43. Советская модернизация Украины (1928-1938)

Радянська модернізація складалася з 3 реформ:

індустріалізації (створення передової промисловості);

колективізації (створення колгоспів, радгоспів);

культурної революції (підвищення культурного рівня).

Індустріаліація:Планування здійснення індустріалізації

по п'ятирічкам; Збільшення податків з селянських господарств;

Розвиток патріотичного ставлення до індустріалізації;

Колективізація: Уряд СРСР ухвалив рішення в стислі строки

провести суцільну колективізацію; Партійно-державний

апарат України почав застосовувати примусові заходи

ко­лективізації; Селянам повернули присадибні ділянки;

культура: Остаточно подолано неписьменність;

Введена загальна обов'язкова початкова освіта;

Подальший розвиток театрального мистецтва;

Закриття храмів, репресії проти священиків.

44. Основні риси сталінського тоталітарного режиму.

1) Централизованная система торговли

2) Контроль государства за собственностью

3) Жесткая цензура в СМИ

4) Приверженность всех к единственной партии

5) Административно-командная экономическая система.

Тоталитаризм – это полный контроль над всеми сферами

жизни общества.Всего этих сфер – пять: экономика,

общественные отношения, политика,национальные отношения,

личность. Сталин активно контролировал процесс террора:

руководил подготовкой трех больших московских процессов;

по своей инициативе отдавал приказы об арестах; занимался

изучением текущих допросов; уточнял: какие, именно, питки

необходимо применять к тем или иным арестованным; делал

выговоры работникам НКВД.

46. Початок ввв і окупаційний режим.

План „Барбаросса” передбачав „бліц-кріг” – блискавичну війну:

протягом 2–2,5 місяців знищити Червону армію. За планом „Ост”

німці мали намір виселити з України мільйони людей, заселивши

її німецькими колоністами. Причини тяжких поразок у 1941 р.

криються не в слабкості СРСР, а в негативних явищах, властивих

тогочасному режиму. Серед них варто зазначити такі:

– прорахунки радянського керівництва в оцінці воєнно-політичної

Ситуації; – неукомплектованість Червоної армії кваліфікованими

командирськими кадрами; – воєнний досвід Німеччини, яка

завоювала більшу частину Європи; німецьким арміям вдалося

оточити велике угрупування захисників Києва: в полон потрапило

понад 665 тис. солдат і офіцерів, було знищено командування

Південно-Західного фронту.Причиною трагедії стали прорахунки

вищого військового командування, зокрема те, що Сталін не давав

згоди на відведення військ з-під Києва. До найкрупніших оборонних

боїв на території України належать також оборона Одеси, та оборона

Севастополя, яка тривала 250 днів! По всій Україні встановлювався

окупаційний режим.Захопивши Україну, німці розчленували її на

окремі частини: 1. Буковина, Одеська та Ізмаїльська області-

„Трансністрія”. 2. Східна Галичина разом з польськими територіями;

3. Більшість українських земель увійшла до складу Рейхскомісаріату

– „Україна”; 4. Прифронтові області (Чернігівська, Сумська, Харківська

області, Донбас. І хоч окупаційний режим відзначався винятковою

жорстокістю, але він виявився неефективним, бо не забезпечив

покори українського народу. Навпаки, нацистський “новий порядок”

викликав масовий рух Опору в Україні.