37. Чорноземи – умови формування і світова географія.

Чорно́зем — ґрунт, що утворюється в умовах помірковано континентального і континентального вогкого або посушливого клімату під степовою рослинністю на багатій на вапно породі — лесі.

Умови ґрунтоутворення в зоні розповсюдження чорноземів характеризуються наступною сукупністю факторів. Клімат суббореальний, континентальний, слабоаридний, сезонно контрасний. Сума опадів складає від 350 до 500 мм на рік, Кз = 0,6 – 1,1, тип водного режиму непромивний. Рельєф різноманітний – у степу рівниний з добре вираженим мікрорельєфом,

у лісостепу – горбисто-хвилястий. Грунтотворні породи переважно леси та лесоподібні суглинки, рідко – елювій вапнякових порід та щільні глини. Майже всі породи карбонатні, інколи засолені. Чорноземи утворюються під густою трав’янистою степовою рослинністю з потужною кореневою системою. У чорноземній зоні спостерігається явно виражена зональність рослиного покриву. Так, для лісостепу характерне чергуваня широколистяних лісів з ділянками лучної рослинності, які раніше були зайняті ковилою, типчаком, костром тощо.

На терені Росії чорноземи поширені околицях Поволжя,Приуралья, Кавказу, Нижнього Дону та Західній Сибіру. Серце чорноземної смуги – Воронезьку і Саратовська області. Масив чорноземних грунтів у світі становить 48%, у Росії – 8,6%, що становить 1,53 млн. км².

38. Проаналізувати вислів в.В. Докучаєва “Чорнозем – цар ґрунтів” і “Чорнозем дорожчий за золото…”.

З усіх типів грунту найбільш вивчені чорноземи. В.В.Докучаєв писав, що чорнозем – це цар грунтів, він дорожчий за вугілля, дорожчий за золото.

Земля – то є територія нашої держави. Як об’єкт господарської діяльності людини вона існує без усякого сприяння з його сторони — як загальний предмет людської праці, як основний засіб виробництва в сільському і лісовому господарстві.

Безвідповідальне ставлення сільгоспвиробника і безконтрольність держави за останні роки привели до колосальної втрати чорноземів. Одним із чинників втрати чорнозему є водна ерозія, її розвитку сприяє iнтенсивне розорювання схилiв горбів, недотримання елементарних агротехнічних правил на обробітку грунту. Вона зумовлює зміну не тільки фізичних властивостей, але й знищує гумусовий горизонт. Внаслідок цього помітно зменшуються запаси гумусу, азоту, фосфору, калію й інших поживних елементів.

39. Брюніземи, їх особливості і географія поширеня.

Брюніземи. Загальна площа грунтів складає 0,86%, серед орних земель - 40%. Брюніземи за своїми властивостями грунту подібні чорноземам. Зустрічаються в Південній і Північній Америці в межах вологої субтропічної пампи.

Зона прерій розміщується східніше зони степів, ближче до атлантичного узбережжя материка і тому має більше зволоження при сприятливих температурних умовах. Річні суми опадів складають 700-900 мм. Внаслідок сприятливих кліматичних умов прерія у природному стані являє собою високотравний степ із злаків висотою до1,5 м. В злаковому покриві переважають бородач, ковила, пирій. До них домішуються представники різнотрав’я з яскраво зафарбованими квитками: флокс, анемона та ін. Пануючими грунтами в зоні прерій є червонувато-чорні і чорноземоподібні або брюніземи.

40. Властивості і характер використання брюніземів.

Грунти розвиваються на базальтах, метаморфічних вивержених породах. За гранулометричному складу грунту суглинні пилуваті.Грунтовий профіль брюніземів складається з горизонтів: А - гумусовий чорного кольору, В1 - іллювіальний чорного кольору, В2 - іллювіальний буро-червоного кольору.

Реакція грунтового розчину рН 5,3-6,0, ємність поглинання - 15-40 мг * екв/100 г грунту, ступінь насиченості основами - 80-90%. Кількість гумусу 3-5%, з незначним перевищенням гумінових кислот. Грунти досить містять рухомих форм азоту, калію, фосфору, що вказує на їх високу природну родючість. На брюніземах вирощують пшеницю, кукурудзу, цукровий буряк.