20.Функція грошей та їхня характеристика

Гроші — усе, що приймається в обмін на »товари або як погашення боргу, причому не задля власного вживання, а для наступного аналогічного обміну, має характер грошей, оскільки виконує їхню первинну функцію, тобто є засобом платежу. Як засіб платежу гроші становлять деяку сутність, що переходить з рук у руки під час здійснення платежу, тобто

вони діють як засоби обігу, виконуючи функцію, яка є життєво важливою в будь-якій економіці, за винятком найпримітивніших. Термін "гроші" використовується також для позначення "грошей (одиниць) рахунку", тобто належить до системи абстрактних облікових одиниць, в яких виражаються цінності або визначаються заборгованості. На практиці існування такої системи є обов'язковою попередньою умовою системи цін, оскільки вона перетворює відносні цінності в зручні, виражені в кількості грошей ціни. У сучасних грошових системах головними засобами платежу є боргові

зобов'язання, як-от банкноти і банківські депозити. Крім виконання

функцій засобів обігу, такі засоби платежу утримують як частину

нагромадження активів, тобто вони функціонують і як "засоби збереження вартості"'.

Функції грошей:

1) Міра вартості. Ця функція займає центрадьне місце в системі грошових відносин. На основі міри вартості встановлюється ціна, що є грошовим виразом вартості товару. При цьому існує обернена залежність між ціною та вартістю грошової одиниці. Гроші реалізують свою функцію міри вартості не безпосередньо, а через їхню взаємодію з маштабом цін.

Маштаб цін – суто технічна функція грошей, і являє собою законодавчу фіксацію вагової кількості монетарного металу (золота чи срібла), що закріплюється державою за певною грошовою одиницею. За часів карбування монет маштаб цін збігався з їхнім ваговим вмістом, пізніше відбулося відокремлення офіційного маштабу цін від реального грошового вмісту.

На оснсві маштабу цін здійснювалося порівняння національних грошових одиниць – долара, марки, фунта. Відповідно до цього встановлювався і валютний курс.

З маштабом цін пов’язані девальвація і ревальвація грошових одиниць. Девальвація – це офіційне зменшення, а ревальвація – збільшення золотого вмісту певної грошової одиниці.

2) Засіб обігу. Сам процес обміну товарів, обіг Т-Г-Т породжує об’єктивну потребу не лише у функції міри вартості, а й загальному засобі обігу, на базі якого відбувається реальний рух споживчих вартостей товарів, їх фактичний обмін. Перша і друга функції нерозривні. Але для здійснення обігу потрібні реальні гроші.

3) Функція нагромадження. Роздвоєння обміну на два самостійних акти – куплю і продаж - створює можливість і необхідність нагромадження грошей. Якщо гроші випадають із сфери обігу, то вони є засобом нагромадження, утворення скарбу (багатства).Функцію скарбу можуть виконувати лише справжні гроші, паперові гроші виконують функцію нагромадження і заощадження.

4) Засіб платежу. Коли гроші здійснюють самостійний рух, переходячи від одного власника до іншого, то вони виконують функцію засобу платежу. Цю функцію вони виконують як у сфері товарного обігу (продаж товарів в кредит), так і поза ним (сплата з\пл), податків, (орендної лати). З функції грошей як засобу платежу виникають кредитні гроші.

5) Функція cвітових грошей. Ця функція здійснюється в економічних відносинах між країнами.