Комплексне завдання 7 ситуаційна вправа

“ПОРІВНЯЛЬНИЙ АНАЛІЗ”

1. Характерні риси атомних електростанцій.

На АЕС у якості палива використовують ядра важких елементів – урану та плутону. Проте, використовуються не усі ядра, а виключно ядра ізотопів. Під час ділення ядер виокремлюється енергія – вона й “працює” на атомних електростанціях.

На сучасному етапі розвитку економіки Україна має значні запаси урану, що акцентує увагу саме на АЕС. До того ж у майбутньому можливе використання на АЕС існуючих у країні запасів торію. Проте, не слід забувати про вичерпність даних ресурсів.

Підприємства атомної енергетики являють собою об’єкти підвищенної небезпеки. Один енергетичний реактор такої станції містить радіоактивного матеріалу у 1000 разів більше, ніж атомна бомба, що була скинута на Хіросіму під час Другої світової війни. Саме тому дані об’єкти енергетики мають володіти дуже високою надійністю та міцністю, мати ефективну систему контролю та управління всіма агрегатами.

Викиди радіоактивних речовин із систем АЕС поділяють на газові (парові та аерозольні), які викидаються в атмосферу через вентиляційні труби, та рідкі скиди, в яких є домішки у вигляді розчинів чи дрібнодисперсних сумішей, що надходять у поверхневі водойми. Внаслідок руху повітряних мас, а також поверхневих і підземних водних потоків радіоактивні речовини поширюються у навколишньому середовищі, потрапляючи у рослини, організми тварин і людей.

Технологічні відходи атомних електростанцій захоронюють у спеціальних контейнерах у відповідних літологічних комплексах порід, які знаходяться у межах тектонічно стабільних ділянок геологічного середовища. Порівняно із іншими видами енергетики це є екологічно набагато безпечнішим. Однак, невідомо, яку роль ці штучні поклади небезпечних речовин відіграватимуть у життєдіяльності впродовж наступних етапів геологічної історії.

За всю історію атомної енергетики у світі сталось дві аварії (у Виндскейлі та Чорнобилі), проте вони мали катастрофічні наслідки. Головним психологічним наслідком цих трагедій стала масова радіофобія.

2. Характерні риси гідроелектростанцій.

Сучасні гідроелектростанції ґрунтуються на використанні принципу попередньої концентрації вода, утворення її напору, енергія котрого надалі і використовується за допомогою спеціального енергетичного устаткування.

Гідрогенератори звичайно виробляють електроенергію напругою 6-16 кВ. Їхня потужність може перевищувати 650 МВт.

Будівництво подібної електростанції є не дешевим задоволенням (термін окупності в середньому складає 20 років), проте саме вони надають дешеву енергію.

Їх будівництво залежить від запасів гідроресурсів. Саме тому дуже часто можуть виникати ускладнення при вибору території для розташування ГЕС.

ГЕС не потребують на відміну від інших електростанцій палива. До того ж енергетичні ресурси ГЕС є величезними й постійно відновлювальними.

Гідроенергетика визнана фахівцями як найбільш ощадлива та безпечна. Проте, будівництво гребель ГЕС погіршує умови водної проживання фауни; запруджені ріки, сповільнивши течію, зацвітають; йдуть під воду чималі ділянки ріллі, придатної для посівів.