
- •1.Предмет курсу “Історія України”. Термін “Україна”. Періодизація історії
- •2. Географічне положення, природні умови, населення сучасної України.
- •3. Первіснообщинний лад на території України: періодизація, економічний
- •4. Суспільний лад, господарство і культура кіммерійців, скіфів, сарматів.
- •5. Античні міста-держави Північного Причорномор’я.
- •6. Східні слов’яни: заняття, розселення, звичаї, вірування, побут. Союзи
- •7. Утворення держави Київська Русь. Політична система. Риси феодалізму.
- •8. Соціально-економічний розвиток Київської Русі.
- •9. Культура Київської Русі. Значення держави Київська Русь.
- •10.Галицько-Волинське князівство: утворення, розвиток, значення. Данило
- •11.Боротьба Південно-Західної Русі з монголо - татарами. Русь під владою Золотої
- •12.Культура українських земель періоду феодальної роздробленості.
- •13.Українські землі в складі Великого князівства Литовського (хіv - перша
- •14.Люблінська і Берестейська церковні унії та їх наслідки для українських земель.
- •15.Соціально – економічний розвиток українських земель у складі Речі
- •16.Зародження українського козацтва: причини та сутність. Реєстрові козаки
- •17.Козацько-селянські повстання кінця XVI — першої половини XVII ст.
- •Перша проба сил: Косинський та Наливайко
- •18.Українське козацтво в боротьбі з турецько-татарською експансією. Петро Сагайдачний
- •19Культурний рух в Україні середини XIV — першої половини XVII ст.
- •20 Причини, характер та рушійні сили, періодизація національно-визвольної війни українського народу 1648-1657 pp.
- •Постать б.Хмельницького та його роль в визвольній війні
- •21.Основні етапи Визвольної війни (1648 – 1657 рр.). Хід воєнних дій.
- •22.Внутрішня і зовнішня політика уряду б.Хмельницького. Формування
- •23.Входження України під протекторат Російської держави. “Березневі статті”
- •24.Українські землі в другій половині хvіі ст. “Руїна”.
- •25.Гетьман і.Мазепа: оцінки діяльності.
- •26. Конституція: історія, поняття, функції. Місце конституції п.Орлика серед інших конституцій
- •27.Обмеження та ліквідація автономії України у складі Російської держави протягом хvііі ст. (Політичний, військовий та адміністративний аспект).
- •32. Культура України в другій половині XVII — XVIII ст.
- •49.Утворення Центральної Ради
- •53.Причини переходу до непу
- •56.1. Форми тоталітарного режиму
- •56.2. Масові репресії в Україні у 1930-х роках
- •57.Західноукраїнські землі у 20—30-ті роки XX століття
- •61. Визволення України
- •62. 62. Визволення України від нацистських загарбників. Возз'єднання українських земель
- •63. Труднощі післявоєнної відбудови в Україні. Голод 1946—1947 рр.
- •65. Суспільно-політичне життя
- •Вступне слово
- •[Ред.]Розгром троцькістської опозиції
- •[Ред.]Ліквідація куркульства як класу
- •[Ред.]Репресії проти служителів церкви [ред.]Процес проти «Спілки Визволення України»
- •[Ред.]Боротьба зі «шкідництвом»
- •[Ред.]Найвідоміші справи проти "шкідників"
- •[Ред.]Єжовщина
- •[Ред.]Репресії проти української інтелігенції
- •[Ред.]Репресії в Західній Україні
- •67. Суспільно-політичне та економічне становище України в період хрущовської "відлиги". Шістдесятництво
[Ред.]Репресії проти служителів церкви [ред.]Процес проти «Спілки Визволення України»
Докладніше: Процес Спілки визволення України
у 1929 р. почався сфабрикований процес проти вигаданої «Спілки Визволення України». У належності до таємної націоналістичної організації під назвою «Спілка визволення України» (СВУ) було звинувачено 45 провідних учених, письменників та інших представників інтелігенції, включаючи Сергія Єфремова, Володимира Чехівського, Андрія Ніковського, Йосипа Гермайзе, Михайла Слабченка, Григорія Голоскевича та Людмилу Старицьку-Черняхівську. «Виявленій» організації приписувалася мета: за допомогою чужоземних держав, емігрантських сил, підбурювання селянства проти колективізації, вбивства Сталіна та його соратників, відокремити Україну від СРСР.
