24. Природні умови Австралії і їхній вплив на формування ґрунтового покриву.

Ґрунтова зональність Австралії визначається перш за все її положенням в системі кліматичних поясів Землі. Південний тропік перетинає континент практично посередині, тому більша частина території Австралії розташована в області тропічного максимуму тиску, чим визначається господарювання на континенті ландшафтів тропічних піщаних і кам’янистих пустель і напівпустель, що зайняті склерофільними чагарниковими саванами і пустельними чагарниками (малга скреб) в поєднанні з галофітною чагарниковою рослинністю різного ступеня вилугуваності, карбонатності й засолення.

Лише найпівнічніша частина Австралії, захоплюється смугою екваторіальних мусонів і характеризується ландшафтами тропічних перемінно-вологих лісів, заліснених саван і рідколісь на червоних фералітних і альферитних, місцями латеритизованих ґрунтах. Крайні південні окраїни континенту лежать в субтропічній зоні. Сухе літо і зимові опади надають цим територіям ознак “середземноморського” субтропічного клімату ландшафтів сухих лісів і чагарників на коричневих, червонувато-коричневих і сіро-коричневих ґрунтах.

Ґрунтові зони в східній Австралії меридіонального напрямку, у зв’язку з характером зволоження. Ґрунтові зони ж західної та центральної Австралії простягаються у широтному напрямку.

25. Особливості ґрунтового покриву Великого Вододільного Хребта

У східній частині Австралії – в так званих Австралійських Кордильєрах – географія ґрунтового покриву підпорядкована закону вертикальної зональності ґрунтів і правилу так званої «дощової тіні», для якої характерно різка відмінність умов зволоження різних схилів великих гірських споруд.  В передгір'ях Великого Вододільного хребта ґрунти переходять у червоно-коричневі. На крайньому південному заході зустрічаються реліктові червоноземи і жовтоземи на латеритній корі. На навітряних схилах Великого Вододільного хребта на північ від 28° пд. ш. формуються гірські латеритні ґрунти, у міжгірних долинах, на древніх і сучасних алювіальних наносах і на вивітрених лавах — тропічні чорні. У субтропічному поясі на схилах — гірські жовтоземи і червоноземи гірські жовто-бурі лісові, на вершинах гір в Австралійських Альпах — гірсько-лугові ґрунти.

26. Умови ґрунтоутворення та ґрунти Великого Артезіанського басейну

Східно-Австралійська ґрунтова область кальцій-гумусових оглиненних і дернових ґрунтів, злитоземів і реліктових ферраллітних і латеритних ґрунтів

Область простягається по західних схилах Східно-Австралійскік гір, охоплюючи прилеглі підгірні рівнини. Рельєф східної частини області - низькогір'я і горбисті рівнини, де окремі столові височини і гряди чергуються з ділянками широких міжгірських долин. У ґрунтовому покриві панують червоно-коричневі ґрунти, мають різкодиференційований за механічним складом профіль внаслідок інтенсивного процесу внутрішньо ґрунтового оглинення. У нижній частині профілю вони карбонатні. ґрунтовий покрив цієї території вкрай контрастний. На височинах, покритих евкаліптовими лісами і рідколіссям, поширені жовтоземи і червоноземи, переважно малопотужні. Місцями збереглися повні профілі ґрунтів з добре вираженими освітленим (опідзоленими) горизонтами, з гумусовими патьоками по гранях структурних окремостей в ілювіальному горизонті, перехідному нижче в сильнозвітрені, але зберегла структуру корінної породи, кору вивітрювання.