
- •2)Зміс та форма. Зовн та внутр. Форма.
- •3)Твір як феномен соц свідомості. Соц. Стереотипи щодо змісту та форми
- •4) Структура літературного твору. Характеристика основних структур елементів твору.
- •5) Актуальність проблематики і тематики твору. Ідейність і тенденційність твору. Твір і епоха.
- •6) Твір як продукт мовної діяльності людини. Поняття мовної особистості. Мовні особистості автора, персонажа, читача.
- •7) Художньо-мовна свідомість. Взаємодія у творі мовної особистості, художнього образу та образу автора
- •8) Твір і текст. Мовна діяльність автора
- •9.Психологія образного відображення дійсності.Художній образ як поняття.Основні властивості художнього образу.Класифікація художніх образів.
- •10.Художній образ і мовна особистість.
- •11.Образна тканина твору. Образність і експресивність.
- •12.Експресивність. Емоційність. Емотивність. Емоціогенність.
- •13. Сфери реалізації художнього образу.
- •14 Мовна діяльність читача. Професіональне й аматорське читання твору.
- •15 Сприймання й розуміння. Твір як втілення задуму автора. Сприймання як декодування задуму автора.
- •16.Проникнення у зміст художнього образу на основі спільних для автора і читача соціокультурних моделей.
- •17. Психологічна зумовленість категорії естетичності. Психологічні умови якісного сприймання твору.
- •18) Виявлення категорії естетичності у побутовій, художній, науковій і публіцистичній сферах
- •19. Вибір типу твору залежно від комунікативних параметрів сфери функціонування твору. Поняття про жанр. Історична, соціальна, комунікативна тощо зумовленість жанрів.
- •20) Стиль як відображення способу мислення. Емоційний, формально-логічний, діалектичний та практичний способи мислення
- •21.Повідомлення як процес і результат віддзеркалення дійсності. Ефективність повідомлення.
- •22. Конструктивний принцип елементарного стилю. Особливості елементарного стилю.
- •23. Фактологічна структура твору. Факт як елемент фактологічної структури. Класифікація фактів. Типи фактів.-
- •26. Темат структура твору
- •27. Емоційно-експресивна структура твору
- •28..Інформаційна структура
- •29. Комунікативна авторська структура.
- •30. Композиційна структура.
- •31. Архітектонічна структура твору
- •33. Особливості перцепції твору. Тематична перцептивна структура як варіант авторської структури твору
- •34. Прогнозування тематичної перцептивної структури твору. Роль редактора в забезпечені однозначності
- •35. Поняття про композицію. Елементи композиції. Композиція багатотемного твору. Розгляд композиції і межах кожної теми. Різнотемні композиційні структури як недолік твору.
- •36. Поняття про архітектоніку. Елементи архітектоніки. Імформаційно-пошукова та темо видільна функція архітектоніки
- •37 Системність повідомлення у процесі формування змісту твору. Логічний складник змісту твору. Інформаційний складник змісту твору
- •38 Діалогічність як закономірність моделювання комунікативного акту твором. Суперечність між твором та інформаційною ситуацією
- •39 Шпаруватість як особливість моделювання твором комунікативного акту. Роль шпарин в активізації процесу сприймання твору
- •43. Вибір типу твору залежно від комунікативних параметрів сфери функціонування твору
- •44. Поняття про жанр. Історична, соціальна, комунікативна тощо зумовленість жанрів
- •45) Поняття стилю. Стиль як відображення способу мислення
- •46. Типи спілкування та способи мислення: живе споглядання, початковий етап…, вищий етап…, практичне використання….
- •48.Конструктивний принцип елементарного стилю
- •50) Поєднання елементарних стилів
- •53. Репрезентаційні системи як засоби представлення та активізації сприймання інформації
- •54.Види репрезентаційних систем
- •55. Аналіз текстів з різними репрезентаційними системами.
