
- •1. Поняття господарського права як галузі права та як галузі правової науки.
- •2. Предмет регулювання господарського права. Розмежування відносин у сфері господарювання з іншими видами відносин.
- •3. Господарські правовідносини: поняття, ознаки та види.
- •5. Методи господарського права.
- •6. Поняття, ознаки та особливості господарського законодавства.
- •7. Напрями вдосконалення господарського законодавства.
- •9. Принципи здійснення підприємницької діяльності.
- •10. Некомерційне господарювання: поняття, ознаки, організаційно-правові форми здійснення.
- •13. Методи державного регулювання економіки.
- •14. Правове регулювання ліцензування господарської діяльності.
- •15. Правове регулювання патентування підприємницької діяльності.
- •16. Загальні засади створення суб’єктів господарювання.
- •17. Порядок державної реєстрації суб’єктів господарювання.
- •18. Загальні засади припинення діяльності суб’єктів господарювання.
- •19. Поняття та ознаки суб’єктів господарського права.
- •20. Поняття та ознаки підприємства як організаційної форми господарювання
- •21. Організаційна структура та управління підприємством.
- •22. Види та організаційно-правові форми підприємств.
- •23. Правове становище державних комерційних підприємств.
- •24. Правове становище казенних підприємств.
- •25. Правове становище комунального унітарного підприємства.
- •26. Правовий статус громадянина-підприємця.
- •27. Правове становище приватного підприємства.
- •28. Правове становище виробничого кооперативу.
- •29. Особливості правового статусу кредитних спілок у сфері господарювання.
- •30. Поняття та класифікація господарських товариств.
- •31. Органи управління господарським товариством, їх компетенція.
- •32. Права і обов’язки учасників господарського товариства.
- •33. Правове становище акціонерних товариств.
- •34. Правове становище товариства з обмеженою відповідальністю.
- •35. Правове становище товариства з додатковою відповідальністю.
- •36. Правове становище командитного товариства.
- •38. Поняття об’єднання підприємств, їх класифікація.
- •39. Функції та компетенція об’єднання підприємств.
- •40. Управління об’єднанням підприємств.
- •41. Правове становище господарських об’єднань.
- •42.Правове становище холдингових компаній.
- •43. Правовий режим майна суб’єктів господарювання.
- •44. Види майна та джерела формування майна суб’єктів господарювання.
- •45.Склад майна, що використовується у сфері господарювання. Див 43
- •46.Похідні від права власності правові титули майна суб’єктів господарювання.
- •47.Право оперативного управління
- •48. Право господарського відання.
- •49. Право державної власності: поняття, зміст, правові форми реалізації
- •50.Правові засади приватизації державного та комунального майна.
- •51. Поняття, ознаки корпоративних прав та загальні засади здійснення.
- •52.Управління корпоративними правами.
- •53. Поняття та види цінних паперів за законодавством України.
- •54. Державне регулювання ринку цінних паперів.
- •55. Поняття та соціально-економічне призначення банкрутства. Ознаки банкрутства.
- •57. Підстави порушення провадження у справах про банкрутство.
- •59.Розпорядження майном боржника як судова процедура у справі про банкрутство.
- •60. Мирова угода як судова процедура у справі про банкрутство.
- •61. Санація боржника як судова процедура у справі про банкрутство
- •62. Ліквідаційна процедура у справах про банкрутство.
- •63.Черговість задоволення вимог кредиторів при банкрутстві.
- •64.Поняття та ознаки господарсько-правової відповідальності.
- •65. Досудовий порядок реалізації господарсько-правової відповідальності.
- •66. Функції та підстави господарсько-правової відповідальності.
- •67. Поняття та класифікація господарських санкцій.
- •68. Підстави та порядок застосування господарсько-правових санкцій.
- •69. Оперативно-господарські санкції: види, порядок застосування.
- •70. Відшкодування збитків у сфері господарювання
- •71. Адміністративно-господарські санкції: види, підстави застосування.
- •72. Поняття економічної конкуренції та монополізму.
- •73. Правові засади діяльності Антимонопольного комітету України.
- •74. Зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку: поняття та прояви.
- •75. Недобросовісна конкуренція: поняття, види, відповідальність.
- •76. Антиконкурентні дії органів влади, органів місцевого самоврядування та органів адміністративно-господарського управління та контролю: поняття, прояви.
- •77. Антиконкурентні узгоджені дії суб'єктів господарювання.
- •78. Контроль за концентрацією суб'єктів господарювання.
- •80. Відповідальність за порушення законодавства про захист економічної конкуренції.
- •81. Поняття, види та підстави виникнення господарських зобов’язань.
- •83. Забезпечення належного виконання господарських зобов’язань.
- •84. Припинення господарських зобов'язань
- •85. Поняття та ознаки, функції господарського договору.
- •86. Класифікація господарських договорів.
- •87. Зміст господарського договору.
- •88. Форма господарського договору.
- •89. Порядок укладення, зміни та розірвання господарських договорів.
20. Поняття та ознаки підприємства як організаційної форми господарювання
ГК, ЦК, ЗУ *про пвдпр.* чинна тільки ст..4
Підприємство-єдиний майн.компоекс, який викор.для здійсн.підпр.д-сті (виняток-казенні п-ства, біржі, кредит.спілки) є сукупн.рух.і нерух.речей, майн.та ін..прав, а також може бути в цілому або в частиніобєктом К-П, застави, оренди або ін..угод.
