
- •3.Функції та завдання вчителя в суспільстві
- •2.Особливості вчительської проф.
- •4.Гуманістична спрямов.
- •11.Школи
- •26.Взаємозв*язок з іншими науками
- •13.Елементи педагогіки Давнього світу
- •5.Якості:
- •27)Поняття про методи науково – педагогічних досліджень
- •25) Рушійні сили
- •30. Об'єкт дослідження - частина об'єктивної реальності, яка на цьому етапі стає предметом практичної й теоретичної діяльності людини як соціальної істоти (суб 'єкта).
- •16.Представники епохи Відродження – Томас Мор, Еразм Роттердамський, Томазо Кампанелла.
- •16.Представники епохи Відродження – Томас Мор, Еразм Роттердамський, Томазо Кампанелла.
27)Поняття про методи науково – педагогічних досліджень
Метод науково – педагогічного дослідження – спосіб дослідження психолого – педагогічних процесів формування особистості, встановлення об’єктивної закономірності виховання і навчання. Методика дослідження - комплекс методів, процедуру, послідовність здійснюваних пізнавальних і перетворюючих дій, операцій та впливів, спрямованих на вирішення дослідницьких завдань. Добираючи методики дослідження важливо дотримуватись таких вимог: - застосовувати поєднання методів яке б відкрило різнобічні відомості про розвиток особистості , колективу, іншого обєкта виховання чи навчання; - використовувані методи мають забезпечити одночасно вивчення діяльності, спілкування та інформованості особистості; - методи мають відображати динаміку розвитку певних якостей як у віковому плані, так і протягом певного проміжку часу; - використовувати такі методи які дають змогу одержати відомості про учня з багатьох джерел, від найкомпетентніших осіб, які постійно спілкуються з ним. За допомогою методів педагогіка здобуває інформацію про те чи інше явище, прцес, аналізує і обробляє одержані дані, включає їх в систему відомих знань.
31) Дайте характеристику методів спостереження Метод спостереження є одним із основних емпіричних методів педагогічного дослідження який полягає у систематичному і цілеспрямованому сприйнятті педагогічних явищ з метою вивчення їх специфічних змін у конкретних умовах, а також у пошуку змісту цих явищ. За його допомогою вивчають зовнішні прояви почуттів і поведінку вихованців у різних умовах їхнього життя та діяльності. Спостереження стає методом тоді, коли воно не обмежується тільки констатацією , описом фактів, а має наукове пояснення , класифікацію. За способом здійснення розрізняють пряме спостереження, опосередковане та самоспостереження. Пряме спостереження - вид спостереження під час якого дослідник безпосередньо бере участь у досліджуваному процесі, діє разом з учасниками дослідження. Цей тип спостереження здебільшого використовують при вивченні дітей у процесі їх навчання й виховання. Опосередковане спостереження – вид спостереження що не передбачає безпосередньої участі дослідника у процесі який вивчають. Самоспостереження - процес споглядання що не передбачає внутрішніх психічних процесів з одночасним спостереженням за їх зовнішнім виявом. Спостереження стає повним коли фіксуються всі прояви психічної та педагогічної діяльності учня або групи учнів протягом певного часу. Коли ж досліджується тільки одна проблема педагогічні явища у порівняно невеликому проміжкові часу в тій чи іншій ситуації або ж вивчається тільки частина даного колективу тоді спостереження називається вибірковим.
7)Видатні педагоги минулого про вчення: Коменський вимагав щоб з однієї сторони, щоб населення ставилось з повагою до вчителя, а з другої сторони,і сам учитель зрозумів, яку важливу функцію він виконує в суспільстві був з почуттям власної гідності. Учитель повинен бути чесним ,діяльним , наполегливим , бути людиною освіченою і працьовитою;- любити свою справу; - по – батьківські ставитись до учнів; - формувати інтерес до учнів. М.І.Пирогов У статті « завдання учителя в школі» вказує,що багато вчителів неправильно розуміють свої морально – педагогічні обов’язки . І тому необхідно надавати можливість кожному учителю на педагогічних радах відверто висловлювати свої думки знаходити спільні позиції .І. Я.Франко наголошував що вчитель повинен: - любити науку яку викладає; - захищати молодь; - бути вимогливим і суворим, особливо в моральному вихованні; - жити спільним життям всього класу ,забувати про себе, свої власні турботи. Т.Г. Лубенець відомий педагог , методист тощо. Боровся за створення справжньої народної школи за рахунок педагогічної науки. То ще не вчитель який здає екзамен на звання вчителя а той у кого є впевненість в тому,що він є, повинен бути і може бути іншим. Учитель –вихователь – педагог за покликанням ,за метою ,за званням і мистецтвом. К.Д. Ушинський високо оцінювавроль вчителя. Він справедливо вважав що вплив педагога на учнів складає ту виховну силу,яку не можна замінити ніякими статутами і програмами, ніякою організацією навчальних закладів. Ушинський вказував що діяльність педагога потребує постійного вдосконалення. Вчитель повинен бути не тільки викладачем тих чи інших предметів, але і вихователем, любити свою професію, бути освіченою людиною, володіти педагогічною майстерністю і педагогічним тактом.
