Тестові завдання до теми 3

1. Адміністративно-територіальний устрій – це:

а) класифікація території, на підставі якої встановлюється її різноманіття і приводиться народне господарство в певну систему;

б) розподіл території держави на певні частини з метою раціональної організації управління народним господарством і соціально-культурним будівництвом на місцях;

в) більша частина території України, що має чіткі певні межі та систему органів місцевої влади і управління, які перебувають в обласному центрі;

г) поділ території на райони з цільовими установками для вирішення локальних (місцевих) економічних і соціальних проблем регіону.

2. Адміністративна область – це:

а) більша частина території України, що має чіткі певні межі та систему органів місцевої влади і управління, які перебувають в обласному центрі;

б) територія, що самостійно не може вирішити свої соціально-економічні проблеми і тому вимагає підтримки держави;

в) частина території держави, у межах якої встановлюється спеціальний правовий режим економічної діяльності;

г) регіон, що має тра­диційно низький рівень життя у порівнянні з основною масою регіонів.

3. Класифікація території, на підставі якої встановлюється її різноманіття і приводиться народне господарство в певну систему, – це:

а) територіальний устрій;

б) соціально-економічне районування;

в) проблемне економічне районування;

г) районування.

4. Науково обґрунтований розподіл країни на економічні райони, які склалися історично або формуються в процесі розвитку продуктивних сил на основі суспільного розподілу праці, – це:

а) політико-географічне районування;

б) природничо-господарське районування;

в) економічне районування;

г) адміністративно-територіальний поділ країни.

5. Економічний район – це:

а) територіальна частина народного господарства країни, якій органічно притаманні географічна цілісність та економічна спільність;

б) комплекс галузей по виробництву товарів і наданню послуг;

в) це система виробничих відносин, форм і методів організації виробництва;

г) територія, що самостійно не може вирішити свої соціально-економічні проблеми.

6. Основною метою економічного районування є:

а) забезпечення екологічної безпеки, високого економічного рівня розвитку, високої продуктивності праці;

б) поєднання територіального та галузевого управління об’єктами, підвищення рівня життя населення, покращення соціально-побутових умов;

в) удосконалення стратегії соціально-економічного розвитку, поліпшення адміністративно-територіального поділу держави, поліпшення розміщення продуктивних сил території, її господарської спеціалізації, структури господарства;

г) вироблення зразків і норм діяльності, поведінки, спілкування та взаємодії із природним, культурним і соціальним оточенням.

7. Основним завданням економічного районування є:

а) поділ території на райони з цільовими установками для вирішення місцевих економічних і соціальних проблем регіону;

б) забезпечення раціонального використання природних ресурсів;

в) формування раціональної системи розселення, розширення товарів народного споживання;

г) підтримка районів екологічного лиха, використання переваг територіального поділу праці.