ОЗНАКИ:
1) Належ.до низової або осн.ланки ек-ки
2) Безпосер.здійсн.ГД
3) Мож.ф-ти на базі б-я виду вл-сті
4) Устан.док.-це зазвичай статут. Для ПТ і КТ-засн.дог
5) Ф-ть на базі відокремл.майна
6) Наділ.госп.компетенцією
7) Інд-зуються в госп.обороті за назвою і індифік.№
8) Тип управл.залежить від типу п-ства, тобто належ.до уніт.чи корпорант.
ВИДИ:
1) Від наявн.іноз.інвест.
1. Нац.. (нема іноз.інвест)
2. Іноз. (100% іноз.
3. З іноз.(не менше 10% іноз)
2) Залеж.від к-сті прац-чих і обсягом валового дох.від реаліз.прод.за рік.
1. Вел.(250ос.і більше, більше 100 млн.грн.)
2. Сер.
3. Мал..(за рік-не більше50 ос., дох.-не більше 70млн.грн.)
21. Організаційна структура та управління підприємством.
Підпр-во може складатися з виробничих структурних підрозділів (виробництв, цехів, відділень, дільниць, бригад, бюро, лабораторій тощо), а також функціональних структурних підрозділів апарату управління (управлінь, відділів, бюро, служб тощо).
Підприємство самостійно визначає свою організаційну структуру, встановлює чисельність працівників і штатний розпис.
Підприємство має право створювати філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи, погоджуючи питання про розміщення таких підрозділів підприємства з відповідними органами місцевого самоврядування в установленому законодавством порядку. Такі відокремлені підрозділи не мають статусу юридичної особи і діють на основі положення про них, затвердженого підприємством.
22. Види та організаційно-правові форми підприємств.
Підприємство - самостійний суб'єкт господарювання, створений компетентним органом державної влади або органом місцевого самоврядування, або іншими суб'єктами для задоволення суспільних та особистих потреб шляхом систематичного здійснення виробничої, науково-дослідної, торговельної, іншої господарської діяльності в порядку, передбаченому цим Кодексом та іншими законами.
Залежно від форм власності, передбачених законом, в Україні можуть діяти підприємства таких видів:
приватне підприємство, що діє на основі приватної власності громадян чи суб'єкта господарювання (юридичної особи);
підприємство, що діє на основі колективної власності (підприємство колективної власності);
комунальне підприємство, що діє на основі комунальної власності територіальної громади;
державне підприємство, що діє на основі державної власності;
підприємство, засноване на змішаній формі власності (на базі об'єднання майна різних форм власності).
У разі якщо в статутному капіталі підприємства іноземна інвестиція становить не менш як десять відсотків, воно визнається підприємством з іноземними інвестиціями. Підприємство, в статутному капіталі якого іноземна інвестиція становить сто відсотків, вважається іноземним підприємством.
Залежно від способу утворення (заснування) та формування статутного капіталу в Україні діють підприємства унітарні та корпоративні.
Унітарне підприємство створюється одним засновником, який виділяє необхідне для того майно, формує відповідно до закону статутний капітал, не поділений на частки (паї), затверджує статут, розподіляє доходи, безпосередньо або через керівника, який ним призначається, керує підприємством і формує його трудовий колектив на засадах трудового найму, вирішує питання реорганізації та ліквідації підприємства. Унітарними є підприємства державні, комунальні, підприємства, засновані на власності об'єднання громадян, релігійної організації або на приватній власності засновника.
Корпоративне підприємство утворюється, як правило, двома або більше засновниками за їх спільним рішенням (договором), діє на основі об'єднання майна та/або підприємницької чи трудової діяльності засновників (учасників), їх спільного управління справами, на основі корпоративних прав, у тому числі через органи, що ними створюються, участі засновників (учасників) у розподілі доходів та ризиків підприємства. Корпоративними є кооперативні підприємства, підприємства, що створюються у формі господарського товариства, а також інші підприємства, в тому числі засновані на приватній власності двох або більше осіб.
Особливості правового статусу унітарних і корпоративних підприємств встановлюються цим Кодексом, іншими законодавчими актами.
Підприємства залежно від кількості працюючих та обсягу валового доходу від реалізації продукції за рік можуть бути віднесені до малих підприємств, середніх або великих підприємств.
Малими (незалежно від форми власності) визнаються підприємства, в яких середньооблікова чисельність працюючих за звітний (фінансовий) рік не перевищує п'ятдесяти осіб, а обсяг валового доходу від реалізації продукції (робіт, послуг) за цей період не перевищує сімдесяти мільйонів гривень.
Великими підприємствами визнаються підприємства, в яких середньооблікова чисельність працюючих за звітний (фінансовий) рік перевищує двісті п'ятдесят осіб, а обсяг валового доходу від реалізації продукції (робіт, послуг) за рік перевищує суму сто мільйонів гривень. Усі інші підприємства визнаються середніми.
У випадках існування залежності від іншого підприємства, передбачених статтею 126 цього Кодексу, підприємство визнається дочірнім.