Розділ 3. Матеріали та методи дослідження

Об’єкт нашого дослідженя – біоморфологія, хорологія та популяційна структура комахоїдних рослин НПП «Пирятинський».

Дослідження проводилися протягом 2011–2012 р.р. з використанням маршрутно-польових методів дослідження, аналізу гербарних матеріалів (KW, KWU, KWHU, KWHA, PW, SOF) та літературних даних.

Особливості розповсюдження комахоїдних видів встановлювали за літературними, гербарними матеріалами та даними оригінальних досліджень. Хорологія хижих рослин флори національного парку відображалася на відповідних картах методом точкового картування. Номенклатура видів вивірена за таксономічним довідником С.Л. Мосякіна та М.М. Федорончука []. Також прийняті до уваги найновіші таксономічні опрацювання ряду родин покритонасінних [].

Аналіз комахоїдних рослин флори НПП «Пирятинський» проводився за 8 структурними блоками параметрів: таксономічним, біоморфологічним, еколого-ценотичним, хорологічним, созологічно-фітотрансформаційним, популяційним, флороекотопологічним, господарського використання.

У таксономічному блоці інформації для кожного виду вказується латинська та українська назви виду, синоніми, якщо це є необхідним, належність до таксонів надвидового рівня (рід, родина, відділ), за наявності вказуються встановлені внутрішньовидові таксони (форма, варіація), наводиться цитотаксономічна інформація: хромосомні числа, тип плоїдності.

Біоморфологічний блок включає такі параметри: основна життєва форма за системою І.Г. Серебрякова [], для водних та болотних рослин біоморфа подається згідно з системою С. Гейни [], тип надземних пагонів, тип кореневої системи, тип підземних пагонів та характер вегетації. Ці відомості доповнюються характеристиками способу запилення, дисемінації, забарвлення квітки, ступеню опушення, фенології цвітіння.

Еколого-ценотичний блок розподіляє види флори НПП «Пирятинський» за типами клімаморфи, гігроморфи, геліоморфи, термоморфи, трофоморфи, екоценоморфи, фітоценоморфи, та типом стратегії за Граймом [].

Хорологічний блок розподіляє види за типом ареалу, зональністю, приналежністю до хоріонімічного елемента та активністю виду.

Популяційний блок містить загальну інформацію про просторовий тип топопопуляцій, їхню чисельність, щільність та поновлення .

У созологічно-фітотрансформаційному блоці вказується приналежність до природоохоронних списків міжнародного (Світовий Червоний список (IUCN RL) [], Європейський Червоний список (ERL) [], Бернська конвенція (БК) [], Конвенція про міжнародну торгівлю зникаючими видами флори і фауни (CITES) []), державного (Червона книга України (ЧКУ) [], Червоний список водних макрофітів України (ЧСВМУ) []) та регіонального (Рег.) [] значень, частоту трапляння. Також наводиться інформація про антропотолерантність виду, стійкість до умов урбанізації та гемеробності.

Інформація про прииналежність видів до екоценофітонів, та їх складових екофітонів [] представлені у флороекотопологічному блоці інформації, що доповнюється відомостями про участь виду в угрупованнях класів відповідно до еколого-флористичної класифікації рослинності [].

До вказаної інформації про кожен вид додається розділ «використання», в якому подаються відомості про господарську цінність видів рослин.

Дослідження рослинних угруповань за участі комахоїдних рослин флори НПП «Пирятинський» проводилось шляхом маршрутних геоботанічних досліджень та виконання повних геоботанічних описів []. Описи фітоценозів виконувались на стандартних описових ділянках (100 м2 для трав’янистої рослинності) та в природних межах фітоценозів з фіксацією проективного покриття видів та наступною трансформацією в бали за модифікованою 5-бальною шкалою Б.М. Міркіна (+, 1, 2, 3, 4, 5) []. Обробка геоботанічних описів проводилась у програмі Vegclas v. 1.0 (автори та правовласники І.В.  Гончаренко, О.О.Сенчило) на засадах школи Ж. Браун-Бланке []. Фітоценони встановлювали з використанням вітчизняних та зарубіжних робіт із синтаксономії [].

. Основна увага приділялась дослідженню визначенні чисельності, щільності, просторової структури та вікового спектру модельних популяцій. Кількість особин усіх вікових станів та відстань між ними визначали у межах трансект 1 х 25 м² чи по всьому контуру популяції на пробних ділянках розміром 1 м². Характер розміщення особин у популяційному полі встановлювали шляхом обчислення коефіцієнта дисперсії [], просторовий тип популяцій визначали за К.А. Малиновським [], віковий стан особин H. leucophaea діагностували за C.Л. Нейд [] та Л. Адамеком [] з доповненнями на основі власних досліджень, віковий спектр популяції будували відповідно до методичних розробок Т.А. Работнова [], О.О. Уранова [] та О.В. Смирнової [].

Підрахунок більшості параметрів насіннєвої продуктивності проводили безпосередньо в природі, з модельних екземплярів вибірково збирали суцвіття. При підрахунку насіннєвої продуктивності на одну особину враховували середнє значення кількості квітконосних пагонів на особину, кількість бутонів і плодів на елементарних суцвіттях. Генералізована вибірка складалася з 25 генеративних особин на популяцію. Для визначення параметрів насіннєвої продуктивності використовували загальноприйняті методики [].

Визначення морфометричних показників органів комахоїдних рослин проводили в природі, на гербарному матеріалі та під стереоскопічним мікроскопом МБС–1.

Отже, для дослідження комахоїдних рослин НПП «Пирятинський» нами використано методики, на основі яких можна якомога ширше охарактеризувати особливості їхньої біоморфології, хорології, ценоекології та структури популяцій.