48. Морфологічні особливості та властивості червоноземів.

Червонозем – типовий представник фералітних недиференційованих грунтів.У світі червоноземи займають площу 242 млн. га. Клімат субтропічний, вологий, теплий, середньорічна температура складає 13-15°С, Кз>1, ТВР промивний. Рельєф найчастіше сильно розчленований, передгірний, гірський. Грунтотворні породи – продукти вивітрювання вивержених гірських порід (андезитів, базальтів, туфів), фералітизовані, тобто ті, які містять велику кількість заліза. Породи утворились у результаті глибокого і тривалого вивітрювання в умовах вологого і теплого клімату – процесу фералітизації. Рослинність субтропічна вологолісова: густі ліси, часто переплетені ліанами, диким виноградом, з папоротями.

Типовий профіль червонозему має наступну будову:

Но – лісова підстилка або слаборозвинена дернина;

Н – гумусовий, сірувато-темно-коричневий, грудкувато-зернистий, важкосуглинковий або глинистий, пухкий, з великою кількістю коренів папороті, потужністю 20-25 см;

Нрт – верхній перехідний, сірувато-червоний, грудкуватий, важкий, ущільнений;

Phm – нижній перехідний, бурувато-червоний з чорними й блідо-жовтими плямами, щільний, важкий;

Р – грунтотворна порода, неоднорідно забарвлена, червона, з великою кількістю крупних залізистих конкрецій і світло-жовтих плям кремнезему, горіхувато-грудкувата, важка, щільна.

Характерні властивості типового червонозему такі: гранулометричний склад важкий, перерозподілу мулу немає або ледве помітний; у валовому хімічному складі мало SiО2 (30-40%), причому вміст його різко падає з глибиною, багато R2О3 (60-70%), перерозподілу їх частіше не спостерігається. Гумусу в верхньому горизонті 5-12%, Сгк:Сфк<1, потужність гумусованого профілю 50-60 см. Фізико-хімічні властивості дуже вирізняють цей тип грунту як фералітний: ЄП становить 5-10 мг-екв, в складі обмінних катіонів переважають Н та Аl, СНО<50%, рН = 4,2-4,5. У грунті дуже мало фосфору та азоту, особливо рухомих їх форм. Водно-фізичні властивості червоноземів, незважаючи на оглиненість профілю, добрі через оструктуреність.

Червоноземи інтенсивно використовуються в сільському господарстві для вирощування цінних субтропічних культур. Але у зв'язку з низькою забезпеченістю поживними речовинами потребують внесення високих доз азотних і фосфорних добрив. При цьому спостерігається активна ретроградація фосфатів, мінералізація азоту й органічних добрив, тому їх важко використовувати. Головною культурою на червоноземах є чай, оскільки для його вирощування тут оптимальні гідротермічні й грунтові умови (Аl:Са>1). Грунти активно еродуються. Після введення червоноземів в сільськогосподарський оборот їх родючість різко падає – майже вся маса поживних речовин у природному грунті знаходиться в біомасі, а не безпосередньо в грунті.

49. Особливості формування жовтоземів і червоноземів, географія їхнього поширення.

Грунти вологих вічнозелених субтропічних, тропічних і екваторіальних лісів належать до сімейства фералітних грунтів.Переважаючим процесом грунтотворення є фералітизація.(це процес вивітрювання масивних порід або наносів,який супроводжується розпадом первинних мінералів, за винятком кварцу,і утвореня вторинних глинистих мінералів групи каолініту або галузиту з низьким відношенням SiO2 Al2O3 =2 При гематит , які мають вохристо-іржаве та червоне забарвлення, що й надає кольору верхнім горизонтам цих грунтів.кристалізації гідрооксидів заліза утворюються гетит і Червоноземи поширені в субтропіках,а найбільші масиви цих грунтів прурочені до східних ,більше зволожених,частин континентів. У Євразії вони поширені в Пд-Сх Китаї, на Японських островах,у Пн.Америці п-ів Флорида,пн. І зх.. штати Джорджія,Алабама,Міссісіпі. У з Пд. півкулі в субтропічному поясі пд.-сх Австралії, Пд.Америка – Уругвай.В західних частинах континентів де панує перемінно-вологий середземноморський клімат, червоноземи трапляються в особливих орографічних умовах,де створюються місцеві особливості клімату порівняно високим зволоженням.Закавказзя-Аджарія,крайній пд. Схід Азербайджану.Найпоширенішими ґрунтотворними породами є продукти вивітрювання андезитів, базальтів, туфів, а також осадові породи –глинисті та піщано-глинисті сланці.На нижчих територіях породами слугують алювіальні,делювіально-пролювіальніглинисто-піщані та галечниково валунні відклади.Червоноземи утворюються під пологом субтропічних вічнозелених лісів,з домішкою листопадних порід, з потуж підстилкою.Ці грунти формуються під апливом дуже інтенсивного біологічного коло обігу волого-тропічного і волого-субтропічного вічнозеленого лісу,біомаса якого більше 500 т,га.Мінеральні елементи ,що вивільняються при розкладенні відмерлої маси ,переохоплюються організмами і включаються в нові цикли синтезу та розкладання, створюючи цим біогеохімічний барєр на шляху винесення їх з ландшафту.Зпосиленням процесу кислотного вилуговування в умовах періодичного поверхневого перезволоження утворюються червоноземи з різко диференційованим профілем-лесивовані,глеєелювіальні та опідзолені.Вони приурочені до вирівняних поверхонь ,часто займають плоскі тераси в нижній частині делювіальних шельфів.Жовтоземи як і червоноземи утворюються в умовах субтропічного вологого і теплого клімату.Жовтоземаи мають значно виразніші ознаки опідзолення,отож їх профіль чітко диференційований на генетичні горизонти.Жовтоземи поділяють на підтипи :підзолисто-жовтоземні,жовтоземно-оглеєні, підзолисто-жовтоземно-глейові.Великими масивами вони трапляються в Ленкоранській низовині, У Сх та Пд.Сх Азії, на Флориді.