Тема 2. Сутність, принципи та фактори розміщення продуктивних сил і формування економіки регіонів
План
2.1. Сутність та значення розміщення продуктивних сил.
2.2. Закони та закономірності розміщення продуктивних сил.
2.3. Принципи і фактори розміщення продуктивних сил та формування економіки регіонів.
2.4. Основні методи економічного обґрунтування розміщення виробництва.
Ключові поняття:
Розміщення продуктивних сил, продуктивні сили, закон, закономірність, фактори розміщення, природні умови, методи економічного обґрунтування розміщення виробництва
2.1. Сутність та значення розміщення продуктивних сил
Продуктивні сили – це сукупність трудових ресурсів і засобів виробництва.
Складовими продуктивних сил є:
засоби виробництва, які людина використовує в процесі праці. Вони поділяються на предмети праці та засоби праці:
предмети праці – предмети, що дані природою, та ті, що в процесі праці переробляються або обробляються з метою одержання готової продукції для особистого виробничого використання;
засоби праці – машини, устаткування, інструменти та інші технічні знаряддя; технологічні процеси та енергопостачання; автоматизовані системи управління, комп’ютери тощо. Центральне місце в системі засобів праці займають накопичені людством знання, наука.
населення;
трудові та природні ресурси;
виробництво і сфера обслуговування;
галузеві та міжгалузеві комплекси;
соціальна інфраструктура;
територіальні системи господарювання;
система суб’єктивних (людина) і речових елементів, які здійснюють “обмін речовин” між людиною та природою в процесі суспільного виробництва.
Завданням РПС є обґрунтування напрямків оптимізації розміщення та розвитку продуктивних сил, підвищення економічної, екологічної та соціальної ефективності їх функціонування в територіальних господарських системах, а також визначення перспектив пропорційно-збалансованого регіонального розвитку.
Основними проблемними завданнями розвитку в галузях розміщення продуктивних сил та формування економіки регіонів є:
ефективне з економічної та екологічної точки зору використання компонентів природно-ресурсного потенціалу країни;
збереження та примноження інтегрального людського (демографічного, інтелектуального, трудового) потенціалу України;
мінімізація протиріч між існуючою територіально-галузевою структурою господарського комплексу України та необхідністю створення висококонкурентної економіки із значною продуктивністю праці та гнучкою організацією виробництва шляхом ефективної структурної трансформації господарських комплексів;
підвищення ефективності використання виробничо-економічного потенціалу регіонів;
пристосування до умов глобалізації, відновлення євразійських зв’язків та інтеграція у світовий економічний простір;
пріоритетний розвиток усіх видів інфраструктури (обслуговуючих галузей господарства), з особливим пріоритетом для ринкової інфраструктури;
істотне підвищення ефективності регіональної економіки з одночасним забезпеченням пропорційно-збалансованого регіонального розвитку.