
- •2)Зміс та форма. Зовн та внутр. Форма.
- •3)Твір як феномен соц свідомості. Соц. Стереотипи щодо змісту та форми
- •4) Структура літературного твору. Характеристика основних структур елементів твору.
- •5) Актуальність проблематики і тематики твору. Ідейність і тенденційність твору. Твір і епоха.
- •6) Твір як продукт мовної діяльності людини. Поняття мовної особистості. Мовні особистості автора, персонажа, читача.
- •7) Художньо-мовна свідомість. Взаємодія у творі мовної особистості, художнього образу та образу автора
- •8) Твір і текст. Мовна діяльність автора
- •9.Психологія образного відображення дійсності.Художній образ як поняття.Основні властивості художнього образу.Класифікація художніх образів.
- •10.Художній образ і мовна особистість.
- •11.Образна тканина твору. Образність і експресивність.
- •12.Експресивність. Емоційність. Емотивність. Емоціогенність.
- •13. Сфери реалізації художнього образу.
- •14 Мовна діяльність читача. Професіональне й аматорське читання твору.
- •15 Сприймання й розуміння. Твір як втілення задуму автора. Сприймання як декодування задуму автора.
- •16.Проникнення у зміст художнього образу на основі спільних для автора і читача соціокультурних моделей.
- •17. Психологічна зумовленість категорії естетичності. Психологічні умови якісного сприймання твору.
- •18) Виявлення категорії естетичності у побутовій, художній, науковій і публіцистичній сферах
- •19. Вибір типу твору залежно від комунікативних параметрів сфери функціонування твору. Поняття про жанр. Історична, соціальна, комунікативна тощо зумовленість жанрів.
- •20) Стиль як відображення способу мислення. Емоційний, формально-логічний, діалектичний та практичний способи мислення
- •21.Повідомлення як процес і результат віддзеркалення дійсності. Ефективність повідомлення.
- •22. Конструктивний принцип елементарного стилю. Особливості елементарного стилю.
- •23. Фактологічна структура твору. Факт як елемент фактологічної структури. Класифікація фактів. Типи фактів.-
- •26. Темат структура твору
- •27. Емоційно-експресивна структура твору
- •28..Інформаційна структура
- •29. Комунікативна авторська структура.
- •30. Композиційна структура.
- •31. Архітектонічна структура твору
- •33. Особливості перцепції твору. Тематична перцептивна структура як варіант авторської структури твору
- •34. Прогнозування тематичної перцептивної структури твору. Роль редактора в забезпечені однозначності
- •35. Поняття про композицію. Елементи композиції. Композиція багатотемного твору. Розгляд композиції і межах кожної теми. Різнотемні композиційні структури як недолік твору.
- •36. Поняття про архітектоніку. Елементи архітектоніки. Імформаційно-пошукова та темо видільна функція архітектоніки
- •37 Системність повідомлення у процесі формування змісту твору. Логічний складник змісту твору. Інформаційний складник змісту твору
- •38 Діалогічність як закономірність моделювання комунікативного акту твором. Суперечність між твором та інформаційною ситуацією
- •39 Шпаруватість як особливість моделювання твором комунікативного акту. Роль шпарин в активізації процесу сприймання твору
- •43. Вибір типу твору залежно від комунікативних параметрів сфери функціонування твору
- •44. Поняття про жанр. Історична, соціальна, комунікативна тощо зумовленість жанрів
- •45) Поняття стилю. Стиль як відображення способу мислення
- •46. Типи спілкування та способи мислення: живе споглядання, початковий етап…, вищий етап…, практичне використання….
- •48.Конструктивний принцип елементарного стилю
- •50) Поєднання елементарних стилів
- •53. Репрезентаційні системи як засоби представлення та активізації сприймання інформації
- •54.Види репрезентаційних систем
- •55. Аналіз текстів з різними репрезентаційними системами.
- •56. Сутність теорії е.Берна
26. Темат структура твору
Охоплює весь текст і виявляється в тематичних зв`язках між фразами. Кожна наступна фраза має бути зв`язана з попереднім тематичним зв`язком. Атематичні структури не зустрічаються. Тематичні структури бувають однорідні й неоднорідні. Однорідною структурою називається така тематична структура, яка має одну мету, що проходить через усі фрази. При цьому в тематичній структурі можуть бути наявні тематичні відхилення, не більше ніж на одну фразу. Інакше виникають побічні теми й однорідна тематична структура перетворюється в неоднорідну. Неоднорідною тематичною структурою назив. така структура, яка має мінімум 2 теми, одна з яких може бути основною. Неоднорідна тематична структура, в якій важко виділити основну тему, називається аморфною. Для однорідної тематичної структури властиві такі зв`язки: 1. основний тематичний зв`язок (фрази зв`язані одним і тим же предметом розповіді); 2. субтематичний зв`язок (наступна фраза підпорядкована попередній – від загального до конкретного, від загального до деталі); 3. макротематичний зв`язок (наступна фраза є вершиною ієрархії відносно попередньої фрази – від конкретної до загальної).
Неоднорідні тематичні структури вкл.: 1. асоціативний формальний, напр. звуковий, зв`язок (утворюється паралельна тема на основі звукової асоціації); 2. асоціативний змістовий зв`язок (наступна фраза виражає тему, яка асоціативно зв`язана з попередньою); Цей зв`язок може бути різних типів: а) ситуативний асоціативний зв`язок (наступна фраза є висловлюванням про предмет, що має просторове, або часове відношення до предмета попередньої фрази – утворення суміжних тем), б) предикативний асоціативний зв`язок (наступна фраза виражає причину, наслідок, атрибут, місце, час дії основн. предмета розповіді). Чим більш неоднорідною є тематична авторська структура, тим більш варіативною буде тематична перецептивна структура. Автор повинен спрогнозувати можливу перцептивну структуру і таким чином поліпшити свою авторську тематичну структуру з метою надання їй однозначності.
27. Емоційно-експресивна структура твору
Емоції, які вкладає автор у свій твір, можуть бути різними. Єдина вимога, що емоції, виражені попередньою фразою, не повинні контрастувати з емоціями наступної фрази, або заважати її нормальному розумінню. Крім того, емоції фрази, що стосуються предмета розповіді, не повинні суперечити емоційному соц. досвідові щодо даного предмету. Зачіпаючи емоції читача, автор зачіпає найтонші струни його душі від звучання яких залежить подальше розуміння твору. У цілому емоційні стани людини поділяються на позитивні, негативні і відносно нейтральні. Позитивні чи негативні емоції не так легко загасити, і є всі підстави сподіватис, що негативна орієнтація початку твору вплине на читача таким чином, що він і відносно нейтральний середній фрагмент сприйме негативно або пропустить як такий, що не відповідає негативному станові читача. Це, звичайно, вплине на загальне розуміння змісту твору. У подібній ситуації редактор повинен розглянути взагалі доцільність негативних емоцій у структурі твору, виходячи з авторської тематичної структури, зробити правку у бік знаття або якщо потрібно посилення негативних емоцій.