1. Поняття і основні ознаки держави.

Держава - це особлива організація публічної влади, яка має свою територію, суверенітет, видає закони , стягує податки, виступає суб’єктом міжнародних відносин і повинна виражати інтереси більшості свого народу.

Ознаки держави:

• Суверенітет – це верховенство, самостійність, повнота, єдність і неподільність влади держави в межах її територій, а також її незалежність і рівноправність у зовнішніх відносинах.

• Розподіл населення за територіальною ознакою.

• Державні атрибути та примусові заклади.

• Наявність апарату публічної влади.

• Здатність видавати закони.

• Здатність збирати податки, надавати позики.

2. Види держав за способом їх організації ( за формою правління).

Форма правління – це спосіб організації верховної ради у державі, порядок її утворення та діяльності. Розрізняють монархію та республіку.

Монархія - форма правління, при якій верховна влада здійснюється одноосібно та є , як правило, спадковою.

Класичними ознаками монархії є:

• Довічне користування владою.

• Влада передається, як правило , у спадщину.

• Представництво у зовнішніх відносинах монарх здійснює за власним правом.

• Монарх не несе відповідальність ні перед ким за свою діяльність.

Сьогодні близько 1/6 усіх держав у світі є монархіями. Розрізняють такі види монархій:

• Необмежена (деспотична, абсолютна, теократична.

• Обмежена чи конституційна (парламентська, дуалістична)

Деспотична монархія – ніким і нічим не обмежена влада монарха поєднується із його обожненням, а монарх офіційно визнається божеством, намісником Бога на землі.

Абсолютна монархія – всі влада в державі цілковито належить одній особі, без будь-яких обмежень. Ознаки:

• В особі монарха зосереджена вся влада влади (видає закони, очолює виконавчу владу, призначає її представників, здійснює судові функції).

• Одноосібне правління без будь-яких обмежень.

• Передавання влади у спадок.

• Безстроковий характер.

• Монарх не несе відповідальності перед державою, народом.

• Монарх представляє державу не за дорученням, а за власним правом.

Теократична монархія - монарх є главою як світської влади, так і релігійної.

Парламентська монархія – влада монарха обмежена за конституцією представницьким органом – парламентом.

Ознаки:

• Уряд формується парламентом, а не монархом.

• Уряд підзвітний парламенту, а не монарху, парламент може висловити недовіру уряду.

• Влада монарха обмежена конституцією.

• Монарх царствує, але не править. Отже, за такої форми правління спостерігається чітко виражене посилення ролі парламенту.

Дуалістична монархія – державна влада має подвійний характер : юридично (конституцією) і фактично вона поділена між урядом, що призначається монархом та парламентом.

Ознаки:

• Поряд з монархом існують представницькі органи влади із законодавчими та контролюючими функціями, що обираються народом.

• Може відправити парламент у відставку.

• Монарх наділений переважно виконавчою владою.

• Має право вето на рішення парламенту.

• Має право видавати нормативно-правові акти.

• Призначає уряд та звільняє його.

• Уряд відповідальний лише перед монархом.

Нетиповою формою монархії є республіканська монархія - посада монарха є не по життєвою та не передається у спадок, а обирається на певний строк.

Республіка – форма правління, при якій вища державна влада належить обраним на певний строк органам влади. Для республіка характерні такі органи, як парламент, президент, уряд, і навпаки, відсутній монарх. Історично республіка виникає в античну епоху. Проте найбільшого розповсюдження із її сталими формами та ознаками набула в період капіталізму. Більшість сучасних держав стали республіками в результаті революцій, розпаду колоніалізму та двох світових воєн. Із 190 держав світу сьогодні близько 140 є республіками.

Ознаками республіки є:

• Формування органів влади шляхом обрання (парламент, глава держави).

• Органи влади (законодавчі, виконавчі) діють протягом певного зазначеного в законодавстві терміну.

• Відповідальність глави держави у випадках, передбачених законодавством.

• Здійснення представництва інтересів держави главою держави.

• Обов’язковість рішень центральних органів влади для всіх інших державних органів.

• Звітність виборних органів перед населенням.

• Взаємовідповідальність держави і особи

Існують такі види республік: президентська, парламентська, змішана.