29)Класифікація методів науково – педагогічних досліджень 1 Методи вивчення досвіду: - спостереження; -опитування (бесіда ,анкетування); - вивчення шкільної документації; - Аналіз результатів діяльності; - експеримент; - Рейтинг; - узагальнення незалежних характеристик. 2 Методи роботи з літературою:- біологічно – бібліографічні; - логічної обробки матеріалу; - творчої діяльності. 3 Математичні методи: - реєстрування; - ранжування; - моделювання; - статистичні методи
35)Дайте характеристику методу експеримент Експеримент - передбачає спостереження яке здійснюється в спеціально організованих умовах які необхідно створити для вивчення педагогічних явищ. Експеримент - науково поставлений досвід у галузі навчальної чи виховної роботи, спостереження досліджуваного педагогічного явища в спеціально створених і контрольованих дослідником умовах. Експеримент є основним найдосконалішим методом наукового дослідження. Розрізняють експеримент: 1 зазмістом походження: - природний ; - лабораторний. 2 в залежностівід мети яку передбачає експеримент: - констатувальний; - перетворюючий. 3)За тривалістю: - ТРИВАЛИЙ; - короткочасний. Перетворюючий передбачає створення нових умов для розв’язання поставленого питання конструюються нові педагогічні явища. Формувальний експеримент дає змогу не обмежуватись реєстрацією виявлених фактів ,а через створення спецІалЬних ситуацій розкривати закономірності , механізми тощо. Констатувальний під час цього експерименту вивчаються наявні педагогічні явища, факти. Недоліками цього методу можна вважати складність виокремлення для спостереження певних елементів у цілісній діяльності досліджуваного ,а також труднощі використання прийомів кількісного аналізу. Етапи проведення експерименту - ідентифікація та формулювання проблеми; - виокремлення та вивчення змінних; - формулювання гіпотез та постановка мети експерименту ; - проведення експерименту; - Обробка експериментальних даних ;. На відміну від педагогічного спостереження ,педагогічний експеримент дає змогу: штучно відокремити досліджуване явище від інших,цілеспрямовано змінювати умови педагогічного впливу на виховання.
33)Інтервю – метод отримання інформації за допомогою усного опитування. Цей метод дає змогу отримати глибину інформації про думки, погляди, мотиви ,уявлення респондентів, спостерігати за їх психологічними реакціями. Він ефективний у тих випадках коли дослідник впевнений в об’єктивності відповідей опитуваного. Під час інтерв’ю дослідник ставить сформульовані заздалегідь запитання у певній послідовності й записує відповіді на них. В основі інтерв’ю лежить звичайна бесіда. При проведенні інтерв’ю слід подбати про усунення або хоча б зниження впливу « третіх» осіб, присутність яких може змінити психологічний контекст інтервю . Вибір виду інтервю залежить від рівня дослідження проблеми, повноти її вивчення ,мети дослідження. На інтервю впливають місце ,конкретні обставини, тривалість його проведення. Інтервю має три види: - стандартизоване інтервю в якому формування запитань та їхня послідовність визначаю ться за зазделегідь. – напівстандартизоване інтервю в якому є всі необхідні та можливі запитання. Він відризняється від попереднього наявністю як закритих так і відкритих запитань. – нестандартизоване інтервю де інтервюер керується лише загальним планом опитування .
32)Бесіда – метод безпосереднього спілкування який дає змогу одержати від співрозмовників інформацію що цікавить учителя за допомогою зазделегідь підготовлених запитань .Бесіда, як метод дослідження часто використовується з метою отримати додаткові дані. Вимоги до бесіди: 1) викликати повагу і довіря до себе; 2)питання чіткі, ясні, доступні ; 3) не перевантажувати великою кількістю питань; 4) можливі відхилення від плану. За кількістю учасників бесіда є: - індивідуальна; - групова. Для ефективного проведення бесіди неохідно визначити мету ,розробити план тощо. На початку бесіди основне завдання полягає в налагодженні первинного контакту із співбесідником. Результатами бесіди доцільно порівнюють з даними ,отриманими за допомогою інших методів.