
1.4 Універсальні алгебри
Нехай
A
–
деяка множина;
,
,
…
–
n-відношення
на множині A.
Кожному n-відношенню
на множині A
можна
зіставити n-місну
логічну функцію (предикат) Pn:
An
→
{true,
false}
так,
що Pn(
,…,
)=true
тоді
і тільки тоді, коли виконується
n-відношення
ρn(
,…,
).
Моделлю
MA
=
<A; π> називається
система, що складається з множини A
і
визначеної на даній
множині
сукупності предикатів π
= {
| s = 1,2,…}.
Множина A називається основною множиною даної моделі.
Послідовність n1, n2, … називається типом моделі.
Сукупність π називається її сигнатурою.
Розглянемо модель, де кожен n-місний предикат, що входить у π, відповідає функціональному відношенню φn на множині A. З кожним таким відношенням зв'язана деяка частково визначена (n-1)-місна функція φ(x1, …, xn-1).
Частково визначена функція F(x1,…, xn) називається n-арною частковою операцією на множині A. У разі, коли F усюди визначена, говорять просто про n-арну операцію на множині A.
Система
UA=<A;
Ω>,
що складається з основної множини A
і
визначеної на ній сукупності частково
визначених операцій Ω
= {
(x1,
…,
)
| s = 1,2,
…},
називається
частковою
універсальною алгеброю типу
ns
із
сигнатурою операцій
Ω.
Якщо кожна з операцій усюди визначена на множині A, говорять просто про універсальну алгебру.
Приклади універсальних алгебр
1 Система <N; {+}> – універсальна алгебра.
2 Система <N; {×}> – універсальна алгебра.
3 Система <N; {+, -, ×, :}> – часткова універсальна алгебра, тому що операції “-“ і “:” не усюди визначені.
4
Система <F(A);
{
}>,
що складається
з
основної множини F(A)
усіх
ланцюжків скінченної довжини, включаючи
порожній, в алфавіті
A
з операцією конкатенації “
” ,
– універсальна алгебра.
Універсальна алгебра із сигнатурою, що має одну асоціативну бінарну операцію, називається напівгрупою.
5 Система <M(A); S>, де M(A) – множина усіх мов над алфавітом A, а S – сукупність суперпозицій над мовами, – універсальна алгебра.
6
Система <M(A);
{
,
,
}>
–
універсальна
алгебра.
Нехай UA = <A; Ω> – універсальна алгебра і A1 – деяка підмножина A.
Множина [A1]F A називається замиканням множини A1 в алгебрі UA за n-місною операцією F Ω, якщо
а) A1 [A1]F ;
б) для будь-яких q1, …, qn [A1]F F(q1, …, qn) [A1]F, при цьому будь-який елемент із [A1]F породжується з елементів A1.
Множина A1 називається замкненою за n-місною операцією F Ω в алгебрі UA, якщо A1 [A1]F .
Якщо замикання породжується всіма операціями сигнатури, слова “за n-місною операцією” опускаються.
Нехай
A1
A
замкнена
в алгебрі UA
.
Тоді алгебра
=
<A1;
Ω>
називається
підалгеброю універсальної алгебри UA
= <A;
Ω>.
Приклад підалгебри
Система <N(r); {+}>, де N(r)={n | n ≥ r}.
Нехай = <A1; Ω> – деяка підалгебра універсальної алгебри UA = <A; Ω>.
Система елементів Σ A1 називається системою твірних, або повною системою підалгебри , якщо замикання [Σ] = A1. Якщо [Σ] = A, система Σ називається системою твірних алгебри UA .
Універсальна алгебра може мати скінченну систему твірних, тоді алгебра називається скінченно-породженою і може не мати таких систем, тоді алгебра називається нескінченно-породженою.
Приклади
1 < N(r); {+} > – має скінченно-породжену систему твірних Σ = {r, r+1, …, 2r-1}.
2 < N; {×}> – не має скінченної системи твірних і нескінченно-породжена.
3 < F(A); { }> – має систему твірних Σ = {ε, ai | ai A } – множину всіх однобуквених слів.
Система твірних Σ A універсальної алгебри UA називається базисом даної алгебри, якщо [Σ \ ai] ≠ A для кожного елемента ai Σ .
Завдання до розділу 1
1 Перелічити підмножини {a}.
2 Перелічити підмножини {a, b, c}.
3 Перелічити підмножини .
4 Перевірити правильність:
а) ; б) ; в) ;
г) A, де A – довільна множина;
д) A, A – довільна множина.
5 Визначити кількість символів у множині:
а) { , { }}; б) {{ , { }}};
в) {1,2,3, {1,2,3 }};
г) { , { }, a, b, {a, b}, {a, b, {a, b}}};
д) { , { }, { , { }}}.
6 Нехай A={1, 2, 3}, B= {a, b}. Визначити декартові добутки:
а) A × B; б) A × B; в) A × ;
7 Визначити булеан P(A), якщо A = .
8 Визначити булеан P(P(A)), якщо A = .
9 Перевірити правильність:
а) A = A ; б) A = A ;
в) якщо A B, то A B = A;
д) якщо A B = A, то B A.
10 Нехай A={a,b,c,d,e}, а S, T, U і V – відношення на A, де
S={(a,a), (a,b), (b,c), (b,d), (c,e), (e,d), (c,a)};
T={(a,b), (b,a), (b,c), (b,d), (e,e), (d,e), (c,b)};
U={(a,b), (a,a), (b,c), (b,b), (e,e), (b,a), (c,b), (c,c), (d,d), (a,c), (c,a)};
V= {(a,b), (b,c), (b,b), (e,e), (b,a), (c,b), (d,d), (a,c), (c,a)};
а) побудувати U V;
б) побудувати S T;
в) побудувати U \ T;
г) побудувати U S.
11 Нехай A={a, b, c, d, e}. Побудувати бінарне відношення на A, яке є:
а) рефлексивним, симетричним, але не транзитивним;
б) симетричним, транзитивним, але не рефлексивним;
в) рефлексивним, транзитивним, але не симетричним.
12 Множина A є множиною всіх дільників числа 30. На множині A установимо частковий порядок a<b, якщо a є дільником числа b.
Побудувати діаграму Хассе для даної множини.
Примітка. Якщо a<c, на діаграмі Хассе a розміщується нижче c. Вузли a і c на діаграмі з’єднуються лінією, якщо не існує такого b, що a<b<c.
13 Визначте, чи є кожне з перелічених нижче відношень відношенням еквівалентності. Для кожного відношення еквівалентності побудуйте класи еквівалентності:
а) A – множина цілих чисел, і R є відношенням, заданим умовою (a,b) R , якщо a+b=0;
б) A={-10,-9,-8,-7,… ,0,1, …,9,10} і (a,b) R, якщо a2=b2;
в) A={-10,-9,-8,-7,… ,0,1, …,9,10} і (a,b) R, якщо a3=b3.