1.Предмет курсу “Історія України”. Термін “Україна”. Періодизація історії

України.

Предметом курсу історії України є вивчення і розвиток людського суспільства на всіх українських землях. Надзвичайно складним, тяжким і водночас славним був історичний шлях народів на нашій землі. Протягом багатьох віків українському народові доводилося відстоювати своє право на історичне існування, на свою національну і державну незалежність. “Читати українську історію,— писав видатний український письменник і політичний діяч В.Винниченко 25 травня 1918 р. у своєму щоденнику,— треба з бромом — до того це одна з нещасних, безглуздих, безпорадних історій, до того боляче, досадно, гірко, сумно перечитувати, як нещасна, зацькована, зашарпана нація тільки те й робила за весь час свого державного (чи вірніше: півдержавного) існування, що одгризалась на всі боки: од поляків, руських, татар, шведів. Уся історія — ряд, безупинний, безперервний ряд повстань, війн, пожарищ, голоду, набігів, військових переворотів, інтриг, сварок, підкопування...”.

Для розуміння процесу української історії і, в його межах, діалектики становлення етносу та нації важливу роль відіграють критерії-упорядники, які не дадуть загубитися в безмежному хаосі історичних фактів. Таким критерієм розвитку виступає періодизація українського історичного процесу. Першою спробою загальної періодизації історії України була концепція М. Грушевського, викладена у статті “Звичайна схема “русскої” історії і справа раціонального укладу історії Східного Слов'янства” (1904 р). Категорично заперечуючи домагання Московської Русі на частину давньоруської спадщини, дослідник називає єдиним спадкоємцем Києва “українсько-руську народність”, яка, на думку дослідника, і створила Київську державу, а тому необхідно вивчати історію “кожної народності окремо, в її генетичнім преємстві від початків аж до нині”. Схема розвитку українського історичного процесу знайшла своє втілення на сторінках багатотомної “Історії  України-Руси”.

Періодизація: 1. Стародавня історія — до VI ст. 2.Середньовіччя — Київська Русь, Галицько-      Волинська держава, 3.Русько-Литовське князівство. VII—XV ст. 4.Ранньоновітня історія — Українська козацька держава XVI—XVIII ст. 5.Українські землі у складі Російської та Австрійської імперій —XIX ст. 6.Українська революція. 1917—1921 рр. 7.Радянська Україна. 1921-1991. 8.Україна незалежна. 1991-1999.

Термін «Україна» верше згадується в Київському літописі під 1187 роком. Пов'язана зі словом «україна», що в літературних і історичних пам'ятках 12 — 15 століття імовірно означало свою землю, рідний край.

2. Географічне положення, природні умови, населення сучасної України.

Національна символіка.

Територія України має розміри 1 316 км з заходу на схід і 893 км з півночі на південь; лежить приблизно між 52 20 'і 44 20' північної широти і 22 5 'і 41 15' східної довготи. Крайній північний пункт - село Петрівка Чернігівської області, південний - мис Сарич ( Крим), західний - село Соломоново поблизу міста Чоп Закарпатської області, східний - село Червона зірка Луганської області. Географічний центр України знаходиться в селищі міського типу Добровеличківка Кіровоградської області. Загальна площа Україні - 603,7 тис. км , що становить 5,7% території Європи і 0,44% території світу. Поширена думка про те, що Україні є найбільшою за розміром території країною в Європі, повністю розташованої в ній.

На більшій частині України клімат помірно-континентальний, крім південного берега Криму, де характерний середземноморський тип клімату. Ступінь континентальності зростає в напрямку від заходу і північного заходу на схід і південний схід. У міру зростання континентальності літо стає більш спекотним, а зима холоднішою, і зменшується кількість опадів. Для Кримських гір та Карпат характерний гірський тип клімату. Літо на всій Україна тепле і тривале, на сході і півдні - спекотне та сухе, на заході - тепле і вологе. Зима сильно залежить від регіону. М'яка зима спостерігається на півдні та заході, найбільш холодні зими спостерігаються на північному сході Україні.

Станом на 1 жовтня 2010 ^[40] чисельність населення України склала 45822214 осіб, з них 31444122 - Міське населення і 14378092 - Сільське. Постійне населення України на 1 жовтня 2010 налічувало 45641859 осіб. За січень-вересень 2010 року природний спад населення склала 152 272 чоловік. В 2009 коефіцієнт народжуваності склав 11,1 на 1000 чоловік, коефіцієнт смертності - 15,3, а природний спад - 4,2

У Україні є 3 державних символу - прапор, герб і гімн.

28 червня 1996 статтею 20 Конституції України затверджений малий герб держави - ​​золотий тризуб на блакитному тлі. Колись тризуб був державною емблемою Київської Русі за часів правління Рюриковичів. На сьогоднішній день є кілька варіантів трактування походження даного символу. Тризуб був символом Посейдона, бога моря у грецькій міфології. Також цю емблему знаходили в різних народів і держав - у Візантії, Скандинавії, у сарматів вона використовувалася і як релігійного, державного, військового, геральдичного символу, а іноді й просто як декоративна прикраса. Пізні екземпляри тризуба (1 тис.н. е..) Були знайдені археологами на території Україні.

Малий герб є основною частиною так і не прийнятого великого герба: на ньому зображений блакитний щит з жовтим тризубом.

28 січня 1992 Верховна Рада України постановив затвердити Державним прапором України національний прапор, який представляє собою прямокутне полотнище, яке складається з двох рівних за шириною горизонтально розташованих смуг: верхньої - синього кольору, нижньої - жовтого кольору. Прапором України є прямокутне полотнище із співвідношенням сторін 2:3 і складається з двох рівновеликих смуг - синьої і жовтої.