30. Структура ринку. Принципи класифікації. Ринок товарів і послуг.

За адміністративно-просторовою ознакою виділяють такі види ринку:

1. місцевий;

2. регіональний;

3. національний;

4. міжнародний.

За ступенем обмеження конкуренції вирізняють:

1. ринок досконалої конкуренції;

2. ринок монополістичної конкуренції;

3. олігополістичний ринок;

чисто монополістичний ринок.

Досконала (чиста) конкуренція – ситуація, коли існує безліч виробників і продавців одного і того самого товару. Монополія – на ринку існує один продавець унікального товару. Бар’єри на шляху входу в галузь є нездоланними для інших учасників. Монополістина конкуренція – ситуація, коли існує багато виробників й продавців, які пропонують товари, що відрізняються один від одного. Олігополія – ситуація, коли існує декілька крупних продавців однакових або різних товарів. Лідерство в цінах. Усі учасники мовчазно визнають фірму-лідера й слідують за нею в її ціновій політиці. Таємна змова. Фірми вважають за краще домовитися з конкурентами про розподіл за допомогою квот такого обсягу виробництва, який забезпечує рівність граничних витрат і граничного доходу.

31. Ринок праці та його характеристика. Структура фінансового ринку.

Розглянемо докладніше структуру ринку за економічним призначенням об’єктів ринку. За цією ознакою виділяють:

1. ринок товарів і послуг;

2. ринок праці;

3. ринок природних ресурсів;

4. фінансовий ринок;

5. ринок науково-технічних розробок;

інші види ринку.

Ринок товарів і послуг в історичному аспекті виник першим.

Ринки товарів і послуг (товарні ринки) різняться:

1). за об’єктами (специфічними групами товарів і послуг) – споживчий ринок охоплює ринки одягу, продовольства, побутової техніки, меблів тощо; ринок товарів виробничого призначення - ринки вантажівок, устаткування, сировини, паливних та енергетичних ресурсів тощо;

2). за суб’єктами – на споживчому ринку покупцями є домогосподарства, а продавцями – фірми, які виробляють споживчі товари та послуги

3). за способом доведення продукції до споживача

4). за характером попиту

5). за гнучкістю попиту

6). за кількістю партнерів

Особливості ринку праці пов’язані зі специфікою його об’єкта. Продавцями праці є люди працездатного віку, а покупцями – приватні або державні підприємства.

Ринок праці – сукупність соціально-економічних відносин між державою, роботодавцями і працівниками, пов’язаних з купівлею-продажем робочої сили, навчанням працівників і використанням їх в процесі виробництва.

Сукупний попит на працю визначається числом і структурою робочих місць, що наявні в економіці та вимагають заповнення.

Граничні витрати на оплату робочої сили (МС) – додаткові витрати на працю, необхідні для виробництва одиниці додаткової продукції.

Граничний продукт (МР) – це додатковий продукт, вироблений при використанні додаткової робочої сили.

Граничний дохід (граничний продукт у грошовому вираженні) MR – додатковий дохід, який одержує фірма від реалізації продукції, виробленої за допомогою додаткової робочої сили.

Сукупна пропозиція праці охоплює всі категорії працездатного населення, що претендує на роботу за наймом (чоловіки, жінки, молодь, пенсіонери)

Ринок природних ресурсів пов’язаний із купівлею-продажем такого специфічного ресурсу, як земля. Фінансовий ринок – це ринок, де купують і продають фінансові засоби: гроші, облігації, акції, векселі та інші цінні папери.

Головними інструментами фінансового ринку є: акції, заставні, облігації корпорацій, цінні папери уряду та урядових установ

Надання грошей у позику на засадах строковості, повернення та платності називають кредитом.

У ринковій економіці є різні види кредиту – комерційний, банківський, споживчий, іпотечний, державний, міжнародний.

Капітал розглядається як вартість, що приносить дохід.

Ринок капіталів – особливий механізм взаємодії продавців і покупців, де об’єктом купівлі-продажу виступають середньо- і довгострокові накопичення

Ринок позичкових капіталів визначається як сукупність спеціалізованих кредитно-фінансових установ, механізмів кредитних відносин і кредитного законодавства, за допомогою яких здійснюється рух позичкового капіталу.

Відсоток – це платня за користування капіталом, яка може розглядатися як дохід за утримання від споживання.

Ринок цінних паперів – це особлива сфера ринкових відносин, де через продаж цінних паперів здійснюється мобілізація фінансових ресурсів для задоволення інвестиційних потреб суб’єктів економічної діяльності