1) Облікова політика, завдання та вимоги до бухгалтерського обліку.

Кожне підприємство виходячи з конкретних умов своєї діяльності може обертати варіанти облікових процесів, які забезпечують найбільш ефективне відображення і контроль господарських операцій. Згідно ЗУ «Про БО і фінансову звітність в Україні» облікова політика – це сукупність принципів методів і процедур, які використовує підприємство для складання і подання фінансової звітності в Україні.

Облікова політика визнає: форми БО, порядок оцінки активів, варіант нарахування зносу, методи оцінки та обліку запасів, види створення резервів, порядок розподілу прибутку.

Документальне оформлення облікової політики підприємства здійснюється у вигляді наказу про облікову політики, який після його затвердження набуває статусу юридичного документу, складають заказ і вносять всі зміни на 1 січня.

Завдання БО: забезпечення контролю за виконання зобов’язань, наявністю та рухом майна, використання матеріальних і фінансових ресурсів; своєчасне запобігання негативним явищам у фінансово-господарській діяльності, виявлення та мобілізація внутрішньогосподарських резервів; формування наявної достовірної інформації про господарські процесі і результати діяльності підприємства.

З метою виконання поставлених перед обліком завдань має відповідати низці вимог: точність, достовірність, юридична обґрунтованість, реальність і порізненість показників обліку, своєчасність, економність.

2) Формування собівартості готової продукції.

Формування собівартості готової продукції відбувається на рахунку 23 «Виробництво». Рахунок активний, балансований, за дебетом – накопичення, виникнення, збільшення витрат на виробництво готової продукції, а за кредитом – списання фактичної виробничої собівартості готової продукції. Сальдо – наявність незавершеного виробництва на певну дату. Фактична виробнича собівартість виготовленої продукції визначається в кінці місяця по даних рахунках 23.

3) Роль бухгалтерського обліку в управлінні і контролі.

Суть, функції та значення бухгалтерського обліку. БО – це процес виявлення, вимірювання, реєстрації, накопичення, узагальнення, передачі інформації про підприємство користувачам для прийняття рішень. БО, ще називають мовою бізнесу. БО є обов’язковим для ведення на всіх підприємствах незалежно від форми власності та організаційно-правової форми. Користувачі – це фіз. та юр. особи, які потребують інформацію про діяльність підприємства для прийняття рішень. Вони поділяються на внутрішніх (керівники, менеджери, працівники, акціонери) і зовнішні (інвестори, клієнти, державні органи контролю). Метою БО надання користувачам для прийняття рішень повної та правдивої та неупередженої інформації про фінансовий стан, результати діяльності та руху коштів підприємства. Функції БО: 1) інформаційна – надає інформацію користувачам; 2) контрольна – покликана перевіряти законність і доцільність здійснення господарських операцій; 3) аналітична – оцінка результатів діяльності підприємства.

4) Облік процесу реалізації та фінансового результату.

Для відображення доходу від реалізації готової продукції призначений рахунок 701 «Дохід» (виручка) від реалізації готової продукції. Рахунок пасивний (не балансований) транзитний. За кредитом – накопичення доходів, а за дебетом – їх зменшення.

Д К

301 701 відображено дохід від реалізації готової продукції за готівку

701 641 відображено податкове зобов’язання з ПДВ

901 26 списано собівартість реалізованої готової продукції

701 79 списано чистий дохід від реалізації готової продукції

79 901 списано собівартість реалізованої продукції на фінансові результати

5) Способи виправлення помилок в обліку: коректурний, сторнування, додаткових проводок.

У процесі облікової реєстрації господарських операцій можуть виникнути помилки — від простих описок до неправиль­ної кореспонденції рахунків. Для забезпечення достовірності показників обліку необхідно до складання звітності перевірити правильність облікових записів і виправити їх (якщо вони мали місце). Діючим Положенням про документальне за­безпечення записів у бухгалтерському обліку передбачено вип­равлення помилок такими способами: коректурним, "червоне сторно" (від'ємних чисел) і доповнюючи проводок.

Коректурний спосіб виправлення помилок полягає у тому, що неправильний запис закреслюється однією рискою так, щоб можна було прочитати закреслене, а зверху пишуть правильну суму (або текст). Виправлення помилки повинно бути застере­жено надписом "Виправлено" і підтверджене підписом: у доку­менті — особи, що підписала документ, в обліковому регістрі — особи, що зробила виправлення, з зазначенням дати. Цим способом користуються для виправлення описок або арифме­тичних помилок, допущених у документах (окрім банківських, касових і цінних паперів) або в облікових регістрах, якщо по­милка була швидко виявлена і не позначилася на підсумках облікових записів. Якщо ж помилка пов'язана з неправильною кореспон­денцією рахунків або виявлена після підбиття підсумків в облікових регістрах, виправляти її коректурним способом не можна, тому що при закресленнях і виправленнях записів у кількох місцях регістр набуває неохайного вигляду. Помилки такого характеру виправляють способом "червоного сторно" або доповнюючи бухгалтерських проводок.

Спосіб "червоне сторно "полягає у тому, що неправильний бухгалтерський запис роблять повторно в тій самій кореспон­денції рахунків, що й помилковий запис, але червоним ко­льором, що означає від'ємні числа. При підбитті підсумків суми, записані червоним кольором, віднімаються. Одночасно звичайним чорнилом роблять другий запис із зазначенням пра­вильної кореспонденції рахунків і суми. В результаті одержу­ють правильне відображення операції в обліку. Виправлення помилок способом "сторно" оформляють спеціальною бухгалтерською довідкою, в якій робиться поси­лання на номер і дату помилкового запису, що підлягає вип­равленню, а також документа, який послужив підставою для цього запису.

Спосіб доповнюючи проводок застосовуються у тих випадках, коли в облікових записах кореспонденцію рахунків вказано правильно, але операцію записано в меншій сумі ніж потрібно. В цьому випадкусладають доповнюючи бухгалтерську проводку в тій самій кореспонденції рахунків, що й початковий запис на різницю між правильною і зменшеною сумою операції.