Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Ґрунти світу, другий модуль.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.03.2025
Размер:
348.16 Кб
Скачать

6. Чорноземовидні ґрунти субтропічних прерій : морфологія і властивості

Ці грунти належать до кальцій-гумусових грунтів.

Умови утворення та генетичні особливості: Для утворення кальцій-гумусових степових грунтів необхідно поєднання наступних умов:

  • Щорічні надходження у верхні горизонти грунту і на її поверхню зольними елементами великої маси орга нічних залишків

  • багатство материнської породи на основи, зокрема кальцієм, у формі первинних або вторинних мінералів;

  • кліматичні умови, в яких періоди зволоження грунту змінюються періодом її висушення, що виключає швидку мінералізацію органічних залишків і сприяє їх накопиченню в формі гумусових речовин;

  • наявність у річному циклі періодів сильного охолодження або замерзання грунтів, що послаблює інтенсивність процесів внутрігрунтового вивітрювання профілю

Найбільш сприятливе співвідношення зазначених умов складається в областях поширення лугових різнотравно-злакових і злакових степів. Тут коефіцієнт зволоження коливається протягом року від 0,6 до 0,3 .

7. Чорні злиті ґрунти, географія, умови формування, властивості і використання

Загальна площа чорних злитих ґрунтів світу становить близько 235 млн га (Дюдаль, 1964). Значні території ці ґрунти займають в Австралії, Африці та Індії. Вони належать до групи інтразональних ґрунтів.

Особливості генезису, морфології, висока родючість цих ґрунтів здавна привертали увагу ґрунтознавців. Вони описані в багатьох країнах світу під різними назвами: «чорні глини», «бавовня­ні ґрунти», «вертисолі». Крім того, вони мають ряд місцевих назв: «регури» — в Індії, «блек турф» — в Південній Африці, «терра негра» — в Південій Америці та ін. У вітчизняній літературі їх називають «чорними тропічними», «чорними монтморилонітовими злитими (злитоземами)», «чорними злитими тропічними».

Характерною умовою формування цих ґрунтів є режим періо­дичного високого стояння ґрунтових вод або верховодки, тобто сезонного ґрунтового зволоження..

Ці ґрунти розвиваються здебільшого на плоских слабкорозчленованих рівнинах або в депресіях, в заплавах річок та на тера­сах озер. Більшість чорних тропічних ґрунтів є палеогідроморфними і гідроморфними. .

У різних районах поширення будова чорних тропічних ґрунтів неоднакова, класифікація їх недосконала. Далі описано уза­гальнену будову тропічних ґрунтів:

Чорні тропічні ґрунти по всьому профілю (до глибини 100— 180 см) містять мало гумусу (0,5—3,0%). У верхній частині гумусного горизонту переважають гумінові кислоти, а вглиб по про­філю— гуміни. Більша частина профілю має лужну реакцію (рН = = 7,5—8,0) і високу ємкість вбирання (40—60 мг-екв на 100 г ґрунту). Ґрунтовий профіль насичений в основному кальцієм і магнієм. особливістю чорних тропічних ґрунтів є процеси попереднього набухання і усадки ґрунтової маси.

На цих ґрунтах вирощують бавовник, зернові, цукрові трости­ну та інші культури. Ефективними заходами поліпшення їх влас­тивостей є внесення органічних і мінеральних добрив, сидерація, піскування невеликих ділянок.