- •56. Сутність теорії е.Берна
23. Фактологічна структура твору. Факт як елемент фактологічної структури. Класифікація фактів. Типи фактів.-
- 24. Об’єктивні чинники членування змісту твору на факти. Суб’єктивні чинники членування змісту твору на факти. Логіко-поняттєві й асоціативні зв’язки між фактами.
Фактологічнезабезпеченнятвору є матеріальною основою для утворення теми, розробкаякоївласнепов’язана з виборомфактів, утворенняфактологічноїсистемитвору, розташуваннямфактів (розробкоюкомпозиції). Факт – відображені у свідомостісторонидійсностірізногорівняузагальнення і різного предметного змісту.
Критеріємподілузмісту на факти є поняття – тема. Оскількибудь-якепоняття є ієрархічно-організованою системою ознак – понять, то система фактівтворутежмаєієрархічнуорганізацію. Факти 1 рівня – ілюструютьознаки, якістановлять основу поняття-теми. Кожнепоняття-ознакаможематисвоїознаки, якізабезпечуються фактами 2 рівня.
Коженфакт маєякіснухарактеристику (правдивість, типовість, соц-політичнузначимість, ідейність, точність, доречність). Важливийтакожобсягфактажу – кожна тема для їїрозкриттявимагаєпевноїкількостіфактів.
За функціямифакти: 1) вхідні – в основі теми; 2) деталізуючі (ілюстративні та аргументативні) – уточнюютьзміст; 3) вихідні – результат авторськихміркувань; 4) посилкові – на які автор посилається в примітках.
Логікатематичноговідборуфактівзалежитьвід: редакційногозавдання, поставленого перед автором – виробничої мети в конкретнійредакційнійситуації; комунікативногозавдання – комунікативної мети, залежноївідситуації, тобтомісця і часу написання і поширеннятвору, потенційноїаудиторії.
Основою фактологічноїструктуритвору є логіко-поняттєві й асоціативнізв’язкиміж фактами. Фактична структура – відноснаріч, оскільки те, що для автора – факт, для читачаможе і ні. Членуваннязмістуна фактизалежитьвідоб’єктивнихфакторів (видільна роль рубрики, заголовка, ахітектонічніелементи, мовнізасобитощо), і суб’єктивних: читачвважає фактом щосьцікаве для нього, хоча в текстіце не виділено як факт.
Критеріївиділенняфактологічноїструктури: тематичнаоднорідністьфактологічногочленуваннязмісту – виділенняфактів, якістосуються теми; логічно-категоріальнаоднорідністьчленуванняу межах заданої теми – фактимають бути одного рівняузагальнення. Будучівідносностійкими в часі, фактидовготривалихпроцесів, як правило, важчевиявляються, тому щоінтересспоживачів до такоїсталостівтрачається. Відповідножурналіст повинен підсилюватицюцікавість – випити факт. Підживленняцікавості – даватиузагальненуінформацію.
Факти, якіпотрапили у лоно журналістськогоспостереженняважливорозрізнятивперше за ступенемсоціальноїзначимості, підякоюприйнятьрозуміти – масштаб події, співвідношенняподії з інтересами і потребами більшостісоціуму.
(Розглянемо, як приклад, додаток Б. Факт цієїзаміткивизначаєтьсяйогоназвою, тобто фактом виступаєполітичнакорупція на Сумщині. Розкривається за допомогоюроз’ясненнячитлумаченняпоняття “політичнакорупція” .
У додатку В з інтригуючоюназвоюпублікації “Як потрапити в Печеру” фактом виступаєвихід “у світ” нової книги АркадіяПоважного - “Печера”. Про цеповідомляєтьсяще у ліді.
Додаток Г. Фактом цієїпублікації послужила виставка декоративно-ужитковогомистецтва (вишивка, бісероплетіння), наякійбулипредставленітворчіроботиучнів 6-9 класівЗагальноосвітньоїшколи № 7.
У наступномудодатку Д факт такожпередається у назві, як і в додатку В. Отже – бюджет міста Сум на 2007 ріксформований, але не затверджений.)
25)