
- •«Комахоїдні рослини Національного природного парку «Пирятинський» (Полтавська область)»
- •Розділ.1. Природні умови нпп «Пирятинський»
- •Розділ 2. Систематика, філогенія та біологія комахоїдних рослин нпп «Пирятинський»
- •Розділ 3. Матеріали та методи дослідження
- •Розділ 4. Хорологічні особливості видів комахоїдних рослин нпп «Пирятинський»
- •Розділ 5. Структурна організація та онтоморфогенез комахоїдних рослин нпп «Пирятинський»
- •5.1. Структурна організація пагонів комахоїдних рослин нпп «Пирятинський»
- •5.2. Онтоморфогенез видів роду Utricularia l.
- •5.2.1. Онтоморфогенез Utricularia minor l.
- •Латентний період
- •Прегенеративний період
- •5.3. Генеративні вікові стани Utricularia minor l. Генеративний період
- •Постгенеративний період
- •5.2.2. Онтоморфогенез Utricularia vulgaris l.
- •Латентний період
- •Прегенеративний період
- •Генеративний період
- •5.7. Генеративні вікові стани Utricularia vulgaris l. Постгенеративний період
- •Розділ 6. Еколого-ценотичні умови популяцій комахоїдних рослин флори нпп «Пирятинський»
- •Розділ 7. Структура популяцій комахоїдних рослин нпп «Пирятинський»
- •7.1. Демографічні параметри популяцій
- •7.2. Вікова структура
- •7.3. Життєвість популяцій
- •На території нпп «Пирятинський»
- •На території нпп «Пирятинський»
Розділ 5. Структурна організація та онтоморфогенез комахоїдних рослин нпп «Пирятинський»
Структурна організація та онтоморфогенез Utricularia vulgaris та U. minor до цього часу в основному залишалися поза увагою фітоморфологів та популяційних біологів. Абсолютна більшість досліджень цих видів стосувалися вивчення структури та механізмів спрацювання ловчих пухирців. Ці дані висвітлені в розділі 2 на основі літературних відомостей і тут не розглядаються. Нами вперше для Utricularia vulgaris та U. minor встановлені особливості структурної організації пагонів та перебігу життєвого циклу.
5.1. Структурна організація пагонів комахоїдних рослин нпп «Пирятинський»
Аналіз особливостей вегетативної та генеративної сфер рослин, еколого-ценотичних умов існування та перебігу життєвого циклу засвідчив, що Utricularia vulgaris та U. minor у системі біоморф І.Г. Серебрякова [] належать до типу трав’янистих полікарпіків. Відповідно до класифікації Х. Раункієра комахоїдні рослини НПП «Пирятинський» є представниками групи гідрофітів з класу криптофітів [], оскільки їхні бруньки поновлення перезимовують у водному середовищі. Дослідження представників роду Utricularia за критеріями С. Гейни [] дозволяють віднести їх до групи аерогідатофітів, оскільки вегетативні пагони цих рослин занурені у водне середовище, тоді як генеративні знаходяться у повітряному.
Аналіз структурної організації пагонів Utricularia vulgaris та U. minor дозволив виокремити у їхній архітектоніці ряд зон (рис. 5.1). Пагін пухирника звичайного починається з нижньої зони гальмування, що налічує 3-10 метамерів, що несуть багаторазово розсічені на нитчасті долі листочки з ловчими пухирцями. Нижня зона гальмування переходить у зону збагачення, що дає початок 1-5 генеративним та 2-10 вегетативним пагонам. Іноді зона збагачення переривається серединною зоною гальмування, проте, у більшості рослин вона монолітна. Флоральна зона представлена латеральним генеративним пагоном, що починається з зони гальмування, яка несе 3-7 стерильних приквіток, та продовжується термінальним суцвіттям китицею з 1-7 квітками. Завершується пагін Utricularia vulgaris верхньою зоною гальмування, яка у найбільш зрілих особин вкорочується та дає початок тур іонам, у вигляді яких рослина й переживає міжвегетаційний сезон.
НЗГ
ЗЗ
ВЗГ
ФЗ
ТС
ЗГФЗ
ЗЗ1
СЗГ
ВЗГ
ЗЗ2
Рис. 5.1. Структурна організація пагонів Utricularia vulgaris L. (A) та Utricularia minor L. (В):
НЗГ – нижня зона гальмування, ЗЗ – зона збагачення, ВЗГ – верхня зона гальмування, ФЗ – флоральна зона, ЗГФЗ – зона гальмування флоральної зони, СЗГ – середня зона гальмування, ТС – термінальне суцвіття
За структурною організацією пагін U. minor у значній мірі схожий з пагоном попереднього виду, проте помітно ряд відмінностей. По-перше, він починається не з зони гальмування, а з зони збагачення, що включає 1-3 вегетивних пагонів, 1 метаморфізований вегетативний безхлорофілиний пагін, що виконує функцію закріплення рослини в субстраті, та 1-2 генеративних пагонів, що за будовою ідентичні з флоральною зоною пухирника звичайного. Продовжується пагін пухирника малого серединною зоною гальмування, що представлена 3-7 метамерами з багаторазово-розсіченими на нитчасті долі листками з ловчими пухирцями. Зазвичай, зона гальмування переходить у зону збагачення 2, що несе 1-2 виключно вегетативних пагонів. І завершується пагін верхньою зоною гальмування, що також у зрілих особин вкорочується та по завершенні сезону вегетації стане туріоном.