4.2 Нумерація сторінок.

Нумерацію сторінок, розділів, підрозділів, пунктів, підпунктів, рисунків, таблиць, формул подають арабськими цифрами без знака «№».

Відлік аркушів роботи повинен починатися з титульної сторінки і повинен бути послідовним: перша сторінка – титульний лист, друга – зміст і т.д. Номер сторінки проставляють арабськими цифрами у правому верхньому куті, починаючи з другої сторінки вступу (на титульному аркуші, змісті та на першій сторінці вступу номер не ставиться).

Номер розділу ставиться після слова «РОЗДІЛ» арабськими літерами, потім з нового рядка друкується заголовок розділу у відповідності до вимог оформлення.

Підрозділи нумерують у межах кожного розділу. Номер підрозділу складається з номера розділу і порядкового номера підрозділу, між якими ставлять крапку, наприклад: «2.3» (третій підрозділ другого розділу). В тому ж рядку йде заголовок підрозділу (див. додаток Г).

Пункти нумерують у межах кожного підрозділу. Номер пункту складається з порядкових номерів розділу, підрозділу, пункту, між якими ставлять крапку. В кінці номера крапка не ставиться, наприклад: «1.3.2» (другий пункт третього підрозділу першого розділу). Потім у тому ж рядку йде заголовок пункту.

Підпункти нумерують у межах кожного пункту за такими ж правилами, як пункти.

Ілюстрації (схеми, графіки, діаграми), таблиці та формули нумеруються послідовно в межах розділу, за винятком тих, що подані у додатках. Номер повинен складатися з номера розділу і порядкового номера ілюстрації (схеми, графіка, діаграми), таблиці, формули, між якими ставиться крапка. Наприклад: Рисунок 1.2 (другий рисунок першого розділу).

Ілюстрації і таблиці, які розміщенні на окремих сторінках курсової роботи, включають до загальної нумерації сторінок.

4.3 Ілюстрації.

Основними видами ілюстративного матеріалу в курсових роботах є: схема, діаграма і графік. Їх необхідно подавати безпосередньо після тексту, де вони згадані вперше або на наступній сторінці.

Не варто оформлювати посилання на ілюстрації як самостійні фрази, в яких лише повторюється те, що міститься у підписі. У тому місці, де викладається тема, пов’язана з ілюстрацією, і де треба вказати на неї, розміщують посилання у вигляді виразу у круглих дужках «(рис. 3.1)» або зворот типу: «...як це видно з рисунку 3.1» або «... як це показано на рисунку 3.1».

Назву розміщують під ілюстрацією після відповідного номера у підбір до основного тексту. (див. додаток Д) При необхідності ілюстрації доповнюють пояснювальними даними (підрисунковий підпис).

Підпис під ілюстрацією звичайно має чотири основних елементи:

• найменування графічного сюжету, що позначається словом «Рисунок»;

• порядковий номер ілюстрації, який вказується без знаку номера арабськими цифрами, перша з яких означає номер розділу, друга через крапку порядковий номер ілюстації;

• тематичний заголовок ілюстрації, що містить текст із якомога стислою характеристикою зображеного;

• експлікацію, яка будується так: деталі сюжету позначають цифрами, які виносять у підпис, супроводжуючи їх текстом. Треба зазначити, що експлікація не замінює загального найменування сюжету, а лише пояснює його. Приклад:

Рис. 3.1 − Послідовність здійснення розрахунків платіжними дорученнями:

1 − одержано замовлення та виписано рахунок-фактуру;

2 − оформлене платіжне доручення передається платником банку;

3 − списується з рахунку платника сума сума згідно платіжного доручення;

4 − сума платіжного доручення перерахована в банк одержувача коштів.