15 Сприймання й розуміння. Твір як втілення задуму автора. Сприймання як декодування задуму автора.

Основна аксіома сприймання – коли мовець ділиться з реципієнтом повідомленням, воно залишається в нього і з’являється в реципієнта. Сприймання твору є керований автором процес продукування твору адресатом. Цей процес включає сенсорні відчуття, перцепцію (пізнання) та рецепцію (розуміння).

Сприймання - це психічний процес, що полягає в цілісному відображенні предметів і явищ навколишнього світу під безпосереднім впливом фізичних подразників на рецептори органів чуття. При цьому сприймання має суб'єктивний характер, бо воно залежить від попереднього досвіду і знань.

Розуміння – це певним чином організований процес, включення сприйнятого явища чи факту в поняттєву систему реципієнта. Сприймання – дуже неоднозначний і складний процес.

Твір – це продукт мовної діяльності автора, найчастіше закріплений в тексті. Твір – це мовне вираження творця. Твір створюється за законами мовної діяльності. Журналіст, як спеціаліст імітує процес породження твору. Журналіст має конкретну комунікативну мету, конкретний комунікативний задум і залежно від мети і задуму він продовжує свій твір. Задум може мати чітку структуру, а може й не мати.(структура, мета, мотивація, адресат, редакція на твір, ситуація сприймання , уявляє собі будову твору, обсяг. Будь-який твір є результатом авторської предикації (судження). Твір – це образно-емоційно-мовно-знакова форма існування предиката, який існує у вигляді розгалудженної поняттєвої системи, що відображає предмет в образній або і в мовній, графічно-знаковій, текстовій формі. Предикація має 4 рівні:

1. долокутивна предикація - збір матеріалу, вироблення мотивації, зародження задуму;

2. локутивна внутрішньомовна предикації - розробка теми, зміст думки переходить у зміст твору.

3. локутивна явна мовна предикація – розкриття теми, вибір форми вираження

4. локутивна неявна мовна предикація - автор працює з підтекстом.

На кожному з цих рівнів предикації автор включає своє я. Він мислить і тим самим породжує зміст твору.

Комунікативний задум – це предметний зміст комунікативної мети. Образ предмета, що знаходиться в акцепторі дії, в ситуації спілкування, є комунікативний задум автора. Під час визначення комунікативної мети треба чітко визначити задум. Задум – це уявний результат, якого має досягти автор своїм твором, оскільки мета повідомлення здійснюється у відповідних діях публіки, в її думках, переживаннях, нових знаннях. Мотив. Комунікативний смисл.

Автор, пишучи твір, по суті його загодовує. Завдання читача - адекватно сприйняти\декодувати твір

16.Проникнення у зміст художнього образу на основі спільних для автора і читача соціокультурних моделей.

17. Психологічна зумовленість категорії естетичності. Психологічні умови якісного сприймання твору.

Естетика - наука про чуттєве пізнання світу; наука про неутилітарне, споглядальне або творче відношення людини до дійсності, наука, що вивчає специфічний досвід освоєння оточуючої дійсності, у процесі чого суб'єкт відчуває, переживає стан духовно-чуттєвої ейфорії, піднесення, радості, катарсиса, духовної насолоди і т.д

Сприймання відбувається в процесі читання. Існує теорія сприйманя тексту та його роз’яснення. Сприймання твору є керований автором процес прдукування твору адресатом. Цей процес включає сенсорні процеси (відчуття), перцепцію (пізнання), рецепцію (розуміння). Цей процес протікає дуже складно й неоднозначно. Серед причин, що порушують розуміння твору, можна назвати невдалу організацію процесу сприймання: розірваність у часі й просторі процесу сприймання; швидкий темп читання; далеке розташування об’єкту рецепції; негативну соціальну оцінку диктора або ведучого, через їх слабкий голос чи нерозбірливість вимови; побічні перешкоди – гамір, крик.; поганий психо-фізичний стан адресата – втома, роздратованість; перешкоди пов’язані з невдалим оформленням тексту: надмірна кількість ілюстрацій, погано побудований і розташований текст, правописні помилки. Для того щоб не викликати непорозуміння в сприйманні тексту, автоп повинен дотримуватися правил синтетичного сприймання твору. Реципієнт може бути роздратованим, або навіть в поганому стані, і твір не буде якісно заснованим. Реципієнт повинен підготуватися до отримання інформаці. відсутність різних „шумів” є також гарантом якісного сприймання

Психологічна зумовленість категорії естетичності:

• відповідність образної системи вимогам сприймання (Це в залежності від рівня розвитку уяви та багажу досвіду. Ми звикли твори накладати на власне життя – так простіше і доступніше\легше сприймати і розуміти. А без достатньої уяви (творчої і особливо репродуктивної\відтворюючої) Ми не зможемо належним чином сприйняти той чи інший твір).

• зумовленість розміру твору особливостями сприймання (згадайте класифікацію типів читачів за А. Личко: гіпертимний, циклоїдний, лабільний і т.д. Кожна людина має власні особливості сприймання, і те, як буде сприйнятий твір залежить від внутрішньої будови самого твору та його зовнішнього оформлення. Також це зумовлено і віковими особливостями: наприклад діти не зможуть довгий час зосереджуватися на чомусь одному, монотонному, нецікавому (кліповий стиль сприйняття), та й дорослий не завжди буде читати велику за розміром статтю (напр.) та ще й неправильно оформлену (рубрикація. Абзаци, фото, навіть дотримання жанру).

• повторення основної думки у зв’язку з потребою якісного сприймання (повторне наголошення на основних аспектах задля кращого розуміння теми, Чи як у журналістських творах – спочатку коротко про основне, а потім пояснення з детальним розглядом проблеми).

Психологічні умови якісного сприймання твору:

1) утримання в пам’яті всіх елементів твору (необхідна наявність високого розвитку короткотривалої та довготривалої пам'яті);

2) можливість схематизації змісту (вміння визначати мікро- та макро теми (теми\підтеми), розбивати текст на блоки\абзаци, чітко вловлювати хід сюжету та логіку викладу самого тексту, тощо);

3) аналіз найістотніших моментів змісту (взагалі потрібно вміти азалізувати текст:проводити паралелі, порівнювати з іншими текстами і т.д.);

4) активне ставлення читача до змісту (якщо не буде читацького зацікавлення, то про яке якісне розуміння та сприймання твору йде мова!?)