаслідок трансформації економічної системи в Україні активно формуються ринкові відносини, а отже, сучасні ринкові механізми. На сучасному етапі можна виділити такі характерні особливості функціонування та розвитку національного ринку:
1) відсутність розвинутого ринкового середовища досконалої економічної конкуренції і немонополістичного сектору вітчизняної економіки, що негативно впливає на розвиток малого і середнього підприємництва;
2) наявність монополістичних структур, незначна кількість малих підприємств, слабка конкуренція, неефективна система державного регулювання цін роблять внутрішній - ринок стихійно-монополізованим, звужують сферу ринкових відносин;
3) нерозвиненість сучасної ринкової інфраструктури, зокрема функціонуючих товарних, інвестиційних компаній, лізингу тощо;
4) слабка конкуренція на ринку залучення вільних коштів фізичних та юридичних осіб, що звужує джерела кредитних ресурсів, дає можливість комерційним банкам підвищувати відсоткові ставки на кредити, що є руйнівними для суб'єктів підприємницької діяльності, особливо для початківців малого бізнесу;
5) неефективна податкова політика, яка перешкоджає створенню сприятливих умов для розвитку підприємництва, зокрема малого та середнього, а отже, звужує легальний, цивілізований ринок і формує нелегальний (тіньовий) ринок;
6) недостатньо розвинутий ринок робочої сили, свідченням чого є дуже низька ціна на неї (заробітна плата), особливо кваліфікованої робочої сили, що стимулює значний відтік її за межі національного ринку, а отже, негативно впливає на його формування та розвиток;
7) недоступність для більшості суб'єктів підприємницької діяльності джерел фінансування — низьких ставок за кредити комерційних банків. Це пояснюється тим, що у вітчизняній економіці фактично не діє механізм гарантування кредитів;
8) недосконалий інвестиційний клімат, який не сприяє розвитку ефективного ринку інвестицій. В Україну не надходять у достатніх кількостях іноземні інвестиції. Причиною цього є те, що відносини власності належно не захищені законодавством, що не відповідає орієнтації іноземного капіталу на приватний сектор економіки. На низьку якість ринку інвестицій також впливає надмірна заполітизованість вітчизняної економіки, конфлікт інтересів законодавчої і виконавчої влади, бюрократичні завади, корумпованість, стрімкі зміни в оподаткуванні та регулюванні зовнішньоекономічної діяльності;
9) колосальна залежність української економіки від економічного становища країн СНД, зокрема Росії. Так, здійснений у серпні 1998 року російським урядом дефолт (відмова виплачувати фінансові зобов'язання) призвів до того, що за короткий період національна банкнота - гривня знецінилася вдвоє. Відповідно піднялися ціни на товари народного споживання, що за стабільного рівня зарплат і соціальних виплат призвело до істотного падіння рівня життя в Україні;
10) низький рівень інтеграції вітчизняної економіки у світове господарство, міжнародний поділ праці.
