5.2. Онтоморфогенез видів роду Utricularia l.
Вивчення життєвого циклу рідкісних рослин – ключ до пізнання ролі рослин в ценозі, з’ясування причин раритетності, діагностування стану конкретних популяцій та прогнозу щодо їхнього подальшого існування. Онтоморфогенез комахоїдних рослинн НПП «Пирятинський» досліджувався в природі з максимальним використанням неушкоджуючих методів. Нами вперше розроблена періодизація вікових станів та досліджена морфологія рослин різних фаз онтогенезу для цих рослин.
5.2.1. Онтоморфогенез Utricularia minor l.
В онтоморфогенезі пухирника малого нами виокремлено 4 періоди та 10 вікових станів (рис. 5.2-5.4).
Рис. 5.2. Прегенеративні вікові стани Utricularia minor L.
Латентний період
Плід – широко яйцевидна або майже куляста коробочка, у якій дозрівають 35±3 насінини. Насінини плоскі, з широким нерівнобоким крилом, яке складається з 18 – 25 рядів епідермальних клітин. Довжина насінин становить1,4 мм, ширина – 1,1 мм. Зародок займає центральне положення та рівномірно оточений ендоспермом.
Прегенеративний період
Проростки (p). Рослини цього вікового стану у природі знайдені не були, оскільки мають незначний розмір та швидко поширюються водними течіями на значні відстані від материнських рослин. Проте, вони були вирощені нами з насіння у лабораторних умовах. Пророщування здійснювалось у чашках Петрі на фільтрувальному папері з використанням розчину Мура при кімнатній температурі (25 0С ). Проростання відбувалося на 7 – 8 день. Схожість була незначною (20 – 25%). Коренева система проростків нерозвинена, гіпокотиль майже невиражений. Формується один сім’ядольний листок ланцетної форми без черешка, з блідо-зеленим забарвленням на абаксіальному та адаксіальному боці. Листкова пластинка сім’ядолі 1,5 – 1,7 мм завдовжки та 0,3 – 0,4 мм в ширину, з заокругленою верхівкою, позбавлена опушення. Поряд з сім’ядольним листком формується безхлорофільна сім’ядолеподібна структура, довжиною 1,1 – 1,2мм та шириною 0,3 – 0,35 мм. Перші листки з’являються на 8 – 9 день після проростання мають ланцетовидну форму з довгасто – заокругленою верхівкою 1,8 – 2,1 мм у довжину та 0,4 – 0,6 мм завширшки, без вираженого черешка та опушення. Їхнє забарвлення також блідо-зелене, проте, значно світліше забарвлення сім’ядоль.
Ювенільні рослини (j). Після відмирання сім’ядольних листків рослини переходять до ювенільного вікового стану. Ювенільні листки безчерешкові округлої форми пальчасто-лопатеві з виїмчастою верхівкою 0,5 – 0,7 см завдовжки та 0,4 – 0,6 см завширшки . Забарвлення з обох боків блідо-зелене опушення відсутнє. Відбувається формування нерозгалуженого плагіотропного пагону з 2-3 метамерів. Сім´ядолевидна структура видовжується до 0,5-1 см та починає галузитись.
Іматурні рослини (im). В іматурному віковому стані змінюється морфологія листків середньої формації, формується п’яти – пальчасто – розсічена листкова структура з зачатковими ловчими пухирцями. Величина листкової пластинки значно збільшується до 2,5 – 5 см в довжину та 3 – 4 см в ширину. Загальна кількість листків варіює в межах 4 – 7. Утворюється нерозгалужений вегетативний пагін з 4-5 метамерами. Сім´ядолевидна структура переростає у безколірний вегетативний пагін 1,5-2 см завдовжки.
Віргінільні рослини (v). Продовжується моноподіальне наростання та галуження вегетативного пагону. Починає формуватися слабко виражена система його галуження. Можлива фрагментація пагона. Стебло 2,5 – 3мм в ширину та 12 – 14 см завдовжки. Крім зелених пагонів формуються безколірні коротенькі, 3 – 7 см завдовжки. Листки з нитковидними часточками, в обрисі округлі, широко-еліптичні. Формується система ловчих пухирців, кількість яких на листок становить 5 – 7.
