«Комахоїдні рослини Національного природного парку «Пирятинський» (Полтавська область)»

ПЛАН

Вступ

Емпірична частина

Розділ.1. Природні умови НПП «Пирятинський»

Розділ 2. Систематика, філогенія та біологія комахоїдних рослин НПП «Пирятинський»

Експериментальна частина

Розділ 3. Матеріали та методи дослідження

Розділ 4. Хорологічні особливості видів комахоїдних рослин НПП «Пирятинський»

(поширення в Україні, Лівобережному Придніпров’ї, Полтавській області та в НПП «Пирятинський» за гербарними, літературними матеріалами та результатами власних досліджень, карти)

Розділ 5. Структурна організація та онтоморфогенез комахоїдних рослин НПП «Пирятинський»

(визначення життєвої форми, структурна організація пагона, будова інфлоресценції, субмікроскопічна будова листка, ловчих пухирців)

Розділ 6. Еколого-ценотичні умови популяцій комахоїдних рослин флори національного парку

(класифікація повних геоботанічних описів характерних популяцій пухирників за методикою Ж. Браун-Бланке, фіто індикаційна оцінка)

Розділ 7. Структура популяцій комахоїдних рослин НПП «Пирятинський».

7.1. Демографічні параметри популяцій

7.2. Вікова структура

7.3. Життєвість популяцій

Розділ 8. Охорона комахоїдних рослин НПП «Пирятинський» in situ та ex situ.

Висновки

Розділ.1. Природні умови нпп «Пирятинський»

Національний природний парк (НПП) “Пирятинський” створено за Указом Президента України від 11.12. 2009 р. за №1046/2009 в Пирятинському районі Полтавської області на площі 12028,42 га, у тому числі 5555,14 га земель запасу, які надаються в постійне користування, та 6473,28 га земель, які включаються до його складу без вилучення. НПП об’єднує локальні об’єкти природно-заповідного фонду та ділянку р. Удай, яка знаходиться в межах району. Національний парк поєднує Галицько-Слобожанський та Поліський екокоридори загальнодержавного значення.

Відповідно до фізико-географічного районування [1] територія НПП «Пирятинський» належить до Ічнянсько-Лохвицького району Північної Лісостепової області Полтавської рівнини та Яготинсько-Гребінківського району Північної лісостепової області Дніпровської терасової рівнини, які входять до Лівобережно-Дніпровської Лісостеповій провінції зони Лісостепу.

Досліджувана територія розташовується в межах Дніпровсько-Донецької впадини, що заповнена потужним шаром осадових відкладів. Формування рельєфу пов’язане з діяльністю льодовикових талих вод та річкових систем [1]. У цілому територія національного парку, за винятком лівобережжя Удаю, являє собою рівнину зі слабозниженими абсолютними висотами в південно-західному напрямку [2]. Ґрунти Пирятинського району представлені чорноземами, пісками, грубими супісками, солонцями, лучними та болотними ґрунтами [3].

Річкова сітка Пирятинського району утворена 5 річками, серед яких найбільша – р. Удай. Його притоки в гідрорежимі місцевості відіграють незначну роль. Довжина Удаю в межах району становить 65 км, ширина русла ­ – 20–40 м, швидкість течії – 0,2 м/с, а середня глибина складає 2,5 м [4]. Удай – одна з найчистіших малих річок України. Розрахунки індексів Вудівіса та Майєра показують, що ця водойма належить за рівнем чистоти до мезасапробної зони [5]. Основним джерелом хімічного забруднення є м. Пирятин, що скидає 76 % усіх стоків, тобто 8,3 тис. т щорічно. Підвищення концентрації нітратного азоту та фосфору спорадично фіксується поблизу населених пунктів і зменшується до рівня слідів з віддаленням від поселень [6]. Живлення р. Удай змішане, з переважанням снігового. Водна гладь річок у межах національного парку замерзає в листопаді – грудні, а скресає крига в березні – квітні. У літній період усі річки, крім Удаю, пересихають і розбиваються на ланцюг озер та боліт [1]. Значні висоти корінних берегів, ширина першої та другої терас, а також археологічні знахідки залишків суден свідчать про глибоководність Удаю в минулому [3].

Кліматичні умови мають характер, типовий для Лівобережного Лісостепу. Сумарна річна сонячна радіація коливається в межах 105 – 110 ккал/см². Сума активних температур у період вегетації – 2600 – 2800 ⁰С. Кількість днів з температурою вище 0 ⁰С становить 240-245, вище ⁰5 С –200 – 205, 10 ⁰С – 160 – 165, 15 ⁰С – 110 – 155. Річна сума опадів не перевищує 550 мм, а активних опадів – 220 мм. Близько 70 % опадів припадає на вегетаційний період. Сніговий покрив лежить 105 – 110 днів, і має середню товщину 30 см. Весна рання і триває 47 днів, запас вологи в ґрунті в цей період становить 160 – 170 мм. Осінь пізня, тому вегетаційний період довший. Характерні пізні весняні та ранні осінні заморозки. Середньосічневі температури складають – 7 – 7,5 °С, а середньочервневі знаходяться в інтервалі 20–21 °С [1, 7].

Територія національного парку за геоботанічним районуванням [8] знаходиться в межах Яготинсько-Оржицького району терасових лучних степів, байрачних дібров і низинних долинних боліт Бахмацько-Кременчуцького округу та Прилуцько-Лохвицького району лучних степів, дубових і грабово-дубових лісів, заплавних лук та низинних боліт Роменсько-Полтавського геоботанічного округу Східноєвропейської провінції Європейсько-Сибірської лісостепової зони.

У системі біогеографічного районування України [9] територія національного парку належить до Низиннодніпровського та Удайсько-Хорольського районів Лівобережнопридніпровсько-Середньоросійської підпровінції Східноєвропейської провінції Лісостепової підзони Неморальної зони Атлантично-Європейського сектору Помірного поясу і характеризується переважанням степових та східноєвропейських видів флори та фауни, домінуванням широколистянолісового та засоленолучного типів рослинності.

Відповідно до флористичного районування [10] НПП «Пирятинський» знаходиться в межах Удайського підрайону Полтавського флористичного району та Дніпровського флористичного району Лівобережного Придніпров’я.

Отже, територія НПП «Пирятинський» складена комплексом орографічно, геологічно та гідрографічно різних ділянок, що повністю репрезентують їх різноманіття в регіоні. Наслідком цього є висока екотопічна різноманітність, що сприяє підтриманню флористичного багатства.