3.Функції та завдання вчителя в суспільстві

Головне завдання вчителя — навчати і виховувати. У ньому закорінені функції педагога.

-навчальна-здійсн.навч процес з метою оволодіння знаннями забезпеч.умови для увсебіч.розвитку дитини, навч.діт.вчитися

-виховна-вчитель є носієм і передачем загальнолюдських морал. принципів

-організаторська-організовує колектив, спрямовує виховні впливи і керує навч. Вихов. Діяльністю поза межами школи

-оберігаюча-є характерними цінностями

-інформуюча-надає педагог.допомогу поширює знання серед батьків,працівників соц.. і виробнич.сфери

2.Особливості вчительської проф.

Справжній педагог повинен працювати на майбутнє, випереджати свій час. Його має хвилювати не лише окрема індивідуальність, а світ людей. Важливу роль відіграють особистісні якості педагога, його чутливість до іншої людини, гуманність у помислах і діях. Він повинен бути оптимістом, глибоко вірити у сили й можливості дітей, бачити насамперед усе краще. Обов'язкового нормою в ставленні учителя до учнів є справедливість. Важливою для вчителя є позитивна емоційна налаштованість, яка виявляється в умінні залишати за дверима школи неприємні переживання, поганий настрій. Ще однією важливою характеристикою діяльності вчителя є його мовна культура. Мова — найважливіший засіб спілкування вчителя з учнями, головний інструмент педагогічної праці.

4.Гуманістична спрямов.

Гуманістична спрямованість особистості вчителя означає ставлення до дитини як до найвищої цінності, визнання її права на свободу і щастя, вільний розвиток і прояв своїх здібностей. Вільно реалізувати свої творчі можливості задля себе і оточення людина може лише за наявності віри у саму себе. Остання зміцнюється тоді, коли сприймаються і оцінюються не тільки її позитивні якості, а вся особистість у цілому, тобто коли її люблять, поважають її гідність, виявляють гуманність. Водночас гуманізм не є абсолютизованим усепрощенням і покірністю стосовно недосконалості людини. Педагог повинен ставити перед вихованцем посильні і розумно сформульовані вимоги з метою його подальшого розвитку, тобто здійснювати педагогічний вплив гуманістичного, а не авторитарного характеру. Гуманістичний смисл педагогічної діяльності властивий багатьом видатним учителям усіх часів і народів.

11.Школи

4 тис.р.до н.е.вЄгипті школи Жерців(каліграф.), писців(держ.чиновники,ієратичного письма)вивч.народну мудрість,астр.,арифм.,магія.чаклунство,зображ ієрогліфів

4-3тиср.до н.е.в Китаї сям,сюй,сюе вивч.мистецтво Люї(15р.,10р.-навч.писати ієрогліфи)мист.,етикет,письмо.лічба,музика,стіл з луками.керув.колісницею

Серед 3 тис. до н.е. шумерія(будинки глин.табл,вчитель-батько,учень-син,вчили писати клинописом на глин.дошках дервяними паличками

3 тис до н.е.Індія –брахмаків(служ . Богу вивч. вед) –шатріїв(вивч. Війск. Спр. Управ.держ)

26.Взаємозв*язок з іншими науками

Велике значення для розвитку педагогіки мають її зв'язки з іншими науками: філософією, психологією, фізіологією людини, генетикою, етнографією, математикою та ін. Зв'язок педагогіки з філософією є найбільш тривалим і продуктивним. Філософські ідеї продукували педагогічні концепції і теорії, визначали перспективу педагогічного пошуку і слугували її методологічною основою. На основі знань з анатомії та фізіології про будову і життєдіяльність людського організму як єдиного цілого, про морфологічні і функціональні закономірності й особливості вікового розвитку нервової, кістково-м'язової, ендокринної, серцево-судинної, дихальної та інших систем організму, деяких органів тіла, тканин і клітин, педагогіка розробляє умови раціональної організації педагогічного процесу, правильного режиму навчання, виховання, освіти, зміст і методи фізичного, трудового виховання. Особливе значення для педагогіки має її зв'язок з психологією. Спираючись на знання закономірностей і механізмів психічного розвитку людини, її особистісного формування, психологічних зв'язків і залежностей, характерних для педагогічного процесу, педагогіка обґрунтовує ефективні шляхи і способи, які призводять до бажаних змін у внутрішньому світі й поведінці людини.