[Ред.]Боротьба зі «шкідництвом»
Вирішення завдання форсованої індустріалізації вимагало не тільки вкладення величезних засобів, але і створення численних технічних кадрів. Основну масу робітників, однак, складали вчорашні неписьменні селяни, що не володіли достатньою кваліфікацією для роботи зі складною технікою. Радянська держава також сильно залежала від технічноїінтелігенції, що дісталася в спадщину від царських часів. Ці фахівці найчастіше були досить скептично налаштовані стосовно комуністичних гасел. Партія комуністів, що виросла в умовах громадянської війни, сприймала всі збої, що виникали в ході індустріалізації, як свідомий саботаж, результатом чого стала кампанія проти так званого шкідництва. У ряді процесів у справах про шкідництво і саботаж висувалися, наприклад, такі обвинувачення:
Підготовка невірних звітів про фінансове становище СРСР, що приводило до підриву його міжнародного авторитету (справа Трудової селянської партії).
Саботаж за завданням іноземних розвідок шляхом недостатнього розвитку текстильних фабрик, створення диспропорцій у напівфабрикатах, що повинно було потягти за собою підрив економіки СРСР і загальне невдоволення (справа Промпартії);
Псування насінного матеріалу шляхом його зараження, свідоме шкідництво в галузі механізації сільського господарства шляхом недостатнього постачання запчастин (справа Трудової селянської партії);
Нерівномірний розподіл за завданням іноземних розвідок товарів за районами, що приводило до утворення надлишків в одних місцях і дефіцитові в інших (справа меншовицького «Союзного бюро»).
[Ред.]Найвідоміші справи проти "шкідників"
Шахтинська справа — відкритий процес, що відбувся в 1928 на Донбасі. 53 інженери і керівника звинуватили у навмисному шкідництві, створенні підпільної шкідницької організації. 11 чоловік засуджені до розстрілу.
Докладніше: Шахтинська справа
Справа Промпартії. У 1930 році відбувся відкритий процес у справі «Промпартії», державним обвинувачем на якому був призначений прокурор Криленко (розстріляний у 1937). Обвинувачуваними в основному були представники так званої «буржуазної інтелігенції», яким приписувався саботаж індустріалізації СРСР, співробітництво з іноземними розвідками, підготовка іноземної військової інтервенції в СРСР. Іноземним технічним фахівцям приписувалося ведення в СРСР шпигунської діяльності. Процес пройшов не у всьому гладко. Обвинувачуваний Разін дав свідчення про те, що він на випадок інтервенції пропонував на посаду міністра промисловості і торгівлі в окупаційному уряді фабриканта Рябушинського, однак з'ясувалося, що Рябушинський помер за рік до того, як йому «пропонували посаду міністра».
Справа Трудової селянської партії. Справа так званої «контрреволюційної есерівсько-куркульської групи Чаянова — Кондратьєва» відбулася також у 1930 році. Обвинувачуваним приписувався саботаж в галузі сільського господарства та індустріалізації.
Справа «Союзного бюро». Відкритий процес над колишніми меншовиками відбувся в березні 1931. Обвинувачуваним приписувався саботаж в галузі планування господарською діяльністю, зв'язок з іноземними розвідками.
"Пулківська справа" Справа сфабрикована НКВС проти групи радянських вчених за звинуваченням в "участі у фашистсько-троцкістсько-зінов'євській організації". Їм інкримінувалась спроба терористичних актів проти керівників СРСР, а також шкідництво(зокрема саботаж спостережень сонячних затемнень).