
- •2)Зміс та форма. Зовн та внутр. Форма.
- •3)Твір як феномен соц свідомості. Соц. Стереотипи щодо змісту та форми
- •4) Структура літературного твору. Характеристика основних структур елементів твору.
- •5) Актуальність проблематики і тематики твору. Ідейність і тенденційність твору. Твір і епоха.
- •6) Твір як продукт мовної діяльності людини. Поняття мовної особистості. Мовні особистості автора, персонажа, читача.
- •7) Художньо-мовна свідомість. Взаємодія у творі мовної особистості, художнього образу та образу автора
- •8) Твір і текст. Мовна діяльність автора
- •9.Психологія образного відображення дійсності.Художній образ як поняття.Основні властивості художнього образу.Класифікація художніх образів.
- •10.Художній образ і мовна особистість.
- •11.Образна тканина твору. Образність і експресивність.
- •12.Експресивність. Емоційність. Емотивність. Емоціогенність.
- •13. Сфери реалізації художнього образу.
- •14 Мовна діяльність читача. Професіональне й аматорське читання твору.
- •15 Сприймання й розуміння. Твір як втілення задуму автора. Сприймання як декодування задуму автора.
- •16.Проникнення у зміст художнього образу на основі спільних для автора і читача соціокультурних моделей.
- •17. Психологічна зумовленість категорії естетичності. Психологічні умови якісного сприймання твору.
- •18) Виявлення категорії естетичності у побутовій, художній, науковій і публіцистичній сферах
- •19. Вибір типу твору залежно від комунікативних параметрів сфери функціонування твору. Поняття про жанр. Історична, соціальна, комунікативна тощо зумовленість жанрів.
- •20) Стиль як відображення способу мислення. Емоційний, формально-логічний, діалектичний та практичний способи мислення
- •21.Повідомлення як процес і результат віддзеркалення дійсності. Ефективність повідомлення.
- •22. Конструктивний принцип елементарного стилю. Особливості елементарного стилю.
- •23. Фактологічна структура твору. Факт як елемент фактологічної структури. Класифікація фактів. Типи фактів.-
- •26. Темат структура твору
- •27. Емоційно-експресивна структура твору
- •28..Інформаційна структура
- •29. Комунікативна авторська структура.
- •30. Композиційна структура.
- •31. Архітектонічна структура твору
- •33. Особливості перцепції твору. Тематична перцептивна структура як варіант авторської структури твору
- •34. Прогнозування тематичної перцептивної структури твору. Роль редактора в забезпечені однозначності
- •35. Поняття про композицію. Елементи композиції. Композиція багатотемного твору. Розгляд композиції і межах кожної теми. Різнотемні композиційні структури як недолік твору.
- •36. Поняття про архітектоніку. Елементи архітектоніки. Імформаційно-пошукова та темо видільна функція архітектоніки
- •37 Системність повідомлення у процесі формування змісту твору. Логічний складник змісту твору. Інформаційний складник змісту твору
- •38 Діалогічність як закономірність моделювання комунікативного акту твором. Суперечність між твором та інформаційною ситуацією
- •39 Шпаруватість як особливість моделювання твором комунікативного акту. Роль шпарин в активізації процесу сприймання твору
- •43. Вибір типу твору залежно від комунікативних параметрів сфери функціонування твору
- •44. Поняття про жанр. Історична, соціальна, комунікативна тощо зумовленість жанрів
- •45) Поняття стилю. Стиль як відображення способу мислення
- •46. Типи спілкування та способи мислення: живе споглядання, початковий етап…, вищий етап…, практичне використання….
- •48.Конструктивний принцип елементарного стилю
- •50) Поєднання елементарних стилів
- •53. Репрезентаційні системи як засоби представлення та активізації сприймання інформації
- •54.Види репрезентаційних систем
- •55. Аналіз текстів з різними репрезентаційними системами.
- •56. Сутність теорії е.Берна
56. Сутність теорії е.Берна
Теорія трансактного (трансакційного) аналізу була розроблена американським психотерапевтом Еріком Берном у 60-х роках XX століття. Основні положення цієї теорії викладені ним у книзі «Люди й ігри» і широко використовуються в психотерапії при лікуванні різних психічних розладів, а також у роботі психологів з корекції поведінки людини.
Теорія трансактного аналізу може бути з успіхом застосована в практиці прогнозування конфліктів і їх попередження в міжособистісній взаємодії (МОВ).
Основні положення теорії трансактного аналізу
Поняття «трансактний аналіз» означає аналіз взаємодій. Центральною категорією цієї теорії є «трансакція».
Трансакція – це одиниця взаємодії партнерів по спілкуванню, що супроводжується представленням їх позиції.
Е. Берн помітив, що кожна людина в різних ситуаціях займає різні позиції відносно одна одної, що знаходить своє відображення у взаємодії (трансакціях). Основними позиціями при цьому є три, котрі умовно були названі Е. Берном: Батько, Дорослий і Дитина (Дитя). Надалі скорочено ми них будемо позначати відповідно буквами: Б, Др і Дт.
Поведінкові характеристики основних трансакцій
Батько (Б) – вимагає, оцінює (засуджує і схвалює), навчає, керує, піклується і т.п. (Піди і зроби..., Ти зобов’язаний..., Ти не повинен..., Не дозволяється)
Дорослий (Др) – працює з інформацією, розмірковує, аналізує, уточнює ситуацію, розмовляє на рівних, апелює до розуму, логіки і т.п. (Характерні фрази: Що ми знаємо про цей предмет?, Останні дані вказують на ..., тому я пропоную..)
Дитина (Дт) – виявляє почуття (образи, страху, провини і т.п.), підкоряється, пустує, виявляє безпорадність, задає питання: «Чому я?», «За що мене покарали?», перепрошує у відповідь на зауваження і т.п. (користується такими словами: Давайте..., Я хочу..., Як чудово...)
Трансакції, що склалися в процесі МОВ, поділяються на такі типи:
Додаткові трансакції – це такі взаємодії людей, коли у відповідь на ваші дії партнер реагує саме так, як ви хотіли та очікували. Такі трансакції складаються, якщо кожен із партнерів знаходиться на одному рівні (Батько–Батько, Дорослий–Дорослий чи Дитина–Дитина)
Проте трансакція може бути додатковою і при спілкуванні партнерів, які знаходяться на різних позиціях. Це стосується тих випадків, коли лінії трансакції не перетинаються (Батько–Дитина, Дитина–Батько)
Трансакції, що перетинаються, – це ситуація, в якій в процесі взаємодії відповідна реакція суб’єкта МОВ на стимул не є бажаною та очікуваною. Проте слід зазначити, що трансакції, які перетинаються, бувають і корисними. Приклад паралельних трансакцій та трансакцій, що перетинаються зображено на рис. 2 та 3.
Приклади:
1. На переговорах одна сторона заявляє іншій: «Ви зірвали нам постачання, у результаті ми понесли відчутні втрати». Інша сторона: «Ні, це ви винуваті, затримавши передоплату».
Сума розбіжностей складає чотири, що свідчить про наявність серйозної конфліктної ситуації між учасниками переговорів.
2. Студент звертається до екзаменатора: «Чому ви поставили мені четвірку, а не п'ятірку?». Екзаменатор: «Давайте розберемося». І, використовуючи аргументи, обґрунтовує виставлену оцінку.