13.2. Екологічне законодавство України
Законодавчо-правовий механізм екологічного управління складається з таких компонентів законодавчого та підзаконного регулювання (рис. 13.2):
Конституційне регулювання екологічних правовідносин.
Еколого-правове регулювання, що ґрунтується на нормах законів та кодексів України.
Регулювання екологічних правовідносин еколого-правовими нормами різних галузей законодавства.
Міжнародно-правове регулювання.
Регулювання екологічних правовідносин нормами забезпечувальних галузей законодавства (притягнення винних осіб до відповідальності за екологічні правопорушення).
Закріплює найбільш важливі принципи та форми використання природних ресурсів на різних юридичних титулах, декларує низку екологічних прав громадян, вимоги щодо охорони довкілля і забезпечення екологічної безпеки у процесі реалізації функцій різних державно-правових структур |
Основою є Закон «Про охорону навколишнього природного середовища». Закріплено пакет екологічних прав громадян, які реалізуються на міжгалузевому рівні (право на екологічну безпеку, на одержання інформації, на здійснення загального і спеціального використання природних ресурсів тощо) |
Використовується при здійсненні широкого кола діяльності – законотворчої, виконавчо-розпорядчої, науково-технічної, підприємницької, зовнішньоекономічної. Спрямоване на впровадження системи еколого-правових вимог у процесі їх здійснення. Це дозволяє збалансувати правову систему в напрямку екологізації галузей та окремих правових інститутів |
Здійснюється за допомогою ратифікованих міжнародних конвенцій на рівні ООН, ЄЕС, дво- та багатосторонніх угод з наданням пріоритету міжнародним еколого-правовим нормам, сприянням гармонізації екологічного законодавства з принципами та прогресивними положеннями права світового співтовариства |
Визначають підстави та особливості притягнення винних осіб до дисциплінарної, адміністративної, майнової та кримінальної відповідальності за екологічні правопорушення в залежності від вини, екологічного ризику, ступеня суспільної та екологічної небезпеки діяння фізичних та юридичних осіб |
Рис. 13.2. Структура екологічного законодавства України
Основним документом екологічного законодавства України є Конституція України (1996 р.), яка визначає сучасну еколого-правову політику держави, складає основу еколого-правової системи і закріплює природоохоронні пріоритети держави. Вона гарантує громадянам України життя в безпечному навколишньому середовищі.
Господарський Кодекс України передбачає обов’язкове для підприємців здійснення природоохоронних заходів у процесі виробництва, з метою ліквідації або зменшення негативною впливу на природу та здоров’я населення. Для відкриття підприємства та випуску нової продукції чи отримання дозволу на нову виробничо-господарчу діяльність необхідно дотримуватися встановлених як санітарно-екологічних, так і будівельних норм, для того, щоб не завдати шкоди навколишньому середовищу і не погіршити екологічну ситуацію в регіоні. Доповненням до цього закону є вимога до кожного підприємства створити екологічний паспорт та поступово втілювати в життя екологічний аудит. Підприємства та їх власники несуть відповідальність та повинні здійснювати компенсацію щодо шкоди, нанесеної природі у ході виробничої діяльності.
Еколого-правова частина наповнена низкою законів, головним з яких є Закон України “Про охорону навколишнього природного середовища”. В ньому закладені еколого-правові основи забезпечення екологічних прав людини і система управління у сфері природокористування. У законі визначені основні принципи охорони навколишнього природного середовища, він закріплює екологічні права і обов’язки громадян України.
Відносини у галузі охорони навколишнього природного середовища в Україні регулюються цим законом, а також розробленими відповідно до нього земельним, водним, лісовим законодавством, законодавством про надра, про охорону атмосферного повітря, про охорону і використання рослинного і тваринного світу та іншим спеціальним законодавством (рис. 13.3).
Рис. 13.3. Природно-ресурсне право України
Охорона та використання окремих природних ресурсів регулюються відповідними кодексами:
охорона і використання земель – Земельним кодексом України (1991);
охорона і використання надр – Кодексом про надра України (1994);
охорона і використання вод – Водним кодексом (1995);
охорона і використання лісів – Лісовим кодексом України (1994).
3а окремими видами та галузями розроблена серія законів, які окреслюють правила користування, раціонального використання, охорону і захист природних ресурсів (табл. 13.1).
Таблиця 13.1
Закони в галузі охорони довкілля
Назва закону |
Дата прийняття |
1 |
2 |
Закон України “Про охорону атмосферного повітря” |
16 жовтня 1992 р. |
Закон України “Про природно-заповідний фонд України” |
16 червня 1992 р. |
Закон України “Про тваринний світ” |
3 березня 1993 р. |
Закон України “Про екологічну експертизу” |
9 лютого 1995 р. |
Закон України “Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку” |
8 лютого 1995 р. |
Закон України “Про пестициди і агрохімікати” |
2 березня 1995 р. |
Закон України “Про поводження з радіоактивними відходами” |
30 червня 1995 р. |
Закон України “Про відходи” |
5 березня 1998 р. |
Закон України “Про захист рослин” |
14 жовтня 1998 р. |
Закон України “Про захист людини від впливу іонізуючих випромінювань” |
14 січня 1998 р. |
Закон України “Про рослинний світ” |
19 січня 1999 р. |
Закон України “Про захист населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру” |
8 червня 2000 р. |
Закон України “Про загальнодержавну програму формування національної екологічної мережі України на 2000-2015 роки” |
21 вересня 2000 р. |
Закон України “Про зону надзвичайної екологічної ситуації” |
13 червня 2001 р. |
Закон України “Про охорону земель” |
19 червня 2003 р. |
Закон України “Про захист населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру” |
3 лютого 2004 р. |
Закон України “Про внесення змін до статті 12 Закону України “Про загальні засади подальшої експлуатації і зняття з експлуатації Чорнобильської АЕС та перетворення зруйнованого четвертого енергоблоку цієї АЕС на екологічно безпечну систему” |
29 червня 2004 р. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Продовження таблиці 13.1. |
|
1 |
2 |
Закон України “Про екологічну мережу України” |
24 червня 2004 р. |
Закон України “Про екологічний аудит” |
24 червня 2004 р. |
Закон України “Про впорядкування питань, пов’язаних із забезпеченням ядерної безпеки” |
24 червня 2004 р. |