
- •2)Зміс та форма. Зовн та внутр. Форма.
- •3)Твір як феномен соц свідомості. Соц. Стереотипи щодо змісту та форми
- •4) Структура літературного твору. Характеристика основних структур елементів твору.
- •5) Актуальність проблематики і тематики твору. Ідейність і тенденційність твору. Твір і епоха.
- •6) Твір як продукт мовної діяльності людини. Поняття мовної особистості. Мовні особистості автора, персонажа, читача.
- •7) Художньо-мовна свідомість. Взаємодія у творі мовної особистості, художнього образу та образу автора
- •8) Твір і текст. Мовна діяльність автора
- •9.Психологія образного відображення дійсності.Художній образ як поняття.Основні властивості художнього образу.Класифікація художніх образів.
- •10.Художній образ і мовна особистість.
- •11.Образна тканина твору. Образність і експресивність.
- •12.Експресивність. Емоційність. Емотивність. Емоціогенність.
- •13. Сфери реалізації художнього образу.
- •14 Мовна діяльність читача. Професіональне й аматорське читання твору.
- •15 Сприймання й розуміння. Твір як втілення задуму автора. Сприймання як декодування задуму автора.
- •16.Проникнення у зміст художнього образу на основі спільних для автора і читача соціокультурних моделей.
- •17. Психологічна зумовленість категорії естетичності. Психологічні умови якісного сприймання твору.
- •18) Виявлення категорії естетичності у побутовій, художній, науковій і публіцистичній сферах
- •19. Вибір типу твору залежно від комунікативних параметрів сфери функціонування твору. Поняття про жанр. Історична, соціальна, комунікативна тощо зумовленість жанрів.
- •20) Стиль як відображення способу мислення. Емоційний, формально-логічний, діалектичний та практичний способи мислення
- •21.Повідомлення як процес і результат віддзеркалення дійсності. Ефективність повідомлення.
- •22. Конструктивний принцип елементарного стилю. Особливості елементарного стилю.
- •23. Фактологічна структура твору. Факт як елемент фактологічної структури. Класифікація фактів. Типи фактів.-
- •26. Темат структура твору
- •27. Емоційно-експресивна структура твору
- •28..Інформаційна структура
- •29. Комунікативна авторська структура.
- •30. Композиційна структура.
- •31. Архітектонічна структура твору
- •33. Особливості перцепції твору. Тематична перцептивна структура як варіант авторської структури твору
- •34. Прогнозування тематичної перцептивної структури твору. Роль редактора в забезпечені однозначності
- •35. Поняття про композицію. Елементи композиції. Композиція багатотемного твору. Розгляд композиції і межах кожної теми. Різнотемні композиційні структури як недолік твору.
- •36. Поняття про архітектоніку. Елементи архітектоніки. Імформаційно-пошукова та темо видільна функція архітектоніки
- •37 Системність повідомлення у процесі формування змісту твору. Логічний складник змісту твору. Інформаційний складник змісту твору
- •38 Діалогічність як закономірність моделювання комунікативного акту твором. Суперечність між твором та інформаційною ситуацією
- •39 Шпаруватість як особливість моделювання твором комунікативного акту. Роль шпарин в активізації процесу сприймання твору
- •43. Вибір типу твору залежно від комунікативних параметрів сфери функціонування твору
- •44. Поняття про жанр. Історична, соціальна, комунікативна тощо зумовленість жанрів
- •45) Поняття стилю. Стиль як відображення способу мислення
- •46. Типи спілкування та способи мислення: живе споглядання, початковий етап…, вищий етап…, практичне використання….
- •48.Конструктивний принцип елементарного стилю
- •50) Поєднання елементарних стилів
- •53. Репрезентаційні системи як засоби представлення та активізації сприймання інформації
- •54.Види репрезентаційних систем
- •55. Аналіз текстів з різними репрезентаційними системами.
- •56. Сутність теорії е.Берна
21.Повідомлення як процес і результат віддзеркалення дійсності. Ефективність повідомлення.
Якщо повернутися до комунікативного акту, то процес промовляння повідомлення, його моделювання починається із створення його плану. Вже на цьому етапі автор повинен чітко уявляти, навіщо і кому відправляється повідомлення. Знання це й визначає вибір стилю повідомлення. Сфера діяльності, котрої воно стосується, конкретизує підмову, що відповідає змісту повідомлення і мовленню читача. Предмет інформації і характер читача визначають вже жанр повідомлення. Нарешті, у сполученні конкретного матеріалу, орієнтації на мислення читача і авторської індивідуальності народжується повідомлення, його структура обростає матеріальною тканиною, розгортається в текст.
Сприйняття повідомлення передбачає засвоєння інформації, що в ньому міститься, котру читач (слухач) вважає цінною для себе. У повідомленні втілюється і відтворюється віддзеркалення і зображення дійсності, в котрому відбились найбільш істотні для автора чи такі, що впали йому в вічі, риси і відносини дійсності, що він препарує з метою впливу на читача. Предмет повідомлення - це не тільки відображена дійсність, але й кут зору автора на неї, і спосіб керування процесом пізнання її читачем в повідомленні.
У діахронії із комунікативне цілеспрямованих повідомлень народжується жанр. Жанри формують стопи і впливають на елементарні стиліЕфективність повідомлення визначається вдалим вибором форми, аргументації, каналу передання, врахуванням ситуативних характеристик, підбором комунікатора, що належить до такої групи й виконує таку соціальну роль, яка не конфліктує з установками реципієнта
22. Конструктивний принцип елементарного стилю. Особливості елементарного стилю.
У конструктивний принцип елементарного стилю нами включаються наступні риси творів пов’язаного з ним типу: співвідношення комунікативної і пізнавальної підструктур, домінування однієї із складових; естетичної, психологічної, логічної, інформаційної; ступінь використання реалізаторів різних комунікативних і пізнавальних функцій твору Що стосується самого зображення дійсності в творах, "малюнку стилю", то тут виявляють себе такі його риси, як: характер отримуваного читачем знання (що формується - готове); переважна спрямованість на дію чи на усвідомлення і пов’язаний з ним ступінь складності зображення, що включає у себе: кількість зв’язків одного елемента тексту, оптимальна довжина одного елемента тексту, кількість шпарин - випадків необхідності пригадування відомостей читачем; ступінь цілісності (членування ) відображення; характер зв’язків в тексті (синсемантія - автосемантія); ступінь розгортання внутрішнього мовлення в тексті; жорсткість співвідношення плану змісту і плану виразу.
Із перелічених особливостей елементарного стилю випливають притаманні йому особливості вживаного лексичного інвентарю і набору синтаксичних конструкцій, в багатьох випадках детально описані в працях з функціональної стилістики.