61. Розкрийте завдання юридичної деонтології.

До основних завдань юридичної деонтології належать:

1) Висвітити соціальне призначення юристів як особливої професійної групи, підкреслюючи їх роль на сучасному етапі державного будівництва.

2) Визначити роль та призначення юридичної діяльності в структурі соціальної діяльності.

3) Разом із підвищенням ролі правників та юридичної професії підвищити авторитет права, виховуючи шанобливе ставлення всіх членів суспільства до права, що є необхідною умовою ефективного здійснення правової роботи.

4) рекомендації для вирішення проблем правової діяльності, що безпосередньо залежать від рівня професійної підготовки, правової культури працівника, його моральності в цілому.

5) Спрогнозувати тенденції розвитку юидичної науки, визначити необхідні зміни щодо системи кваліфікаційних вимог у межах конкретних юридичних спеціальностей.

Таким чином, в найбільш узагальненому вигляді юридична деонтологія:

1. Дає загальне уявлення:

а) про юридичну науку

б) професію юриста та основні юридичні спеціальності

в) ставлення до професійної діяльності, уміння приймати правильні рішення

г) практичну юридичну діяльність

2. Формує знання про вимоги до професійних та особистих якостей юриста.

3. Розкриває систему формування професійних та особистих якостей юриста

4. Формує та визначає види та форми навчання юридичній практичній діяльності.

62. Проаналізуйте правову культуру юриста.

Правова культура юриста – це система професійно-правових знань, умінь та навичок, що характеризують високий ступінь правововго розвитку особи і її вплив на правову культуру суспільства завдяки практичній юридичній діяльності в суворій відповідальності із законом та деонтологічними вимогами.

Структура правової культури юриста:

1) правова освіченість (інформативність)

2) поважне відношення до права (визнання поваги до права)

3) вміння професійно коритуватися правовими категоріями, поняттями та іншими актами.

Зміст правової культури юриста:

1) теоритичний аспект (правосвідомість та правове мислення)

2) практичний аспект (правові відносини, правомірна поведінка, правова активність)

Функції правової культури юриста – це основні напрямки осягнення вітчизняних і світових правових цінностей, які зявлися в результаті розвитку суспільної галузі права.

Види функцій:

1) пізнавальна (засвоєння правової спадщини минулого і сьогодення)

2) регулятивна (забезпечення ефективного функціонування всіх елементів правовох системи і створення стійкого правопорядку)

3) нормативно-правовова (оцінка поведінки особи та рівень законодавства)

63. Визначте, яке значення має інформація для здійснення юридичної практичної діяльності.

Вся юридична практична діяльність здійснюється на підставах її інформативної насиченості, із застосуванням принципу гласності захисту прав, свобод та законних інтересів суб'єктів права, представництва їх інтересів, надання юридичних послуг по консультуванню суб'єктів права щодо умов, процедур реалізації ними суб'єктивних прав та юридичних обов'язків, відповідних вимог нормативно-правових актів тощо. Так, здійснення професійної діяльності юристами пов'язане зі збиранням відомостей про факти, які можуть бути використані як докази в цивільних, господарських, кримінальних справах і справах про адміністративні правопорушення тощо. При цьому юрист збирає, аналізує та розповсюджує інформацію що стосується юридичних справ, які він веде, зокрема:

1) запитує і отримує документи або їх копії від підприємств, установ, організацій, об'єднань, громадян;

2) ознайомлюється на підприємствах, в установах і організаціях з усіма необхідними для виконання доручення документами і матеріалами, за винятком тих, таємниця яких охороняється законом;

3) отримує письмові висновки фахівців з питань, що потребують спеціальних знань;

4) застосовує науково-технічні інформаційні засоби відповідно до чинного законодавства;

5) доповідає про клопотання і скарги на прийомі у посадових осіб та відповідно до закону одержує від них письмові мотивовані відповіді на ці клопотання і скарги;

6) бере участь у розгляді своїх клопотань і скарг на засіданнях колегіальних органів і дає пояснення щодо суті клопотань і скарг тощо.

Обсяг інформації, який повинен надаватися юристом, залежить від складності юридичної справи та його можливостей вірно зрозуміти та оцінити її. Наприклад:

1) у переговорах, коли є час пояснити стан справи, юрист повинен переглянути разом із клієнтом усі важливі її положення;

2) на судовому процесі юрист повинен пояснити загальну стратегію та перспективи досягнення сприятливого вирішення справи, застерегти клієнта щодо тактики, яка може завдати шкоди або вплинути на інших осіб;

3) як правило, інформація, що надається юристом, розрахована на клієнта як на дієздатну та деліктоздатну особу, але вона може бути обмежена у випадках, коли клієнт - неповнолітня особа або особа, яка не є дієздатною;

4) недоцільно інформувати про стан справ кожного з членів організації або групи осіб; вона у таких випадках надається відповідним посадовим особам цих організацій;

5) іноді обставини можуть вимагати від юриста діяти від імені клієнта без попередньої консультації з ним.

Юрист не може приховувати інформацію від клієнта, виходячи із власних інтересів або зручностей, робити неправдиві або такі, що вводять в оману, повідомлення щодо себе або щодо послуг, які цей юрист надає.

Щоб допомогти суб'єктам права своєчасно отримувати правничі послуги, юрист може рекламувати свої послуги не тільки завдячуючи своїй репутації, але й у встановленому порядку через засобі масової інформації, такі, як телефонні довідники, довідники зі сфери права, газети та інші періодичні видання, об'яви на вулицях, радіо чи телебаченні, або за допомогою письмових чи записаних на плівку інформаційних повідомлень.